Щеплення садовини, зокрема яблунь, можна проводити не лише навесні та літом, а й зимової пори. Зазвичай, робиться це першої чи другої декади лютого.
Насамперед для таких потреб необхідні яблуні-дички, котрих чимало на сінокосах і пасовиськах. Також заготовляють живці (наприклад, Антонівки або ренету Симеренка). Найкращий репродуктивний матеріал – однорічні добре визрілі пагінці з південного боку крони. Зрізують екземпляри, що мають три бруньки.
Розпочинаючи операцію, стинають верхівку підщепи. Згодом розколіть стовбурець, обережно постукуючи по ножу молотком. В утворену щілину закладають загострену нижню частину живця. Стежать, аби кора прутика та дички співпадала.
Місце «хірургічного втручання» слід замазати садовим варом або обліпити пластиліном. Зверху все замотують поліетиленовою плівкою й легко перев’язують шпагатом.
Навесні, після приживання, знімають плівку. Треба постійно спостерігати за станом підщепи і пильнувати, аби її не пошкодили птахи чи вітер.
У рекомендаціях з передпосівної підготовки насіння можна зустріти терміни "регулятор" чи "стимулятор росту". Що це за препарати, яка їх роль у вирощуванні рослин та як правильно їх застосовувати?
Регулятори росту – це органічні речовини, які здатні прискорювати чи сповільнювати ріст, розвиток та обмін речовин, але без зміни генотипу. Вони не належать до добрив, а є лише засобом керування біологічними процесами.
У практиці сільського господарства широко використовуються, наприклад, препарат тур – для боротьби із виляганням зернових культур, гіберелін – для винограду, гетероауксин – для стимуляції коренеутворення плодових і ягідних рослин.
Ці речовини не можуть змінити природу рослини, а тільки допомагають їй ефективніше використовувати успадкований життєвий потенціал, який з якихось причин залишається нереалізованим.
Необхідно мати на увазі, що висока ефективність застосування регуляторів росту досягається лише на тлі збалансованого живлення та високого рівня агротехніки. Застосування самих регуляторів росту без основного внесення добрив і на низькому агрофоні не дає бажаних результатів.
Фізіологічно активні речовини мають різну природу походження, відрізняються механізмом впливу на насіння і вегетуючі рослини, але всі вони насамкінець сприяють підвищенню активності фізіолого-біохімічних процесів і підвищенню врожайності.
Підготувала Надія МАКАРЧУК.
Залишити коментар