Шановний пане Охріме!
Мабуть, всі ми переконалися у тому, що прогнози погоди наших телевізійних каналів не справджуються. А в передачах "Радіо "Мелодія" Волинська область і місто Луцьк взагалі не згадуються – ніби їх і не існує в незалежній Україні.
Ось тільки міськрайонна газета "Вісті Ковельщини" подає більш-менш точні дані про погоду в нашому краї, за що їй щиро вдячні читачі!
У зв'язку з цим – мої малюнок і підписи до нього.
В Україні – одна біда:
Дороги й Кульбіда.*
Про погоду все "гадає",
А що буде, то й не знає.
Щоб погоду точно знати,
Треба "Вісті" всім читати!
Текст і малюнок
Степана ТЮБАЯ.
* М. Кульбіда – директор Українського гідрометеоцентру.
На весь хутір – півень-диво:
Ходить гордо і красиво,
Біля гребеня – сережки,
Протоптав навколо стежки.
Ось угледів він сріблясту,
Ну, а завтра – попелясту,
Яка гарна, золотава.
І пішла про нього "слава".
Якось стрілась червоняста,
Станом тонка і грудаста.
Не помітив гультіпака,
Як далеко зачалапав.
Тільки вбіг в чуже подвір'я,
Полетіло з нього пір'я.
Поклювали чуб, сережки,
Щоб чужі забув він стежки.
Отож, хлопці, пам'ятайте:
Чужих "курок" не чіпайте!
Віра СЕМЕНІЙ.
Я тридцять років шоферував,
До пенсії було вже близько.
На схилі літ, на жаль, попав
Я на дорогу слизьку.
Як же я тоді опинився
У судовому залі?
Про це я, люди, розповім
Вам трічешки далі.
Є у мене гарна жінка,
Ще й старая теща.
Нічого вони не роблять,
Лиш язиком плещуть.
"Ти якийсь в нас не-
путьовий,
Не хазяйський, сину.
Вдома нам би
знадобилась
Картоплі машина".
"Так у нас своя добре
уродила!"
"Не переч: така моя
воля –
Привезеш машину бульб
З колгоспного поля!".
Прикидав я на всі боки,
Накінець послухав…
Після того два роки
Потилицю чухав.
Отаке в житті бувало,
Коли теща править.
Якщо вам чогось
замало,
То суддя "добавить".
Гордій СИЧУК.
Якщо ви любите свою державу, живіть недовго – їй це вигідно.
Інколи в судочинстві брак фактів компенсується зухвалістю.
У нашій міліції можна зустріти багато чудових людей, але чомусь зустрічатись не хочеться.
Програвати треба з гідністю, а вигравати можна як завгодно.
Часом легше домовитись із голодним вовком, аніж із ситим бараном.
Порядну людину завжди можна впізнати з того, як незграбно вона робить вам капості.
Думка, нібито нинішнє покоління гірше за попереднє, з'явилась одразу після того, як із мавпи утворилася людина.
Чи багато потрібно людині для повного щастя? Мало. Але декому треба, щоб в інших було ще менше.
Навчання – це вивчення правил, досвід – вивчення винятків.
Прикро, коли твої мрії здійснюються в інших.
Судячи з реклами, телевізор дивляться жалюгідні, замучені ожирінням, лупою, діареєю, брудним посудом та смердючим унітазом люди.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО.
– Куме, Ви почали спортом займатись?
– Та ні! То ж по телевізору казали, що буде "плюс", а став "мінус". То біжу одягатись.
– А Ви наші "Вісті" не читаєте? Там завжди точний прогноз погоди.
– Тепер неодмінно передплачу!
Залишити коментар