Хто на світі найгарніший?
Щоб звеличити красу, люди не тільки почали писати вірші і музику, а й заснували відповідне свято – Міжнародний день краси, яке відзначають 9 вересня.
Зініціювали святкування Міжнародного дня краси члени Міжнародного комітету естетики і косметології СІДЕСКО.
З 1995 року в цей день у світі особливо вітається все гарне, прекрасне, що приносить естетичне і моральне задоволення. Тому в багатьох містах і країнах саме 9 вересня проводяться конкурси краси.
Краса, як відомо, річ відносна. Тож у різні епохи та у різних країнах розуміють ідеали жіночої краси абсолютно по-різному.
Наприклад, представниць народу Падаунг в М'янмі (Бірмі) називають "жінки-жирафи". У них довга шия. Чим довша шия, тим гарніша дівчина. Щоб виростити красуню, дівчаткам змалку одягають на шию мідні кільця. З кожним роком кількість кілець зростає, витягуючи шиї їх власниць до 50 сантиметрів!
Ідеал краси в Древньому Китаї – маленька жінка з крихітними ногами. Щоб ніжка залишалася маленькою, дівчаткам туго бинтували стопу, і вона переставала рости.
В епоху Відродження поети і художники оспівували красунь з довгим золотавим волоссям, пишними формами. В особливій пошані були високе чоло і довга шия.
Щоб візуально збільшити лоб, жінки вищіпували брови, а щоб шия здавалася довшою, на потилиці виголювали волосся.
Цікавий календар
4 вересня 1888 р. – американець Джордж Істмен отримав патент на фотокамеру, котра працювала на плівці, що скручувалась в рулон, і зареєстрував свою торгову марку – "Кодак".
8 вересня 1791 р. – у паризькому Луврі художники вперше виставили на огляд свої картини.
11 вересня 1943 р. – заснований Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Г. Верьовки.
А ви знали, що...
Нинішніх красунь та модниць важко уявити без помади. Ще древні єгиптянки підкреслювали красу губ різними природними барвниками. А ось появі губної помади в її сучасному вигляді ми зобов'язані кардиналу Рішельє.
За його вказівкою лікар виготовив мазь із суміші воску, жирів і олії із ароматом яблук (цей запах кардинал дуже любив). Лікар виконав завдання і назвав продукт "помадою" (від французького "рomme" – яблуко).
У скарбничку життєвої мудрості
Диво
Ішов вдосвіта маленький їжачок лісом додому. Іде собі потихеньку, стомлений, до мами хоче. Раптом почув гамір. Підняв голову і побачив, що то білченята прокинулись, маму будять, кудись її кличуть. Їжачок пішов далі.
Іде він, темно ще, а вгорі хтось цвірінькає. То пташенята батьків своїх будять, кажуть, летіти кудись треба. Їжачку було цікаво дізнатись: куди всі так поспішають? Побіг додому, покликав маму й тата, які ще не лягли спати, з собою.
Іти довелось недалеко, на краєчок лісу, де вже зібралось багато лісових мешканців. І всі дивляться кудись: чи то на снопи в полі, чи то на пагорбок вдалині. Аж раптом небо стало змінювати колір. Із сірого воно стало бузковим, потім рожевим, а потім оранжево-жовтим. То Сонечко прокидалось!
"От чого всі так чекали!", – подумав маленький їжачок, який вперше бачив світанок, бо, як нічна тваринка, завжди в цей час спати лягав. "Оце диво!". І з тих пір кожного ранку він разом із сім'єю ішов на край лісу і дивився на Сонечко, яке своїм теплим промінням огортало землю.
Дива завжди поруч з нами. Просто, живучи у шаленому сучасному ритмі, ми не помічаємо їх. Хоч і встаємо рано, хоч і мріємо іноді. І час, начебто, у нас є, а все одно не помічаємо. Бо не дивимось.
Залишити коментар