Перша половина осені – пора для розмноження і посадки багатолітніх квіткових рослин.
Найпростіший і найрозповсюдженіший спосіб розмноження багатолітників, який підходить для більшості квіткових рослин, – ділення кореневищ. Викопане кореневище розрізають гострим ножем на кілька частин, залежно від сили куща. Попутно обрізують довгі корені, видаляючи слабкі, хворі, підгнилі корінці. Відділені частини кореневищ одразу пересаджують на постійне місце, попередньо підготовлене. Багато видів рослин, що розділені подібним способом, наступного літа вже починають цвісти.
Звичайно восени ділять багаторічники, що цвітуть навесні й на початку літа (півники, півонії, лілії), а у рослин із пізніми строками цвітіння (багаторічні айстри, геленіуми, рудбекії, хризантеми) роботу переносять на весну. Але за необхідності квітуючі кущі можна поділити і восени.
Важливо при цій операції враховувати погодні умови. Якщо сухо й вітряно, то корені швидко підсихають, що негативно позначається потім на приживлюваності. Щоб запобігти негараздам, корені перед посадкою слід замочити в бовтанці з води і землі. Ліпше таку роботу робити в похмурі дні, дощик теж на заваді не стане. Нинішня осінь якраз підходяща. Наземну частину рослин обрізують до половини чи на 2/3 довжини.
Цибульні рослини – тюльпани, нарциси, лілії, гіацинти і дрібноцибульні – крокуси, сцили, мускарі розмножують дітками, що утворюються з пазухових бруньок цибулини, чи лусочками (лілії).
Глибина посадки у цибульних залежить від розміру цибулини і коливається від 20-25 см (у найбільших) до 9-10 (у найдрібніших). В середньому тут дотримуються правила "трикратної" висоти цибулини. На важких глинистих грунтах глибину посадки зменшують на 2-3 см, а на легких збільшують на стільки ж.
Тюльпани саджають із середини вересня до 5-10 жовтня. Найшвидше вкорінення відбувається при температурі грунту 5-7°С. Якщо температура вища, то цибулини вкорінюються повільно і частіше вражуються хворобами. У суху погоду потрібен полив. Цибулини тюльпанів саджають по фракціях, тобто окремо великі й дрібні, так, щоб у період вегетації рослини не пригнічували одна одну.
Верхівки цибулин і кореневищ при садінні завжди повинні бути спрямовані вгору. Не можна цибулини й "завалювати" набік.
До кінця вересня – початку жовтня висаджують на постійне місце розсаду дворічників: стокроток, братків садових, незабудок, гвоздик, дзвіночків (насіння цих рослин висівають навесні чи на початку літа), щоб до настання приморозків вони добре вкорінилися.
Підготувала Надія МАКАРЧУК.
Залишити коментар