З боєм годинника на честь приходу Нового року більшість людей піднімають келихи з шампанським. А ось на Кубі у бокали наливають… воду, щоб вилити її у вікно: нехай наступний рік буде таким же чистим, як вода.
У М'янмі, де Новий рік святкують у найспекотнішу пору, жителі, вітаючись, поливають один одного водою.
В Італії старі меблі та різний мотлох летить з вікон просто на голови необачних перехожих.
А шведи б'ють старий посуд на порозі своєї оселі: чим більше черепків, тим щасливішим буде рік.
У Данії традиція передбачає знімати чужі хвіртки і закидати їх на сусідні дахи.
Іспанці, якщо і знімають паркан, то для того, аби перегородити вулицю, щоб не пустити нечисту силу.
Напередодні свята у містах і селах Камбоджі з'являється сила-силенна невеликих грудочок піску. За звичаєм, кожна піщинка із грудочок означає прощення поганого вчинку.
В Японії новорічний дзвін б'є не 12, а 108 разів — саме стільки недоліків, на думку японців, має людина, основні 6 з яких: жадібність, дурість, злоба, легковажність, ненажерливість і нерішучість, а кожному відповідає ще й 18 відтінків. Японці з ударом дзвону зітхають з полегшенням: на один недолік стало менше. А 1 січня всі японці виходять з будинків, щоб побачити перший промінь Сонця.
У Болгарії під час бою годинника у всіх оселях на три хвилини вимикають світло, бо ж настає час новорічних поцілунків.
Жителі Іспанії, Нідерландів, Ірландії зустрічають Новий рік на вулицях масовим гулянням. Опівночі кожен іспанець, португалець, кубинець з ударом годинника з'їдає по виноградині, яка уособлює добробут.
Якщо на Новий рік вас відшмагали гілками і обмазали сажею, значить ви були у Швейцарії.
У Шотландії опівночі чоловіки поспішають до сусідів, щоб першими переступити поріг у Новому році, бо це віщує удачу. А ще дарують перепічку, віскі і шматочок вугілля, щоб у домі було ситно, весело і тепло.
У Греції замість маленького шматочка вугілля гість може притягти із собою велику каменюку, щоб кинути її посеред хати і побажати стільки золота, скільки важить камінь.
В Угорщині на святковому Новорічному столі немає жодної страви з птиці, щоб не відлетіло щастя.
Отож, скільки націй, — стільки звичаїв. Але всі люди Землі єдині в одному: найбільше вони прагнуть миру.
Підготував Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Залишити коментар