І жартома, і всерйоз
Під лежачий камінь вода
не тече
Нещодавно зранку надумав поїхати на вокзал "маршруткою". Година рання (ще й восьмої не було), то сподівався, що ніяких проблем не виникатиме.
Стояв на зупинці біля колишнього супермаркета "Салют". Людей зібралося чимало. Підходить одна "маршрутка" – пасажирів, як оселедців у бочці. Чекаю другу — знову те саме. Нарешті так-сяк вмостився у п'яту чи шосту. Не буду розповідати, з яким "комфортом" їхав. Звичайно, стоячи. Звичайно, заплативши 3 гривні. Звичайно, ніякого квитка не отримавши.
Вийшовши на "привокзалці", полегшено зітхнув. І тут же подумав: які все-таки ми, українці, терплячі. Нас обклали податками на пенсії і депозити, нас замучують надвисокими цінами і тарифами, нас дурять майбутніми підвищеннями заробітних зарплат, змушуючи виживати нині на "мінімалку" у тисячу гривень, а ми мовчимо і радіємо, що "локшину" на вуха вішають.
Однак, коли ці проблеми, можливо, не місцевого рівня, то автоперевезення цілковито залежать від перевізників, котрі мешкають у місті чи районі, будучи нерідко ще й депутатами місцевих рад. Невже їм не соромно, що перевозять пасажирів в умовах, які до африканських не дорівняєш?
Хіба за стільки років автоперевезень, послугами яких скористалися тисячі, якщо не мільйони земляків, не можна придбати нові, комфортабельні автобуси, як це має місце у Луцьку або інших містах України? Не думаю, що отримані суми живих грошей не могли б покрити таких затрат.
Думаю й про інше: є відповідні інституції, які організовують конкурси серед автоперевізників, друкують про це оголошення в газетах, надають компенсацію за пільгові перевезення і т. д., і т. п. То чому б особам, які займаються цими питаннями, не проконтролювати, який сервіс забезпечують пасажирам господарі автобусних трас – дикунський чи європейський? І чи не варто однією з умов подібних конкурсів передбачити цивілізоване перевезення пасажирів в пристосованому для цього транспорті, а не в "катафалках" або візках "для худоби"?
До речі, прецеденти високої культури в Ковелі на окремих маршрутах є. Можливо, варто узагальнити передовий досвід кращих перевізників і запровадити його в обов'язковому порядку? Бо, як відомо, під лежачий камінь вода не тече.
Чому "зелена" Турія?
Цього літа наша тихоплинна річка Турія раптово позеленіла (на знімку). Чому так сталося, ніхто достеменно не пояснив – ані екологічні, ані санітарно-епідеміологічні, ані будь-які інші служби, котрих у нас, слава Богу, вистачає.
Не пояснили вони в засобах масової інформації, що робити людям у такому випадку, як уникнути захворювань, де, нарешті, купатися. Адже є у нашому місті такі екстремали, що купаються в будь-яку пору року.
І найголовніше — ніхто не б'є на сполох і не вживає заходів щодо порятунку річки. Зрозуміло, що дається взнаки посушливі літо й осінь, але ж з будь-якої ситуації, навіть найкритичнішої, вихід має бути.
А що буде, коли з настанням морозів Турія замерзне? Адже при такій забрудненості води там не виживе не те, що риба, а й мікроорганізми. І будемо мати наступної весни мертву річку в прямому розумінні цього слова.
Нині розпочалася передвиборна кампанія. Пропоную серед кандидатів на ту чи іншу виборну посаду, в депутати місцевих рад провести конкурс на кращу технологію очищення річки. Обіцяю найбільш ефективний, недорогий і оперативний засіб оприлюднити в газеті безкоштовно.
Самотня жінка бажає познайомитися…
У "Вістях Ковельщини" хоч і нечасто, але друкуються "шлюбні" оголошення. Одне з них прочитала жителька села Кашівки Г. Л. Мар'юк і так відгукнулась на нього (цитую майже дослівно):
"Добрий день, редакційні пані та панове!
Прочитала нещодавно у "Вістях Ковельщини" повідомлення, в якому сказано, що чоловік хоче познайомитись з симпатичною, приємної зовнішності, незалежною жінкою віком до 65 років для спілкування". Який чудний мужчина! А ти на себе добре придивився, чи ти сам симпатичний?
По-перше, скажу, що кожна жінка для себе симпатична і зовні красива й приємна. Хоч, з другого боку, яка ще симпатичність може бути в 65 років? Правда, в народі кажуть: прибери пенька – стане схожим на панка.
Я – одинока і незалежна, мені надокучила самотність, але я трішки старша. Дуже люблю спілкуватися з розумними, веселими, жартівливими самотніми чоловіками. Не обов'язково симпатичними. Головне, щоб був розумним, добрим, то й стане симпатичним.
В домі у мене є телевізор, радіоприймач, гітара, але все воно "мертве", з ним наживо не поспілкуєшся. Отож, я не проти із кимось познайомитися. Бажано — з Ковельського району, бо якщо доведеться зустрічатися десь далі, то проїзд автобусом дуже дорогий. Якщо є машина, то ще краще. Не бажаю алкоголіків, курців, розлучених і судимих. Мій номер телефона: 0964439166".
Що ж, бажаємо нашій дописувачці вдалого знайомства, як, зрештою, всім самотнім жінкам і чоловікам!
Охрім СВИТКА.
Під лежачий камінь вода не тече
Нещодавно зранку надумав поїхати на вокзал "маршруткою". Година рання (ще й восьмої не було), то сподівався, що ніяких проблем не виникатиме.
Стояв на зупинці біля колишнього супермаркета "Салют". Людей зібралося чимало. Підходить одна "маршрутка" – пасажирів, як оселедців у бочці. Чекаю другу — знову те саме. Нарешті так-сяк вмостився у п'яту чи шосту. Не буду розповідати, з яким "комфортом" їхав. Звичайно, стоячи. Звичайно, заплативши 3 гривні. Звичайно, ніякого квитка не отримавши.
Вийшовши на "привокзалці", полегшено зітхнув. І тут же подумав: які все-таки ми, українці, терплячі. Нас обклали податками на пенсії і депозити, нас замучують надвисокими цінами і тарифами, нас дурять майбутніми підвищеннями заробітних зарплат, змушуючи виживати нині на "мінімалку" у тисячу гривень, а ми мовчимо і радіємо, що "локшину" на вуха вішають.
Однак, коли ці проблеми, можливо, не місцевого рівня, то автоперевезення цілковито залежать від перевізників, котрі мешкають у місті чи районі, будучи нерідко ще й депутатами місцевих рад. Невже їм не соромно, що перевозять пасажирів в умовах, які до африканських не дорівняєш?
Хіба за стільки років автоперевезень, послугами яких скористалися тисячі, якщо не мільйони земляків, не можна придбати нові, комфортабельні автобуси, як це має місце у Луцьку або інших містах України? Не думаю, що отримані суми живих грошей не могли б покрити таких затрат.
Думаю й про інше: є відповідні інституції, які організовують конкурси серед автоперевізників, друкують про це оголошення в газетах, надають компенсацію за пільгові перевезення і т. д., і т. п. То чому б особам, які займаються цими питаннями, не проконтролювати, який сервіс забезпечують пасажирам господарі автобусних трас – дикунський чи європейський? І чи не варто однією з умов подібних конкурсів передбачити цивілізоване перевезення пасажирів в пристосованому для цього транспорті, а не в "катафалках" або візках "для худоби"?
До речі, прецеденти високої культури в Ковелі на окремих маршрутах є. Можливо, варто узагальнити передовий досвід кращих перевізників і запровадити його в обов'язковому порядку? Бо, як відомо, під лежачий камінь вода не тече.
Чому "зелена" Турія?
Цього літа наша тихоплинна річка Турія раптово позеленіла (на знімку). Чому так сталося, ніхто достеменно не пояснив – ані екологічні, ані санітарно-епідеміологічні, ані будь-які інші служби, котрих у нас, слава Богу, вистачає.
Не пояснили вони в засобах масової інформації, що робити людям у такому випадку, як уникнути захворювань, де, нарешті, купатися. Адже є у нашому місті такі екстремали, що купаються в будь-яку пору року.
І найголовніше — ніхто не б'є на сполох і не вживає заходів щодо порятунку річки. Зрозуміло, що дається взнаки посушливі літо й осінь, але ж з будь-якої ситуації, навіть найкритичнішої, вихід має бути.
А що буде, коли з настанням морозів Турія замерзне? Адже при такій забрудненості води там не виживе не те, що риба, а й мікроорганізми. І будемо мати наступної весни мертву річку в прямому розумінні цього слова.
Нині розпочалася передвиборна кампанія. Пропоную серед кандидатів на ту чи іншу виборну посаду, в депутати місцевих рад провести конкурс на кращу технологію очищення річки. Обіцяю найбільш ефективний, недорогий і оперативний засіб оприлюднити в газеті безкоштовно.
Самотня жінка бажає познайомитися…
У "Вістях Ковельщини" хоч і нечасто, але друкуються "шлюбні" оголошення. Одне з них прочитала жителька села Кашівки Г. Л. Мар'юк і так відгукнулась на нього (цитую майже дослівно):
"Добрий день, редакційні пані та панове!
Прочитала нещодавно у "Вістях Ковельщини" повідомлення, в якому сказано, що чоловік хоче познайомитись з симпатичною, приємної зовнішності, незалежною жінкою віком до 65 років для спілкування". Який чудний мужчина! А ти на себе добре придивився, чи ти сам симпатичний?
По-перше, скажу, що кожна жінка для себе симпатична і зовні красива й приємна. Хоч, з другого боку, яка ще симпатичність може бути в 65 років? Правда, в народі кажуть: прибери пенька – стане схожим на панка.
Я – одинока і незалежна, мені надокучила самотність, але я трішки старша. Дуже люблю спілкуватися з розумними, веселими, жартівливими самотніми чоловіками. Не обов'язково симпатичними. Головне, щоб був розумним, добрим, то й стане симпатичним.
В домі у мене є телевізор, радіоприймач, гітара, але все воно "мертве", з ним наживо не поспілкуєшся. Отож, я не проти із кимось познайомитися. Бажано — з Ковельського району, бо якщо доведеться зустрічатися десь далі, то проїзд автобусом дуже дорогий. Якщо є машина, то ще краще. Не бажаю алкоголіків, курців, розлучених і судимих. Мій номер телефона: 0964439166".
Що ж, бажаємо нашій дописувачці вдалого знайомства, як, зрештою, всім самотнім жінкам і чоловікам!
Охрім СВИТКА.
І жартома, і всерйоз
Залишити коментар