Що в імені твоїм?Коли народжується дитина – це радість для родини. Разом із клопотами про пелюшки-памперси всі члени сім’ї думають про те, як же назвати маля.
Батькам не варто забувати про те, що обирають ім’я вони, а жити з ним дитині. Загалом же нині чітких канонів у виборі імені немає. Тим більше, що і в Інтернеті, й у друкованих виданнях стільки всього можна знайти про значення імен! То ж одні батьки зупиняються на класичних варіантах, інші прагнуть до оригінальності, треті орієнтуються на астрологію чи нумерологію, бо вважають, що ім’я впливає на долю, а, отже, має стати найпершим оберегом для маляти. В магію імені вірили ще з прадавніх часів. Цікаво, що кожен часовий відтинок диктував свої «іменні» тенденції.
Древні слов’яни намагалися дати ім’я, яке, на думку старійшин роду, могло вберегти дитину від хвороби, хижого звіра, принести щастя. Деякі племена навіть давали дитині два наймення: одне повідомлялось усім, а друге, яке вважалося справжнім, зберігалося в таємниці. Це робили для того, щоб захистити дитину від злих чарів.
Після поширення християнства імена дітям під час хрещення давав священик, орієнтуючись на спеціальну церковну книгу-святці.
У 1960-ті роки спостерігалося тяжіння до імен суто іноземного походження: Артур, Едуард, Елеонора. Тоді ж на противагу цим новаціям батьки почали давати дітям також рідковживані стародавні імена.
У 80-ті роки на перших сходинках рейтингів популярності були Сергій, Леонід, Григорій, Георгій, Ярослав, Михайло, Василь, Валентин, Віктор, Світлана, Наталія, Оксана, Ірина, Галина, Олена, Ольга, Любов, Ніна, Лідія, Надія, Лариса, Ярослава, Майя.
У кінці 90-х їм на зміну прийшли Олександр, Максим, Владислав, Дмитро, Артем, Іван, Ілля, Данило, Кирило, Андрій, Єгор, Володимир, Богдан, Назар, Анастасія, Анна, Софія, Єлизавета, Марія, Катерина. Також працівники РАЦСів помітили, що батьки дедалі частіше називають дітей ім’ям, яке відповідає дню янгола.
Прагнучи до «екзотики», кілька років тому серед батьків популярними були імена героїв телесеріалів, міфічних або літературних персонажів. Зокрема, Аріанна, Афіна, Берта-Софі, Есмеральда, Одіссей, Чингіз, Дарій, Діонісій, Ільяс-Адріано.
Останнім часом на зміну серіально-кіношній моді прийшла інша – бажання записати дитину всупереч правилам українського правопису: Артьом, Владімір, Глєб, Давід, Дмітрій, Кірілл, Нікіта, Філіп, Альона, Лізавєта, Міланія. Батьків не зупиняє навіть застереження працівників РАЦСів про те, що в майбутньому носії цих імен можуть мати проблеми. Працівники РАЦСу в такому випадку застерігають: називаючи дитину, звертайте увагу й на співзвучність з іменем батька.
Дуже добра давня українська традиція — називати першого сина іменем діда, а другого – іменем батька (дівчаток відповідно іменами бабусі й мами). Це не тільки прояв любові й поваги до близьких людей, а й «закріплення» його на родовому дереві. Це може бути ім’я святого, в день якого народилася дитина, або ім’я святого, якого родина шанує особливо.
Працівники РАЦСу завжди просять батьків добре подумати, наскільки комфортним буде для дитини те чи інше ім’я? Адже якщо не дотримуватися правил українського правопису імен, то у дорослому житті, коли доведеться брати безліч довідок і оформляти велику кількість документів, популярні нині імена з російським звучанням завдають лише прикрощів і призводять до непорозумінь.
Коли людина досягає пенсійного віку або ж при оформленні спадкових прав, а в неї в одній довідці фігурує, наприклад, ім’я «Єлєна», а в другому – «Олена». Той, кому довелося цим займатися, знає, скільки сил, нервів і здоров’я витрачається на приведення усіх паперів до норми. Хотілося б, щоб нинішні молоді мами й татусі думали й про своїх майбутніх синів і дочок. Адже декому з них усе життя доведеться носити ім’я у поєднанні з такими по батькові, як Кіріловіч, Нікітівна, Дмітрійович, Інокєнтійович…
Удома можна називати своє чадо якими завгодно варіантами імен, але в документах бажано мати таке, що відповідає правилам українського правопису.
Наші предки вважали, що ім’я, яким нарекли людину, впливає на її долю. Не знаю, чи це правда, але за роки роботи в РАЦСі переконалася, що воно точно впливає на душевний спокій, створюючи проблеми чи дозволяючи жити без них.
У випадку, коли називають дитину іменем, якого немає у словнику власних імен та яке суперечить правилам українського правопису імен, працівники РАЦСу з батьками проводять роз’яснювальну роботу. Розповідають, що дитина – це не річ, яку можна назвати, керуючись своїми забаганками. Ім’я – це не просто якийсь «розпізнавальний знак» для дитини. В імені присутній особливий духовний зміст. Адже разом з іменем людина набуває небесного покровителя і святого, який за неї молитиметься сьогодні, завтра й у вічності. Зазвичай батьки з такими доводами погоджуються.
Якщо у вас є варіанти імен, спочатку «приміряйте» їх на сторонню людину, попросіть когось вимовити те чи інше ім’я вголос. Прислухайтеся, чи не викликає обране вами ім’я неоднозначних емоцій або асоціацій. Якщо в устах сторонніх воно звучить якось «не так», то ваш вибір, можливо, неправильний. Адже чужі люди не вимовлятимуть ім’я вашої дитини з тією ж любов’ю і ніжністю, що й ви. Згадайте відомих людей або знайомих з ім’ям, яке хочете дати своїй дитині. Подумайте про їхні достоїнства і недоліки, зважте, наскільки вдале в них життя. Це дає уявлення про те, яким може бути характер вашого маляти.
Якщо бажаєте своїй дитині спокійного, тихого життя, уникайте надто рідкісних або надто поширених імен. Бо рідкісні привертають зайву увагу, з якою буває важко впоратись. А дуже розповсюджені не дають можливості відчути свою унікальність.
Ольга МИХАЛЕВИЧ, головний спеціаліст відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції.
Залишити коментар