Брехуни нам не друзіЩе зі школи нас вчили: "Брехня – велике зло".
Трохи підрісши, ми зрозуміли: брехня як зло є "біла" і є "чорна".
"Біла" – це тоді, коли когось дуримо ми, "чорна" – коли дурять нас.
Ще подорослівшавши, затямили: не збрешеш – не проживеш. Ані в політиці, ані в бізнесі, ані в побуті і особистому житті. І найдивовижніше полягає в тому, що той, хто більший крутій, обманщик, живе набагато краще чесного і правдивого.
Зрозумівши цю нескладну теорію, породжену гіркими реаліями життя, багато наших земляків "вибилися в люди" завдяки брехні, лицемірству і підступності. Якби не ці риси їх характеру, навряд чи мали б вони багатомільйонні статки, гроші в офшорах, вілли на берегах морів і океанів, автомобілі найсучасніших моделей і марок.
Однак, поклавши руку на серце, признаймося собі: а ми самі хіба не сприяємо спритникам і брехунам у їх аморальних діях? Напевно, що сприяємо та ще й із задоволенням. Правда, потім шкрябаємо з розпачу потилицю і запитуємо: "Як це сталося? Чому я, такий мудрий і начитаний, спіймався на гачок дурисвітів?".
Нещодавно мав розмову із однією знайомою. Із неприхованим обуренням вона поскаржилася, як несправедливо повелися з її чоловіком.
– А в чому, власне, справа? – поцікавився я.
– В одній із газет він прочитав запрошення взяти участь в розіграші автомобіля. Оперативно надіслав відповіді на запитання, які були надруковані до редакції. Невдовзі йому повідомили, що автомобіль він виграв. Щоб його отримати, потрібно придбати пропонований у каталозі товар і оплатити його вартість. Чоловік так і зробив. Незабаром його ще раз привітали з виграшем автомобіля та знову попросили придбати деякі речі. І так повторюється вже декілька разів. То цікаво, коли ж все-таки ми отримаємо авто? – майже в розпачі звернулася до мене жінка. – Чи, може, нас дурять?
Намагаючись бути люб'язним і доброзичливим й не образити лихим словом знайому за надмірну довірливість, я сказав:
– Звичайно, дурять. Хіба ви не знаєте, що безплатний, хоч і смачний, сир буває лише в мишоловці?
– Але ж оголошення надруковане в авторитетній газеті! Організатори розіграшу повідомили, що чоловік виграв автомашину! – не могла заспокоїтися співрозмовниця.
– По-перше, редакція будь-якого видання не відповідає за зміст реклами. По-друге, повідомлення про те, що чоловік виграв авто, абсолютно не означає, що він його отримає. По-третє, раджу вам не брати участь у різного роду сумнівних акціях, яких тепер сила-силенна.
Мить помовчавши, додав:
– Сьогодні шахраїв більше, аніж достатньо. Всі хочуть добре жити, а для цього – дурити таких довірливих, як ви. Негайно припиніть будь-які контакти з махінаторами, інакше вам не тільки машини не бачити, а й можна розпрощатися з усіма своїми сімейними заощадженнями.
Не знаю, чи сприйняла та жінка мої слова всерйоз, бо на прощання заявила: "Ми таки знайдемо тих, хто привласнив нашу машину". Що ж, Бог їй у поміч. Я ж, пишучи ці рядки, просто хочу застерегти усіх нас (в тому числі й себе) від надмірної довірливості, що стосується, наприклад, отримання кредитів за "спрощеною" процедурою, купівлі дороговартісних речей в розстрочку, яка не має ні кінця, ні краю, послуг різного роду кредитних спілок, де обіцяють трохи не золоті гори, і т. д., і т. п. Бо, втрапивши у пастку шахраїв, дуже важко, а іноді й неможливо з неї вибратися без моральних і матеріальних втрат.
Тому моя щира порада: зачувши чи прочитавши про якусь заманливу пропозицію, добре поміркуйте над тим, куди вас запрошують. Як кажуть, десять разів подумайте, а один раз “відріжте”.
Охрім СВИТКА.
Залишити коментар