Дятел… Не раз ми чуємо його монотонне: тук-тук! Почувши позивні цього птаха, любителі природи радіють, адже буде менше комах-шкідників, личинок у лісі. Добуваючи їх, дятел "лікує" дерева.
Головний лісничий ДП "Ковельське лісове господарство" Богдан Ковальчук розповідає:
– В наших лісах є багато птахів, які допомагають нам боротися із шкідниками. Ми створюємо всі умови для їх розвитку. В окремих місцях, де ці пташки перебувають, менше проводимо рубок лісу. Отже, і шкідників тут мало.
Дятли дуже обережні. Тільки почують десь шум, зразу притихають. Вони швидко стрибають по стовбуру, наче досвідчений лікар, постукують по корі дзьобом, визначаючи за звуком, де є шкідники.
Знайшовши потрібне місце, вмощуються на дереві і починають свою "роботу".
Придивімося до цього дивного птаха. Головною "візитівкою" його все ж є дзьоб – довгий, сильний, схожий на долото. Ним птах взимку лущить шишки ялини та сосни. Дзьоб часом слугує йому "музичним інструментом": навесні він вибиває ним на дебелій гілці барабанний дріб. Це, як розповідають лісівники ДП "Ковельське лісове господарство", своєрідна "серенада" для дами й знак іншим птахам, що у цієї кормової ділянки вже є господар.
– Ну і, звичайно, дзьоб – це інструмент, за допомогою якого птах добуває зі стовбурів та з-під кори комах-короїдів, – говорять досвідчені майстри лісу. – Птах не просто знищує, а й дістає їх, звідки жодний інший птах не спроможний це зробити.
Іноді на одному дереві накопичується по кілька десятків тисяч жуків. Тож, якщо вчасно не нагодиться дятел, дерево загине.
Однак, яким би довгим і сильним не був дзьоб, комах ним не схопиш, навіть діставшись їх кубла. Адже деревина на той час уже пронизана вузенькими довжелезними "тунелями", прокладеними точильниками.
– Тут вже на допомогу птахові, – уточнюють знайомі лісівники, – приходить язик, який довгий і змащений особливою клейкою речовиною, з гострими твердими зазубринками на кінчику. Як тільки дятел проб'є дірку в оселю жука, просуває туди язик, наліплює на нього або наштрикує на зубринку шкідника, висмикує і вмить ковтає.
Щоб дістатися птаху до жука, доводиться годинами невпинно стукати дзьобом. Лісівники знають, що під час довбання дзьоб діє як відбійний молоток. Кістки черепа у них мають губчасту будову і захищають мозок, наче пакувальний пінопласт.
Звісно, птах завжди працює в певному ритмі. Спочатку робить кілька дуже слабких ударів, підшукуючи для дзьоба правильне положення.
Дятли – трудолюбиві батьки. Вони влаштовують гнізда у дуплах, які видовбують щовесни. На жаль, у наших лісах, зокрема на території ДП "Ковельське лісове господарство", надто мало дерев із дуплами, де могли б виводити пташенят дятли.
Висиджують пташенят дятли по черзі. В одному виводку – 5-7 пташенят. Дупло не встеляють нічим, тож дятленята ростуть у спартанських умовах. Їхні ніжні лапки стерлися об шерхкі стіни дупла, але природа подбала про пташенят, наділивши спеціальними жорсткими п'яточними мозолями, які після вильоту малечі із гнізда зникають.
З'являються на світ дятленята сліпими і голими. Три тижні батьки годують малюків, які мають неабиякий апетит. Дорослим дятлам доводиться прилітати до діток кожні 2-4 хвилини, роблячи понад 300 вильотів на день.
Степан СКОКЛЮК.
Залишити коментар