"Комора" вітамінівАнглійського короля Річарда І за жорстокість прозвали «Річард Левине серце». Він не знав у битвах поразок, і всі перемоги приписували амулетові, що висів у короля на шиї.
Чудодійну силу, як здогадалися, мала якась рослина. Вважали, що вона оберігає короля від хвороб, захищає від ворожих чарів. Здогадалися?! Це звичайна цибуля!
Такий звичний для нас овоч – це ціла комора корисних для організму речовин, справжня природна аптека в мініатюрі. У ній знаходяться легкозасвоювані цукри (глюкоза, фруктоза, мальтоза), органічні кислоти, ефірні масла, глікозиди, амінокислоти та ін.
Але головне багатство цибулі – вітаміни. У складі рослини є майже всі ці біологічно активні речовини, необхідні нам для нормального функціонування організму. В ній міститься рослинний пігмент каротин, який під час потрапляння до організму, перетворюється у вітамін А (ретинол). Він необхідний для повноцінного зростання і розвитку, для здоров'я шкіри, волосся і зубів.
Народи світу здавна цінували цю рослину як ефективні ліки. Під час різних епідемій (тиф, чума, грип) у народі вважалося за необхідне з'їсти хоча б одну цибулину. Встановлено наукою, що фітонциди цибулі згубно діють на дизентерійну, дифтерійну і туберкульозну палички. У роки моровиці, коли лютували заразні хвороби, в кожній хаті вішали вінки цибулі.
Навіть у хліві цибуля помітно "охороняла" тварин від епідемічних захворювань.
Здавна цибулю застосовували від укусів змій та інших отруйних рослин. Великий знавець лікарських рослин Діоскорид радив рятуватися від таких ран сумішшю цибулі, рути й солі. Цибулею лікували й від сказу. Знаменитий давньоримський лікар Гален засвідчив, що цибулю корисно споживати флегматикам, тоді, як людям, що легко збуджуються, її можна вживати в невеликих кількостях.
Зубний біль колись вгамовували, натираючи ясна соком цибулі. А зварену в олії цибулину рекомендували від дизентерії. З допомогою цибулі довше зберігається свіже м'ясо. Видатний учений Середньої Азії Авіценна радив для очищення води від бактерій користуватися цибулинним лушпинням.
Цибуля, за визначенням медиків, поліпшує апетит, збуджує виділення харчотравних соків, сприяє засвоєнню їжі, має легку послаблювальну дію, зменшує кількість цукру в крові.
Цю властивість враховують під час лікування цукрового діабету. Тут допомагає не тільки свіжа цибуля, а й варена, навіть спиртові та ефірні екстракти з неї. При атеросклерозі та гіпертонічній хворобі цибуля знижує рівень холестерину в крові. Аліоген (спиртову витяжку з цибулі) хіміко-фармацевтична промисловість виробляє як засіб, що поліпшує роботу кишківника, послаблює закрепи.
Цибулеві фітонциди ефективні в лікуванні гнійних ран та незагоєних виразок. Для цього використовують свіжо вичавлений сік або кашку з тертої цибулі, зрошуючи поверхню рани її леткими парами.
Посічений кожен свіжий зріз цибулини вдихають то однією, то другою ніздрею при нежиті. Саме вдихання фітонцидів дає хороші результати під час лікування гострих респіраторних захворювань, ангін, фарингітів, бронхітів, ринітів.
Натерту цибулю або її сік, змішані наполовину з медом, рекомендують під час стійких бронхітів із сухим кашлем. Печена цибуля або цибулева кашка на молоці прискорюють вирізування наривів та фурункулів. Половинка свіжої цибулини знімає головний біль, якщо її прикласти до скронь.
У народній медицині цибулю застосовують як сечогінний засіб. Витяжка з неї лікує аденоми простати. У гінекологічній практиці для лікування трихомонадного кольпіту застосовують препарат з цибулі-аліл-гліцер.
Сік її втирають у коріння волосся, що має сприяти затримці прогресуючого облисіння, а також від сильного лупіжу шкіри голови. Ним виводять бородавки та ластовиння. І взагалі користуються зовнішньо цибулею при шкіряних хворобах, вживають як косметичний засіб.
Яскраво-золотий колір волоссю дає фарбування його наваром ромашки, ревеня та цибулинного лушпиння.
Світлого відтінку досягають, узявши на 0,5 л окропу 100 г ромашки, для темного – треба 200 г ромашки, але в обох випадках однаковою є кількість цибулевого лушпиння – 200 г на 1 л води. Волосся миють цим наваром щодня, доки не досягнуть бажаного кольору.
Наукова медицина, в основному, підтримує багатовіковий лікувальний досвід народів. Однак рекомендує не захоплюватися великими дозами цибулі, особливо при захворюваннях нирок, печінки та гострих запаленнях шлунково-кишкового тракту, помірковано вживати свіжу цибулю при сердечно-судинних нездужаннях.
Сьогодні, не дивлячись на всі досягнення науки, віра в цілющу силу цибулі, як і раніше, існує. Щоб підсилити імунітет, їжте цибулю! А неприємний запах з рота зникне – варто пожувати корінь петрушки або кореневище аїру.
Олена ЛЕЙ,
керівник гуртків станції юних натуралістів.
Залишити коментар