Епоха здорового серцяКардіологічні захворювання – проблема не стільки медична, як соціальна. А все тому, що українці переважно мало займаються спортом, харчуються неналежним чином, не хочуть відмовлятися від шкідливих звичок та йдуть до лікаря на обстеження, коли «припече»… Таку думку висловили польські й швейцарські медики в ході міжнародної конференції «Профілактика серцево-судинних захворювань – час для активних дій», котра відбувалася в Луцьку з 31 травня по 2 червня у рамках акції Дні здорового серця на Волині.
Щоправда, обговорювали не лише основні фактори ризику розвитку серцево-судинних патологій, а й окреслили подальший план дій на теренах краю.
Акцент – на програму «Волинькард». Як і у випадку з реформуванням медицини (коли саме на теренах області сформували перший в Україні госпітальний округ!), волиняни взяли на себе нелегку та відповідальну ношу першопроходців. За словами голови облдержадміністрації Бориса Клімчука, саме тутешні лікарі, консолідувавши зусилля з представниками органів влади, мають намір відпрацювати «на всі сто» програму, особливість якої – в поєднанні профілактичних заходів із безпосередньо лікуванням.
– Статистика свідчить: у структурі смертності серцево-судинні захворювання займають перше місце, – зауважив професор Андрій Ягенський, керівник Волинського обласного центру кардіоваскулярної патології та тромболізу. – Тож це – питання національної безпеки. У рамках «Волинькарду» робимо перші кроки, і вже маємо позитивний результат.
Варто нагадати, що регіональна програма запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард» запроваджена у 2011-му. Що важливо: документ підкріплено не порожніми обіцянками, а серйозними грішми. Минулого року з обласної казни було виділено понад мільйон гривень. У 2012-му фінансування збільшили – депутатами облради передбачено 1 млн. 496 тис. грн.
Цілком закономірне запитання: на що витратили немалі (як для бюджету Волині) кошти? Згідно з офіційною інформацією, за період діяльності програми понад тисячу краян пройшли обстеження. Окрім цього – що надзвичайно важливо! – придбано моніторну станцію для палат інтенсивної терапії кардіологічного відділення обласної лікарні та тромболітичні препарати для лікування хворих із інфарктом міокарда та ішемічним інсультом.
Наступний етап робіт – профілактика та реабілітація. Останній момент, до слова, надзвичайно важливий. Статистика тому – яскраве підтвердження. Так, щороку в обласному Центрі кардіоваскулярної патології та тромболізу (де вперше на теренах Західної України розпочато проведення тромболізису у хворих із ішемічним інсультом) курс лікування проходить близько 2 тис. волинян.
Є ідея облаштувати сучасний реабілітаційний центр у приміщенні колишнього будинку відпочинку «Круча», що в обласному центрі на вул. Дубнівській, 26а. На думку авторів ідеї, саме там – ідеальне місце для тих, хто відновлює здоров’я після хвороби. До слова, й тут волиняни мають шанс отримати пальму першості, адже повноцінної реабілітації жоден український медичний заклад не забезпечує: якщо одні обстежують, то другі лікують, і лише треті займаються реабілітацією. Відтак, якщо вдасться отримати підтримку Євросоюзу в рамках одного з грантів, справа зрушиться з місця вже найближчим часом.
Що ж до профілактики (а на цьому моменті особливо наголошували іноземні лікарі – професори Хуго Санер зі Швейцарії та Тадеуш Зроєвський із Польщі), то вона не повинна обмежуватися суто «паперовими» заходами. Така позиція й у голови облдержадміністрації.
– Медичні технології йдуть уперед, – сказав Борис Петрович. – Навіть дуже багаті країни за ними не встигають. А то – проблема. Тому, аби коло не замкнулося, необхідно робити серйозні кроки щодо профілактики. Наші діти й онуки мають зростати зі стовідсотковою упевненістю, що здоровим бути модно.
Зійшлися на тому, що популяризувати здоровий спосіб життя – добре, однак цього замало. Необхідно, аби влада, лікарі та представники громадськості у цьому напрямку рухалися синхронно. На часі – створення на Волині спеціального координаційного центру. Ідею поки що активно обговорюють усі сторони та пропонують конструктивні рішення. До слова, окремі – «підхопили» прямо в залі. Борис Клімчук, наприклад, зауважив, що підпише необхідне розпорядження, аби в медучилищах краю ввели спецкурс для медсестер, адже в усьому світі левова частка просвітницької роботи лягає саме на їхні плечі.
– Глава держави Віктор Янукович та Адміністрація Президента України наші дії в сфері реформування медицини оцінюють так: не використовуючи космічних сум і величезних фінансових затрат, Волині вдалося досягти успіхів, – зауважив Борис Клімчук. – Сьогодні ставлю інше завдання: добитися успіху в царині кардіології. Саме сюди – всі зусилля: і організаційні, і фінансові.
Програму «Волинькард» та план подальших дій оцінили й іноземні гості. Мовляв, волиняни йдуть правильним шляхом, адже люди отримують реальну допомогу. Натомість європейський досвід свідчить про доволі високу ефективність різноманітних профілактичних заходів. На абсолютний результат варто розраховувати лише в тому випадку, якщо є можливість витрачати на це 3% місцевого бюджету. Поляки, до слова, виділяють у 10 разів менше.
– Кардіозахворювання – проблема, котра стосується не лише медицини, – підсумував професор Хуго Санер. – Не варто забувати про соціальну складову. Та й загальне старіння населення даватиме нехорошу статистику. Тому українцям слід подумати про відмову від куріння, про півгодинні заняття спортом щодня і здорове харчування. Але головне – бути добрими й привітними. Позитивне ставлення до життя, а відтак зменшення стресів – найкраща профілактика. Хочу зауважити, що в України – хороший потенціал у цьому плані.
Здавалося б, у протидії серцево-судинним захворюванням існують прості та перевірені часом рецепти. Проте виписувати їх – одна справа. А всім разом відповідати за те, щоб якомога більша кількість волинян зберегла своє серце здоровим та життєдайним – зовсім інша. І якою б складною вона не була, на Волині вже навчилися її розв’язувати, що й підтвердили польські та швейцарські лікарі.
Олександра ГАВРИЛОВА.
P.S. Щороку в обласному Центрі кардіоваскулярної патології та тромболізу курс лікування проходить близько 2 тис. волинян.
Залишити коментар