Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства оголосило «місячник тиші» у лісах. В деяких тварин у цю пору з’являється потомство. А птахи висиджують пташенят. Тож охоронці лісу у місячний термін мають обмежити доступ до лісових масивів та просять відпочивальників дотримуватися тиші, перебуваючи у рекреаційних пунктах.
Той, хто буває нині в лісі, не може не помітити, що птахів і звірів у нашій місцевості поменшало.
– Останнім часом, – розповідають лісівники, – різко знизилася чисельність лосів, оленів, козуль, диких кабанів.
Звісно, з цього приводу б’ють на сполох науковці, екологи не тільки нашого краю. Адже, як не дивно, в лісах поменшало дятлів, рідко почуєш «скрекіт» сорок, що гніздяться переважно у густих заростях.
Останнім часом дрімучі бори потерпають від рубок, що призводить, природно, до зменшення птахів і звірів. Поступово зникають у лісі й старі дерева, в дуплах яких полюбляють гніздитися не тільки пернаті, а й оселяються білки, куниці.
А хіба так часто ми зустрічаємо у лісі дрібних птахів, що чарують своїм співом? Не завжди знаходять місце для гніздування круки, сови. В окремих місцях, урочищах, наприклад, зайців і лисиць теж не побачиш. Тож і не дивно, що до «Червоної книги України» занесені представники фауни і флори нашого Полісся – зубр, кіт лісовий, лелека чорний, журавель сірий, пугач, змієїд, шуліка рудий та деякі інші мешканці лісів.
Як зазначають науковці, за неповних дві тисячі років вимерло 106 видів крупних звірів і 139 видів птахів. Причому лише 26 відсотків із них – з природних причин. Решта – через діяльність людини. Вчені встановили, що зникло 63 види ссавців.
Тепер вимирання або деградація загрожують більш як тисячі видів ссавців, птахів, риб, земноводних, плазунів. За даними науковців, екологів, триста видів ссавців віднесено до категорії вимираючих тварин. Усі вони занесені до «Міжнародної Червоної книги». А, крім них, – майже триста видів і підвидів птахів, більше ста плазунів, близько 40 земневодних.
При такій тривожній ситуації питання охорони природи досить актуальне. Отже, потрібно у червневі дні, коли народжується нове потомство, досить обережно поводитися у лісах, аби зберегти його. Далеко не всі, хто приходить сюди, добре обізнані із правилами поведінки у лісі, життям його мешканців. Вони розводять тут вогнища, проводять біля них веселі ігри. Тим самим порушують добовий ритм життя тварин і птахів, викликають у них стан постійної тривоги.
Створюється так званий «фактор турбування», який, на думку спеціалістів, більшою мірою, ніж мисливство, призводить до скорочення чисельності фауни. На жаль, туристи, збирачі ягід, грибів, інші відвідувачі лісових масивів поодинці і групами багаторазово прочісують ліс, витоптують траву, руйнують ярус підліску та підросту. Найбільше терплять від цього птахи, що гніздяться на землі та в кущах. Це, зокрема, глухарі, тетері, рябчики, кулики, дрозди, солов’ї. Вони змушені часто злітати з гнізда, що порушує їх спокій, процес відкладання яєць.
Як вважають фахівці, для того, щоб зберегти окремих птахів і звірів, потрібно у наших дібровах і борах у червні організувати надійну їх охорону, не допускати порушення спокою. Не слід вирубувати окремі дерева, в яких можуть поселятися птахи. Варто також створити у лісі місця, де б могли рости дуплисті дерева, приваблювати сюди пернатих.
Степан СКОКЛЮК.
Цими днями в урочище «Нечимне» доставлено нову партію риб, що дасть можливість значно примножити її запаси.
– Продовжується зариблення озера Нечимного, – розповідає лісничий Скулинського лісництва Леонід Лисюк. –До цієї роботи залучені кращі спеціалісти, яким довіряють найбільш відповідальні роботи.
Так, нещодавно в озеро, що в урочищі, спущено триста кілограмів риби. Серед них – не тільки товстолобики, а й коропи, амур, навіть карась, який майже виродився в озері.
Перша партія риби, що була спущена в озеро, добре тут прижилася, активно поїдає дику рослинність. Акція поповнення водного плеса продовжується.
Наш кор.
Залишити коментар