Збудником хвороби є мікобактерія туберкульозу чи паличка Коха. При активній формі туберкульозу паличка Коха швидко розмножується в легенях хворого і руйнує їх, отруює організм людини продуктами своєї життєдіяльності, виділяючи токсини.
Передача інфекції від однієї людини до іншої відбувається при вдиханні частинок зараженого мокротиння, що розпилюється при кашлі. Зараження виникає зазвичай лише при тривалому тісному контакті з хворим. Мікобактерії туберкульозу потрапляють в дихальні шляхи багатьох здорових людей. Більшість із них досить стійкі до інфекції. Загроза виникнення хвороби існує лише у людей із пониженим імунітетом.
Оскільки зараження туберкульозом відбувається переважно дихальним шляхом, то найчастіше зустрічається туберкульоз легень. Однак мікобактерії туберкульозу можуть проникати в усі частини тіла, як правило, в результаті подальшого поширення збудника із легень.
Тому, в залежності від місця ураження, мікобактерії можуть виділятися в навколишнє середовище від хворого на туберкульоз з мокротинням (при туберкульозі органів дихання), калом (при туберкульозі травної системи), сечею (при туберкульозі сечостатевої системи), з молоком при вигодовуванні дітей (при туберкульозі молочної залози), зі слізьми (при туберкульозі очей).
Мікобактерії туберкульозу в річковій воді живуть до 5 місяців, в грунті – 1-2 місяці, у випорожненнях і на пасовиськах – більше одного року, в молочних продуктах (масло, сир та інші), що зберігаються на холоді, – до 10 місяців. При температурі мінус 23 градуси мікобактерії туберкульозу не гинуть 7 років, а Сонце їх вбиває за 5 хвилин. При нагріванні до температури плюс 85 градусів мікобактерії гинуть через півгодини.
Раннє виявлення легеневого туберкульозу з ізоляцією і лікуванням хворих – досить ефективний і поки що єдиний спосіб попередження захворювання. Та діагностика туберкульозу на початковій стадії дуже складна через відсутність будь-яких симптомів.
Основними симптомами захворювання на туберкульоз є: кашель протягом 3 тижнів і більше; зниження маси тіла (схуднення); загальна слабкість і втома; лихоманка чи незначне підвищення температури тіла; нічний піт; біль в грудній клітці; задишка; зменшення апетиту; кровохаркання.
Такі ознаки легеневого туберкульозу, як кашель, кровохаркання з'являються вже тоді, коли захворювання, приховано прогресуючи, переходить в більш пізню стадію.
Виявити туберкульоз можна за допомогою рентгенологічного обстеження легень і туберкулінової проби. Твердження, що люди, які мають достаток і добре харчуються, не хворіють на туберкульоз, хибне. Паличка Коха не розрізняє соціального статусу, і з однаковою силою уражає бідних і багатих. Проте туберкульоз є, безумовно, соціальною хворобою.
Лікується він лише медикаментозно. Цей процес тривалий і займає не менше шести місяців. Лікування обов'язково має бути контрольованим та безперервним – туберкульозна паличка не повинна мати можливості відпочивати від "атаки" протитуберкульозними препаратами, доки не буде знищена повністю. Хворі на туберкульоз повинні повноцінно харчуватися. Необхідно вести здоровий спосіб життя і займатися спортом.
Якщо у вас є підозри, що ви хворі на туберкульоз, відразу ж звертайтесь до лікаря. Пам'ятайте: повне одужання можливе лише при вчасному зверненні і при повному курсі лікування!
Анжела ШУМИН,
лікар-епідеміолог.
Залишити коментар