Чому вмирають «патріархи» лісу?На території ДП "Ковельське лісове господарство" немало дубових насаджень. Окремі з них мають статус заказників місцевого значення.
Час від часу з'являються й нові насадження, які згодом зашумлять пишними кронами. Їх вирощують у лісорозсаднику. Тут виділені окремі площі, де із добірного насіння жолудів виростає, так би мовити, майбутнє дубового лісу.
При в'їзді до лісу, що недалеко від Волі-Любитівської, зразу потрапляєш на масив, де росте молодий змішаний деревостій дуба і сосни. Про особливості догляду за ним цікаво розповідає лісничий Ковельського лісництва Микола Мельник.
Проходимо вздовж рядів дерев. Лісівники розмістили на значній площі за відповідною схемою дерева. В такому порядку, як говорять лісівники, дуб приживається більш надійно. Немає тут дерев, що гинуть ще у молодому віці.
Взагалі, як свідчать факти, багато працівників лісу нарікають на всихання дубів, пошкодження їх шкідниками. Те, що гинуть з різних причин навіть велетні-дуби, не є новиною. На окремих ділянках проблема ця особливо гостра. Чимало зниклих, тобто тих, що втрачають силу, дубів у заказниках місцевого значення. Так, у відомому урочищі Нечимному, де ростуть столітні дерева, значно поріділи їх крони, є багато сухих гілляк на кожному із багаторічних велетнів.
Не секрет, що вони втратили своє "здоров'я" не від віку, який у деяких дубів сягає до ста, а то й п'ятисот років, а з інших причин. На жаль, на дуби, що ростуть в урочищі, ніхто по-серйозному не звертає уваги.
Про необхідність охорони і збереження унікального озера Нечимного багато писали у періодичній пресі. Але, на жаль, про врятування дубів, що ростуть на території урочища і мають "погане здоров'я", ніхто серйозно не говорить.
Леся Українка, як відомо, згадує у пролозі до драми-феєрії "Лісова пісня" про ці невмирущі дерева: "Посеред лісу – простора галява з плакучою березою, із великим престарим дубом".
Прикро, що й дуб, під яким колись відпочивала поетеса, поступово втрачає силу. Засохлі гілля, де на стовбурі з'являються глибокі рани, а кора пошкоджена шкідниками, говорить про те, що дерева в урочищі теж недовговічні. Потрібно негайно, доки "Лесині" дуби не загинули, їх рятувати.
Могутній "патріарх" наших лісів – дуб за площею займає друге місце після сосни. Висота його сягає 35-40 метрів, а коріння проникає вглиб грунту на десять метрів. Сумна картина – стоять дуби, розпростерши голі гілля, ніби підняли руки, волаючи про тривогу. Деякі дерева впали у заказниках від вітру, оскільки їх стовбур струхлявів.
На думку лісівників, якщо нічого не робити, то за якийсь десяток років навіть в цих заказниках, котрі під охороною екологічної служби, будуть лише завали дерев.
Всихання дубів – це явище, спричинене порушенням гідрологічного режиму. Адже, як свідчать спеціалісти, дуби не переносять різкого коливання рівнів грунтових вод. Як пониження, так і підвищення їх негативно впливає на "здоров'я" «патріархів» лісів.
Можливо, лісівники упустили момент, коли треба було негайно лікувати дерева? Хто знає? Дубові насадження, що на території ДП "Ковельське лісове господарство", не скрізь уражені хворобою. Працівники лісу роблять все можливе, щоб якнайменше загинуло цих дерев.
Таке незрозуміле всихання дубів спостерігається впродовж останніх п'яти років. І не тільки в окремих місцях, а й по всьому держлісгоспу. За підрахунками лісівників, всихає приблизно двадцять відсотків дубів від загальної кількості насаджень.
Дехто не погоджується з думкою, що дуби втрачають силу в рості через різні рівні грунтових вод. Адже всихають дуби на масивах, де постійно волога тримається.
То в чому ж причина занепаду дубових лісів? У зміні кліматичних умов чи у невмілому догляді за ними, споживацькому підході до лісу?
Декілька років тому була прийнята програма "Діброва", в якій на високому професійному рівні для кожного лісівництва розроблено заходи щодо покращення стану дубових насаджень.
Проте багато пунктів програми так і залишилося на папері. Зокрема, не організовано по-належному захист молодих посадок від потрав диких звірів, що є дуже болючим питанням для тих, хто веде інтенсивне мисливське господарство.
Дуби, що є окрасою наших лісів, потребують особливої уваги з боку лісоохоронців.
Степан СКОКЛЮК,
член Національної спілки письменників України.
Залишити коментар