Ягоди — уже у травні!Ягідний сезон першою відкриває жимолость. Уже в травні (на 15 днів раніше від полуниці, що росте у відкритому грунті) дозрівають синьо-блакитні, із восковим нальотом, схожі на лохину, але більш довгасті (15-30 мм), соковиті й ароматні, з приємним кисло-солодким смаком плоди, які тішать дітей і дивують дорослих.
У плодах жимолості вітамінів у сім разів більше, ніж у відомій своїми лікувальними властивостями смородині. Із найбільш ранніх сортів жимолості (плоди починають дозрівати 16-20 травня, радують відмінним урожаєм до середини червня) рекомендую перевірені особисто "Голубе веретено", "Фіалку", "Синю птицю". За всю свою багаторічну практику (а я вирощую цю культуру з 1988 року, з того самого моменту, як одержав перші саджанці із НДІ садівництва Сибіру імені М. А. Лисавенка, м. Барнаул не можу натішитися цією культурою — дивовижним провісником весни. Раноквітуча жимолость не лише тішить око, але є прекрасним медоносом, приваблюючи в сад комах-запилювачів.
Весняні заморозки їй не страшні. Бутони, квітки, зелена зав'язь можуть витримувати заморозки до -8оС. Та й у період дозрівання плодів, як показує практика, жимолость невимоглива до тепла, стійка до хвороб та пошкоджень шкідниками.
Зимує ж ця морозостійка рослина у наших краях прекрасно. Може витримати температуру до -50оС. Тож плодоносить жимолость регулярно, щороку, попри найлютіші зими.
Істотним плюсом цієї культури є її скороплідність (на третій рік після садіння можна зібрати 1-2 кг плодів) і досить тривалий (до 40 років) період плодоношення. До того ж, кущі цієї культури прямостоячі, тому досить компактні, середньорослі. Висота 7—10-річних рослин (тобто в період повного плодоношення) досягає всього 1-1,2 м, а діаметр крони 1,5-1,8 м. Скелетні гілки розгалужені, а пагони на них утворюються із бруньок на прирості попереднього року і мають довжину від 5 до 35 см.
Однак, враховуючи те, що при самозапиленні плоди жимолості не зав'язуються, для одержання врожаю потрібно саджати на ділянці не менше 2-3 різних сортів на відстані 1,5 м рослина від рослини.
Догляд за жимолостю нескладний. Оскільки основна маса коренів куща розміщується на глибині до 30 см, то, насамперед, потрібно забезпечити їх вологою, поживними речовинами, повітрям і захистити від дармоїдів-бур'янів. Тому впродовж періоду вегетації грунт під кущами, особливо новопосадженими я періодично розпушую, прополюю, а в суху спекотну погоду — поливаю. На зиму під кущі розкидаю шар перегною, а навесні, перед цвітінням, розсіваю добриво типу "Агролайф" (яке виробляється із курячого посліду) і рясно поливаю.
У середині червня, в період закладання квіткових бруньок на врожай наступного року, удобрюю ще раз.
Розмножувати жимолость можна відсадками, поділом куща і насінням. Але я віддаю перевагу розмноженню здерев'янілими живцями навесні, а також на початку липня — молодими, зеленими пагонами, які закінчили ріст.
Живці нарізаю довжиною 10-12 см і на 16 годин замочую в препараті "Корневін". Після цього саджаю рядками в парничок на відстані 5 см один від одного у грунт, приготовлений із 3 частин садової землі та 1 частини річкового промитого піску із додаванням жмені добрива "Агролайф". Поливаю 4 рази на день упродовж одного місяця. Після чого кількість поливів зменшую до одного на день.
Укорінення триває близько 2 місяців, але із пересаджуванням квапитися не треба. Рослини в мене залишаються зимувати в парничку. І лише навесні наступного року я саджаю їх у відкритий грунт на дорощування.
Ягоди жимолості вживаємо свіжими, перетертими з цукром та сметаною. Дуже смачно! Варимо вареники, печемо пиріжки. На зиму заморожуємо і готуємо варення.
Кого зацікавить — можна подзвонити (тел. 067-58-87-822), побачити, скуштувати, а також посадити в себе. Моя адреса: ЧУМАК Микола Іванович, с. Цевеличі, Локачинський район, Волинської обл. Поштовий індекс 45533.
Залишити коментар