Правильне розміщення щодо сторін світу при садінні фруктових дерев має важливе значення. Адже перед тим, як потрапити на ринок, саджанець два роки перебував у розсаднику. І призвичаївся до певних умов — одні гілки були спрямовані до Сонця, інші — на північ.
Коли ж при пересаджуванні на постійне місце сплутати сторони світу, це стане для рослини сильним стресом, через що вона погано приживатиметься.
Зорієнтуватися найпростіше за місцем щеплення. Така операція зазвичай проводиться з північного боку дички (на 6-10 см вище рівня землі). Ще один надійний орієнтир — колір кори. На сонячному боці вона набагато темніша, а з північного — світло-зеленувата.
Ще одна важлива умова для успішного росту — правильне заглиблення.
Коренева шийка повинна на 3-6 см вивищуватися над поверхнею ґрунту. Після поливу й осідання землі саджанець займе своє положення. А надто глибоке закопування його стримуватиме розвиток.
Часом є проблема з вигонкою розсади капусти: вона надто витягуєть
ся. Однак отримати повноцінну розсаду цієї культури
можна без будь-якого укриття. Причому як ранні, так і пізні сорти, а також цвітну.
Сіяти капусту у відкритий ґрунт треба вже тоді, як тільки можна вийти на грядку і підготувати не- величку ділянку.
Сходи, як правило, вирівняні й дружні. Рослини завжди корінчасті й міцні.
На постійне місце розсаду переносять, коли сягне заввишки до 30 сантиметрів. Пересаджувати слід у хмарну погоду або після дощу. Вона адаптована до зовнішніх умов, тому легко витримує пересаджування.
Після того, як рослини підуть у ріст, їх підживлюють розчином збродженої настоянки кропиви, ще через два тижні — настоєм курячого посліду.
Капусту не треба поливати навіть за спекотної погоди. У такому разі коріння відростає вглиб і постачає вологу до рослини.
Головне — не пропустити періоду лету метелика капустяного білана і відкладання яєць, а також появи попелиці, відтак слід негайно вдатися до боротьби з цими шкідниками капусти.
Існують загальні правила, які допоможуть зорієнтуватися в строках висівання насіння тих чи інших культур на розсаду. Найбільше часу для проростання потрібно баклажанам, перцю, помідорам (хоча в останніх є варіанти, які вказуються на упаковках) — 70-60 днів; 80-60 днів необхідно, щоб мати якісну розсаду селери (отож, хто не посіяв, уже спізнився). Цвітну капусту висівають за 40-45 до висаджування в ґрунт, за 30-40 — огірки, патисони, кабачки.
Отже, насіння висіяли, все зробили, як завше, а сходів довго немає?
Спробуємо з'ясувати причину.
Насамперед зверніть увагу на мікроклімат у парничку. Для проростання насіння більшості культур необхідна температура +21°С. За нижчої воно "чекає" сприятливішого часу. Суттєво впливає на проростання й вологість ґрунту: при перезволоженні насіння може задихнутися через відсутність кисню і навіть загнити. Тому дуже важливо підтримувати землю у пухкому стані. Не варто поливати парничок відразу після сівби: струмінь води може вимити насіння з рядків або ж заглибити в ґрунт.
До речі, надмірне заглиблення також спричинює затримку появи сходів. Пам'ятайте просте правило: глибина загортання будь-якого насіння має дорівнювати триразовій ширині насінини.
Терміни проростання різняться навіть у межах однієї культури — у різних сортів і гібридів свій "графік". Скажімо, у дражованого, інкрустованого й обробленого насіння перцю, помідорів, огірків (здебільшого закордонних виробників). Річ у тому, що таке насіння перебуває у більш глибокому стані спокою, бо має вологість всього 3-4%, коли практично припиняються всі фізіолого-біологічні процеси. Щоб вивести такий зародок зі сплячки, необхідно більше часу і кращі умови для проростання.
При сівбі насіння на розсаду сходи з’являються:
огірки — на 3-7-й день,
цвітна капуста — на 3-8-й,
патисони, кабачки — на 3-10-й,
білокачанна капуста — на 3-10-й,
баклажани — на 5-10-й,
помідори — на 6-10-й,
цибуля-чорнушка — на 5-12-й,
селера, ревінь — на 7-14-й,
перець — на 7-15-й день.
Залишити коментар