До редакції газети «Вісті Ковельщини» завітав 55-річний Володимир Доронін, директор Головинської гімназії Черняхівського району Житомирської області, який любительським велоспортом почав займатися лише три роки тому. З ним поспілкувалися наші журналісти.
— Пане Володимире, чому вподобали велосипед лише зараз, а не, скажімо, в молодому віці?
— Знаєте, життя людини непередбачуване. У мене після 40 років з’явилися проблеми з хребтом в районі попереку і з кровоносними судинами. Весь вік працюючи в освітній сфері, мав ставити на ноги трьох власних дітей. Тож на якісне лікування можливостей не було. Тому обрав інший метод: придбав дорожньо-спортивного велосипеда і прямо з магазину до будинку, в якому проживаю, подолав відстань 44 км. Далі були 80, 100, 150, 200, 220 км за світловий день.
— Чому до сестри, яка мешкає на Ковельщині, вирішили добиратися на такому транспорті?
— Бо все інше вже перепробував. А якщо серйозно, то наприкінці 1972 року на її весілля в с. Поворськ ми з батьком і нашою ріднею долали відстань у 160 км вантажними автомобілями. Потім, навчаючись в Луцькому інституті ім. Лесі Українки, змушений був робити три пересадки поїздами. Були також поїздки власним автомобілем і автобусами.
—Та все ж, 370 км у вже досить поважному віці… Чи легко вони Вам дались?
—До цього маршруту готувався фізично і психологічно. Через літні спекотні дні мали з товаришем їхати з 17.00 до 11.00 год. за маршрутом Володимир-Волинський на Львів – Рівне. Але з напарником не склалося, тому, виїхавши о 17.40 год. через Коростень – Сарни, близько 18-ї години наступного дня в’їхав у Ковель з гарним дощем, громом та блискавкою. Взагалі-то, велосипед варто було б вдосконалити — наприклад, на випадок тривалого дощу не завадив би міні-дах.
А скільки користі дає велоспорт! Мільйони здорових людей, сотні тисяч врятованих людських життів, якісні дороги, збережена природа…
Отож, сідаймо на вузеньке сидіння і гайда від болячок і всього негативного. До речі, готовий до серйозних змагань серед ветеранів-любителів велосипедного спорту. Проте гадаю, що уже встановив рекорд. Якщо хтось сумнівається або впевнений, що проїде швидше, готовий прийняти виклик і проїхатися дорогами Ковель — Київ чи Київ – Ягодин.
Розмову вів Олександр ТКАЧУК.
НА ЗНІМКУ: Володимир ДОРОНІН.
Фото Мирослава ДАНИЛЮКА.
Залишити коментар