Геморагічна лихоманка ЕболаХвороба Ебола (раніше називалася "геморагічна лихоманка Ебола") – гостра вірусна висококонтагінозна хвороба, що викликається вірусом Ебола та характеризується високою смертністю. У природі резервуаром вірусу є, головним чином, кажани та мавпи. Вірус Ебола був вперше виявлений у 1976 р. в районі річки Ебола на території теперішньої Демократичної Республіки Конго. Відтоді спалахи цієї хвороби періодично з'являються в ряді африканських країн.
За офіційними даними, вже більше десяти тисяч людей у всьому світі інфіковані хворобою, половина з них – померла. Перший хворий заразився від інфікованої тварини. Надалі має місце передача вірусу від людини до людини.
Вірус поширюється в результаті прямого контакту (через пошкоджену шкіру або слизові оболонки) з кров'ю і біологічними рідинами хворої людини (сеча, фекалії, слина, блювота і сперма) або через контаміновані вірусом об'єкти (наприклад, медичні голки, деякі предмети щоденного вжитку).
Ситуація, що склалася в Західній Африці, значною мірою пов'язана з недотриманням правил особистого захисту при догляді за хворими, недостатньою кількістю медичних закладів та медичного персоналу, небажанням населення звертатися за медичною допомогою і дотримуватися відповідних рекомендацій, особливістю обрядів при похованні.
Людина, що була в контакті з хворим, може захворіти протягом 2–21 дня (частіше 8–10 днів). Ознаками захворювання є лихоманка (швидке підвищення температури тіла до 38,6 градуса та вище), сильний головний біль, біль у горлі, м'язові болі, блювання, діарея, біль у животі, можуть спостерігатися кровотечі різної локалізації або гематоми, інколи висип на шкірі.
Інфікована людина стає заразною за умови наявності у неї симптомів захворювання. При видужанні, коли зникають симптоми, людина перестає виділяти вірус, за винятком статевого шляху передачі, оскільки вірус може знаходитися у спермі чоловіків протягом трьох місяців.
Хоча при відвідуванні тих країн, де нині спостерігається епідемія хвороби Ебола, ймовірність зараження є низькою, при відсутності особливої необхідності краще відмовитися від поїздки туди. Якщо ж цього уникнути неможливо, слід дотримуватися наступних правил:
– уникати контакту з хворою або підозрілою на хворобу людиною;
– часто мити руки з використанням дезрозчинів;
– уникати контакту з кров'ю та біологічними рідинами будь-якої людини, особливо хворих;
– не працювати з об'єктами, які можуть бути контаміновані кров'ю або біологічними рідинами інфікованої людини;
– не торкатися до тіла людини, яка померла від хвороби Ебола;
– не торкатися кажанів, приматів або їх крові і біологічних рідин, не торкатися та не їсти сирого м'яса цих тварин;
– уникати потрапляння до лікарні, де проходять лікування пацієнти з хворобою Ебола, за іншою медичною допомогою:
– у разі появи лихоманки (температура тіла 38,6 градуса і вище) та будь-яких інших симптомів (головний біль, м'язові болі, діарея, блювання, біль у горлі, біль у животі або нез'ясовані синці чи кровотечі) необхідно відразу звернутися за медичною допомогою.
– слід обмежити контакти з іншими людьми дорогою до лікаря, не відвідувати більш ніяких об'єктів, крім лікувального закладу.
Після повернення з країн, де спостерігається епідемія хвороби Ебола, слід слідкувати за своїм здоров'ям протягом 21 дня (щонайменше щоденно проводити термометрію). У разі появи в цей період симптомів, описаних вище, необхідно застосовувати марлеву пов'язку (з 4–5 прошарків марлі) та відразу звернутися за медичною допомогою. Лікаря обов'язково слід попередити про перебування протягом попередніх 21 доби у країнах Західної Африки.
Борис БЕГАЛЬ,
районний інфекціоніст Ковельського міськрайонного територіального медичного об'єднання.
Залишити коментар