Зеленіти дібровам і борамБіля в'їзду до Волі-Любитівської дорога повертає наліво. І тут же дугою гнеться аж до густого лісу. За кілька десятків метрів назустріч вибігають кремезні дуби, багаторічні липи і осики.
Проїхавши лісом, бачимо широку, оточену деревами, галявину.
– Тут, – говорить головний лісничий ДП "Ковельське лісове господарство" Віктор Савчук, – розміщено наш лісорозсадник, де ми закладаємо майбутнє лісу.
Скрізь на цій площі, де ростуть деревця, невеликі декоративні кущі, відчувається дбайлива рука досвідченого господаря. Між рядками ретельно розпушений грунт.
Майстер лісу Анатолій Лисковець із задоволенням каже:
– Я можу детально розповісти про кожний кущик, який тут росте. Адже знаю, коли те чи інше зернятко наклюнулося, пішло у ріст.
Господарює він тут з ранку до пізнього вечора. Бо кожна рослинка потребує уваги й належного догляду. За весь час на ділянках не загинуло жодного деревця. Анатолій Антонович навіть зауважує, що саджанці, про які піклується, – ніби "рідні діти".
З самої весни стежить, щоб посаджені кущі почувалися комфортно на плантації. З усіх боків вона по-господарськи огороджена. Біля входу на лісорозсадник – теплиця, в якій "народжуються у сповитку" деревця із крихітних зерняток. Під накриттям, де пахне лісом, можна побачити тендітні, ледве помітні стебельця, що зеленіють.
За теплицею – рослини, що досягли певного віку. Тут можна побачити невеличкі ялинки. Радує око ялівець козацький, дубки та інші деревця.
– В нас можна в осінню пору придбати саджанці багатьох дерев, які прикрасять не лише ліс, а й парки і сквери, узбіччя шляхів, – розповідає Анатолій Лисковець. – Звичайно, бувають випадки, коли деякі "любителі" лісу приїжджають вночі і виривають з корінням саджанці. Щоб перекрити їм доступ, тепер на в'їзді до лісорозсадника встановлено шлагбаум.
Анатолій Антонович охоче ділиться з нами планами на майбутнє. Недалеко від теплиці облаштовують ще одне місце, де будуть вирощувати під накриттям саджанці. Тут знайдуть місце рослинки, що з'являться із насіння сосни, ялини, дуба. Збільшиться площа й під інші деревця, що стануть майбутнім наших дібров і борів.
Степан СКОКЛЮК.
Залишити коментар