Профілактика перегрівання в літню поруОдним із несприятливих факторів, що негативно впливають на організм працюючих, є підвищена температура робочої зони, яка виникає в результаті сонячного опромінювання.
Ця стаття – про фізичну сутність впливу опромінювання, формування патологічних реакцій та профілактичні заходи щодо запобігання нещасним випадкам і захворюванням працюючих у таких умовах, обгрунтована доктором медичних наук Людмилою Гвозденко.
У зв’язку з глобальним потеплінням на Землі в Україні формуються більш жорсткі умови мікроклімату залежно від пори року, що сприяє зниженню температури повітря взимку і підвищенню влітку, а також зміні співвідношення ясних і хмарних днів. При цьому зміни мікроклімату виникають також і в приміщеннях у результаті недосконалості систем вентиляції, нормалізації мікроклімату. Таким чином утворюються умови для перегрівання організму працюючих.
Під час роботи поза межами приміщень утворюються умови для виникнення теплового удару. Це може статися при підвищенні температури повітря до ЗЗ0С і вище і за наявності дії інфрачервоного випромінювання великої інтенсивності (понад 141 Вт/м2), особливо за відсутності достатнього захисту поверхні голови, що призводить до підвищення температури тканин мозку при зневоднюванні організму в результаті значних втрат організмом води та солі внаслідок потіння.
Цей стан, швидше за все, виникає при високій вологості повітря та його низьких швидкостях руху. Особливий вплив має сонячне опромінювання, яке обумовлює більший ступінь напруження терморегуляції.
Симптомами теплового удару є спрага, втрата апетиту, головний біль, запаморочення, загальний хворобливий стан, який супроводжується нудотою, блюванням, можливою втратою свідомості. При цьому різко ослаблюється серцева діяльність, температура тіла підвищується до 400С і більше, можлива смерть.
З боку серцево-судинної системи організму у людей, які працюють в умовах підвищеної температури, спостерігаються зміни скорочувальної функції міокарду, змінюються параметри кардіодинаміки, що обумовлюються як структурними пошкодженнями міокарду, так і змінами функціональної активності системи кровообігу, коли інтенсивність коронарного кровообігу не відповідає різко зростаючому енергетичному навантаженню.
Виконання фізичної роботи в умовах підвищеної температури повітря і сонячного опромінювання призводить до порушень у системі імунного захисту організму. Спостерігається достовірне зниження вмісту імуноглобулінів О, що супроводжується змінами поглинаючих властивостей нейтрофілів крові. Зниження активності неспецифічних імунних реакцій відбувається при температурі 300С і вище. Імунна система відіграє важливу роль у регуляції процесів фізіологічної та репаративної регенерації.
Варто відзначити особливий вплив сонячного опромінювання на формування стану здоров’я працівників, особливо будівельників, які працюють під дією опромінювання сонячними променями протягом дня. Для профілактики виникнення теплових ударів, перегрівання та формування патологічних реакцій необхідно проводити комплекс профілактичних заходів, який повинен включати:
організаційні заходи щодо раціоналізації режиму праці та відпочинку у літній період року при підвищенні температури повітря;
заходи щодо зниження теплового навантаження на організм під час роботи в умовах підвищеної температури;
заходи щодо підвищення стійкості організму під час дії несприятливого мікроклімату.
У південних країнах улітку для запобігання несприятливій дії Сонця і високій температурі повітря робочий день починають на 2-3 години раніше з тим, щоб не працювати з 11-ї до 16 год., коли Сонце знаходиться майже у зеніті і в його спектрі найбільшою мірою представлена інфрачервона частина, яка зумовлює підвищення температури. Це питання вирішується адміністрацією підприємства за узгодженням з профспілкою.
Доцільно раціоналізувати внутризмінну працю з тим, щоб працівник не менш, як 10-20% робочого часу мав змогу відпочити в оптимальних умовах мікроклімату. Тривалість регламентованих перерв повинна становити не менше 10% робочого часу на кожні два градуси перевищення температури.
Для зменшення поглинання сонячного випромінювання поверхнями механізмів і їх нагрівання доцільно використовувати тепловідбиваюче екранування(плівкове покриття, металізовані тканини, склотканини) жалюзі. Необхідно використовувати комплекс засобів індивідуального захисту (313): спецодяг у вигляді комбінезону з тканин типу молескіна, попліна і подібних для максимального захисту поверхні шкіри від проникнення сонячного випромінювання, 313 – для захисту голови, очей.
Для оптимального водозабезпечення потрібно встановити сатуратори, бачки тощо з питною водою поблизу робочих місць. Рекомендується для відновлення дефіциту рідини в організмі використовувати чай, мінеральну лужну воду, морс з журавлини, молочно-кислі напої, узвари з додержанням санітарних норм і правил під час їх приготування, зберігання та реалізації.
Віталій РИЖКО,
начальник відділення ВД ФСНВ в м. Ковелі.
Залишити коментар