Коротка, але дивовижна пора
Осінь із неодмінними її атрибутами — похолоданнями та приморозками, важкими сірими хмарами, тривалими нудними дощами чи то й снігом, — як правило, вселяє в душу легкий смуток. Адже яскраве веселе дзвінке літо вже позаду, а нового розквіту природи чекати ще ой як довго…
Та кожна пора року дарує нам і свої чудові неповторні дні. Восени вони зазвичай настають під час бабиного літа, яке Федір Тютчев неперевершено лаконічно і влучно назвав "короткою, але дивовижною порою". Неодмінні його ознаки, крім зодягненої у жовтогарячі кольори навколишньої природи, — сухі теплі сонячні дні, коли "…у нерухомому тихому повітрі пливуть довгі сиві тонкі нитки-павутинки, ніби жіноче "бабине" волосся. Звідси й назва — бабине літо.
Проте однозначного тлумачення походження фразеологізму "бабине літо" не існує. Виник він у сиву давнину. Існує версія астрономічна: в цей час після тривалої перерви на нічному небі вже можна спостерігати примітне зоряне скупчення Плеяди, одна з прадавніх слов'янських назв якого — Баби (широкому загалові більш відома його поетична українська назва Стожари, котру можна почути у піснях). Є пояснення погодне: о цій порі на осінньому Сонечку ще можуть погрітися бабусі, радіючи останньому перед довгою зимою теплу.
Та все ж найвірогіднішим видається тлумачення господарське. У період бабиного літа завершувалося збирання врожаю і на полях можна було побачити багато жінок. Переважно — вдів, котрі, зрозуміло, закінчували польові роботи останніми і яким, як уважали наші пращури, сам Бог посилав сухі теплі осінні дні, даючи змогу встигнути зібрати все вирощене тяжкою працею до настання тривалої негоди.
Традиційно вважається, що "класичне" бабине літо триває протягом тижня, з 14 по 21 вересня. Обидві дати вельми визначні у народному календарі. 14 вересня (за новим стилем) наші пращури з давніх-давен відзначали день Семена — свято приходу осені. 21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці, або, по-народному, Друга Пречиста.
Бабине літо протягом осені може повертатися не один раз. Тому, крім "класичного", вирізняють також "молоде" та "старе". Перше триває приблизно два тижні — від 28 серпня (Успіння Пресвятої Богородиці, або Першої Пречистої) по 11 вересня (Усікновення). "Старе" бабине літо — це вже здебільш насправді останнє справжнє тепло. Триває воно близько тижня — з 30 вересня, дня Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, і до 9 жовтня, тобто до Іоанна Богослова.
Карпо Зоря.
Осінь із неодмінними її атрибутами — похолоданнями та приморозками, важкими сірими хмарами, тривалими нудними дощами чи то й снігом, — як правило, вселяє в душу легкий смуток. Адже яскраве веселе дзвінке літо вже позаду, а нового розквіту природи чекати ще ой як довго…
Та кожна пора року дарує нам і свої чудові неповторні дні. Восени вони зазвичай настають під час бабиного літа, яке Федір Тютчев неперевершено лаконічно і влучно назвав "короткою, але дивовижною порою". Неодмінні його ознаки, крім зодягненої у жовтогарячі кольори навколишньої природи, — сухі теплі сонячні дні, коли "…у нерухомому тихому повітрі пливуть довгі сиві тонкі нитки-павутинки, ніби жіноче "бабине" волосся. Звідси й назва — бабине літо.
Проте однозначного тлумачення походження фразеологізму "бабине літо" не існує. Виник він у сиву давнину. Існує версія астрономічна: в цей час після тривалої перерви на нічному небі вже можна спостерігати примітне зоряне скупчення Плеяди, одна з прадавніх слов'янських назв якого — Баби (широкому загалові більш відома його поетична українська назва Стожари, котру можна почути у піснях). Є пояснення погодне: о цій порі на осінньому Сонечку ще можуть погрітися бабусі, радіючи останньому перед довгою зимою теплу.
Та все ж найвірогіднішим видається тлумачення господарське. У період бабиного літа завершувалося збирання врожаю і на полях можна було побачити багато жінок. Переважно — вдів, котрі, зрозуміло, закінчували польові роботи останніми і яким, як уважали наші пращури, сам Бог посилав сухі теплі осінні дні, даючи змогу встигнути зібрати все вирощене тяжкою працею до настання тривалої негоди.
Традиційно вважається, що "класичне" бабине літо триває протягом тижня, з 14 по 21 вересня. Обидві дати вельми визначні у народному календарі. 14 вересня (за новим стилем) наші пращури з давніх-давен відзначали день Семена — свято приходу осені. 21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці, або, по-народному, Друга Пречиста.
Бабине літо протягом осені може повертатися не один раз. Тому, крім "класичного", вирізняють також "молоде" та "старе". Перше триває приблизно два тижні — від 28 серпня (Успіння Пресвятої Богородиці, або Першої Пречистої) по 11 вересня (Усікновення). "Старе" бабине літо — це вже здебільш насправді останнє справжнє тепло. Триває воно близько тижня — з 30 вересня, дня Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, і до 9 жовтня, тобто до Іоанна Богослова.
Карпо Зоря.
Залишити коментар