Підступність хвороб нирок
На рубежі ХХ-ХХІ століть світова спільнота зіткнулась із глобальною проблемою, що має не лише медичне, а й величезне соціально-економічне значення — пандемією хронічних хвороб. Цукровий діабет, хронічні хвороби серця, легень, нирок, а також їх різні сполучення є у кожного другого жителя планети. Хронічна хвороба нирок (ХХН) займає серед інших хвороб особливе місце, оскільки вона широко розповсюджена.
Ознаки ураження нирок виявляються у кожного десятого жителя Землі. Та більшість людей, що мають ХХН, тривалий час навіть і не підозрюють, що вони хворі. Підступність хвороб нирок полягає у тому, що вони можуть багато років не давати про себе знати, не викликаючи ніяких скарг, і виявити їх можна тільки після проходження медичного обстеження, здавши аналізи крові та сечі.
Якщо не взяти хворобу під контроль і дозволити їй прогресувати, з часом розвивається термінальна — ниркова недостатність, тобто нирки перестають виконувати свої функції. На цій стадії вже з'являються серйозні скарги, але момент, коли можна було побороти чи хоча б пригальмувати хворобу, вже упущений.
Складається парадоксальна ситуація: поширеність хвороб нирок серед населення висока, але інформованість про їх фактори ризику, заходи, що дозволяють захистити нирки, настороженість населення і навіть лікарів — невелика. Існують прості та доступні методи ранньої діагностики, та у значної частини пацієнтів із ХХН вона виявляється на стадії, коли за життєвими показаннями необхідно починати гемодіаліз.
Розроблені надійні та необтяжливі методи лікування, які зберігають нирки від розвитку термінальної ниркової недостатності (нефропротекція), але вони у багатьох випадках не використовуються чи застосовуються із запізненням, тому неефективно. Кількість людей, що потребують дороговартісного гемодіалізу, подвоюється кожних 10 років, що лягає тяжким каменем на систему охорони здоров'я.
До факторів ризику захворювань нирок відносяться зростаючий вік людини, наявність в родичів хвороб нирок, зменшення розмірів та об'єму нирок, низька маса тіла при народженні або недоношеність, низький матеріальний дохід (соціальний статус) та освітній рівень, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, аутоімунні захворювання, інфекції сечових шляхів, сечокам'яна хвороба, токсичний вплив різних речовин (у тому числі ліки, алкоголь, паління) та ін. Серед лікарських препаратів із негативним впливом на нирки особливе місце займають знеболюючі засоби (застосовуються часто та безконтрольно) та антибіотики.
Наше здоров'я — вищий дарунок, капітал, який можна та необхідно примножувати, як у євангеліївській притчі про таланти. Потратити його дуже легко, і часто ця втрата буває безповоротною...
Андрій МЕЛЬНИК,
лікар-нефролог.
На рубежі ХХ-ХХІ століть світова спільнота зіткнулась із глобальною проблемою, що має не лише медичне, а й величезне соціально-економічне значення — пандемією хронічних хвороб. Цукровий діабет, хронічні хвороби серця, легень, нирок, а також їх різні сполучення є у кожного другого жителя планети. Хронічна хвороба нирок (ХХН) займає серед інших хвороб особливе місце, оскільки вона широко розповсюджена.
Ознаки ураження нирок виявляються у кожного десятого жителя Землі. Та більшість людей, що мають ХХН, тривалий час навіть і не підозрюють, що вони хворі. Підступність хвороб нирок полягає у тому, що вони можуть багато років не давати про себе знати, не викликаючи ніяких скарг, і виявити їх можна тільки після проходження медичного обстеження, здавши аналізи крові та сечі.
Якщо не взяти хворобу під контроль і дозволити їй прогресувати, з часом розвивається термінальна — ниркова недостатність, тобто нирки перестають виконувати свої функції. На цій стадії вже з'являються серйозні скарги, але момент, коли можна було побороти чи хоча б пригальмувати хворобу, вже упущений.
Складається парадоксальна ситуація: поширеність хвороб нирок серед населення висока, але інформованість про їх фактори ризику, заходи, що дозволяють захистити нирки, настороженість населення і навіть лікарів — невелика. Існують прості та доступні методи ранньої діагностики, та у значної частини пацієнтів із ХХН вона виявляється на стадії, коли за життєвими показаннями необхідно починати гемодіаліз.
Розроблені надійні та необтяжливі методи лікування, які зберігають нирки від розвитку термінальної ниркової недостатності (нефропротекція), але вони у багатьох випадках не використовуються чи застосовуються із запізненням, тому неефективно. Кількість людей, що потребують дороговартісного гемодіалізу, подвоюється кожних 10 років, що лягає тяжким каменем на систему охорони здоров'я.
До факторів ризику захворювань нирок відносяться зростаючий вік людини, наявність в родичів хвороб нирок, зменшення розмірів та об'єму нирок, низька маса тіла при народженні або недоношеність, низький матеріальний дохід (соціальний статус) та освітній рівень, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, аутоімунні захворювання, інфекції сечових шляхів, сечокам'яна хвороба, токсичний вплив різних речовин (у тому числі ліки, алкоголь, паління) та ін. Серед лікарських препаратів із негативним впливом на нирки особливе місце займають знеболюючі засоби (застосовуються часто та безконтрольно) та антибіотики.
Наше здоров'я — вищий дарунок, капітал, який можна та необхідно примножувати, як у євангеліївській притчі про таланти. Потратити його дуже легко, і часто ця втрата буває безповоротною...
Андрій МЕЛЬНИК,
лікар-нефролог.
Залишити коментар