Підкажуть погоду без синоптиків
Синоптичними здібностями володіє близько 600 тварин. Саме вони стали основоположниками біометеорології — науки, що вивчає вплив погоди на організм людини, тварин, рослин. Дуже багато фактів надали їй найдревніші наші супутники — собаки й кішки. Наприклад, ще 1910 року газета "Русское чтение" повідомляла: "Серед собак найліпші живі барометри — бульдоги й фокстер'єри. Вони заздалегідь попереджають про негоду, дощ, грозу…".
Один із дослідників провів майже 400 спостережень за кішками і виявив: поза тварини, що спить, залежить від температури довкілля. На холод вона "збирається" в клубок, притискає голову до живота, а потім ще й хвостом накривається. А як витягується, лежачи, по прямій, — на спеку. Лиже лапу, тре нею носа — до хорошої погоди, шкрябає підлогу — на вітер і завірюху, дряпає стіну кігтями — на негоду.
Дуже чутливі і ворони, тому, якщо не маєте хатніх тварин, спостерігайте за ними. Коли влаштовують у небі хороводи — буде снігопад. Посідали на нижні гілки дерев — має піднятися вітер, а поспускалися на землю — до відлиги. Ховають дзьоби чи голови під крила — чекай холодів, купаються — до негоди, сльоти. А як розкаркалися всією зграєю — невдовзі добряче приморозить.
Дрібні птахи на ясну погоду весело щебечуть, пурхають з гілки на гілку в пошуках їжі, а перед негодою тихо шукають укриття. Зозуля кує — буде хороша погода. Ластівки літають низько над землею — на негоду, наймовірніше — на дощ.
Голуби та горобці купаються у воді — на опади. Якщо ж останні цвірінькають усією зграєю — на вітряну та морозну погоду. Граки і ворони перед погожою дниною дзвінко "розмовляють", перекликаються, дуже рухливі. Перед негодою і дощем сидять тихо, опустивши крила, а перед бурею ховаються під гілки дерев.
Передчуваючи холодну погоду, пес згортається калачиком, а перед потеплінням розтягується на землі, виставивши черево, тоді як кіт лежить, витягнувшись, а перед дощем і морозом шукає підвищеного й теплого місця. Коні перед дощем качаються на спині, перевертаючись з боку на бік. Свині, передчуваючи похолодання чи непогоду, заносять у хлів підстилку — солому, сіно, хмиз тощо.
Риба на погожу днину скидається, ловлячи комах, на негоду йде на глибину. В'юни перед дощем у пошуках їжі, вертячись, випливають на поверхню води. Щуки перед гарною погодою полюють на риб і клюють наживку вудочки, а перед негодою та холодом дрімають на дні водойми. Коропи, карасі, соми перед бурею і дощем випливають на поверхню води.
Бджоли та оси, відчуваючи негоду, поспішають до вуликів і гнізд, а захоплені зненацька дощем — ховаються під листя. Мурашки в спекотну пору розширюють для вентиляції входи у свій дім, а на ніч звужують їх. Якщо ж передчасно повертаються до мурашника і поспішають закривати ходи — чекайте холодного дощу.
Гедзі перед дощем нахабніють, інші комахи стають надмірно надокучливими, а комарі — агресивно кусючими.
Підготував Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Синоптичними здібностями володіє близько 600 тварин. Саме вони стали основоположниками біометеорології — науки, що вивчає вплив погоди на організм людини, тварин, рослин. Дуже багато фактів надали їй найдревніші наші супутники — собаки й кішки. Наприклад, ще 1910 року газета "Русское чтение" повідомляла: "Серед собак найліпші живі барометри — бульдоги й фокстер'єри. Вони заздалегідь попереджають про негоду, дощ, грозу…".
Один із дослідників провів майже 400 спостережень за кішками і виявив: поза тварини, що спить, залежить від температури довкілля. На холод вона "збирається" в клубок, притискає голову до живота, а потім ще й хвостом накривається. А як витягується, лежачи, по прямій, — на спеку. Лиже лапу, тре нею носа — до хорошої погоди, шкрябає підлогу — на вітер і завірюху, дряпає стіну кігтями — на негоду.
Дуже чутливі і ворони, тому, якщо не маєте хатніх тварин, спостерігайте за ними. Коли влаштовують у небі хороводи — буде снігопад. Посідали на нижні гілки дерев — має піднятися вітер, а поспускалися на землю — до відлиги. Ховають дзьоби чи голови під крила — чекай холодів, купаються — до негоди, сльоти. А як розкаркалися всією зграєю — невдовзі добряче приморозить.
Дрібні птахи на ясну погоду весело щебечуть, пурхають з гілки на гілку в пошуках їжі, а перед негодою тихо шукають укриття. Зозуля кує — буде хороша погода. Ластівки літають низько над землею — на негоду, наймовірніше — на дощ.
Голуби та горобці купаються у воді — на опади. Якщо ж останні цвірінькають усією зграєю — на вітряну та морозну погоду. Граки і ворони перед погожою дниною дзвінко "розмовляють", перекликаються, дуже рухливі. Перед негодою і дощем сидять тихо, опустивши крила, а перед бурею ховаються під гілки дерев.
Передчуваючи холодну погоду, пес згортається калачиком, а перед потеплінням розтягується на землі, виставивши черево, тоді як кіт лежить, витягнувшись, а перед дощем і морозом шукає підвищеного й теплого місця. Коні перед дощем качаються на спині, перевертаючись з боку на бік. Свині, передчуваючи похолодання чи непогоду, заносять у хлів підстилку — солому, сіно, хмиз тощо.
Риба на погожу днину скидається, ловлячи комах, на негоду йде на глибину. В'юни перед дощем у пошуках їжі, вертячись, випливають на поверхню води. Щуки перед гарною погодою полюють на риб і клюють наживку вудочки, а перед негодою та холодом дрімають на дні водойми. Коропи, карасі, соми перед бурею і дощем випливають на поверхню води.
Бджоли та оси, відчуваючи негоду, поспішають до вуликів і гнізд, а захоплені зненацька дощем — ховаються під листя. Мурашки в спекотну пору розширюють для вентиляції входи у свій дім, а на ніч звужують їх. Якщо ж передчасно повертаються до мурашника і поспішають закривати ходи — чекайте холодного дощу.
Гедзі перед дощем нахабніють, інші комахи стають надмірно надокучливими, а комарі — агресивно кусючими.
Підготував Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Залишити коментар