Комплекс шкідників капусти характеризуються великим видовим різноманіттям (понад 200 видів). Капуста більше, ніж інші культури, пошкоджується фітофагами від сходів і до збирання урожаю.
Збільшення посівів ріпаку у районі, а також погодні умови сприяють розвитку і поширенню хрестоцвітих шкідників. На даний час велику загрозу капусті становлять капустяна міль, капустяний і ріпаковий білани, капустяна совка та інші.
Посадкам капусти наносять відчутної шкоди 10 видів основних шкідників.
Капустяна міль — один із найнебезпечніших шкідників капусти у фазі зав’язування головки. Це невеликий (14-18 мм) бурувато-коричневий метелик з вузькими крилами. Яйця дрібні, жовтувато-білі, овально сплющені. Одна самка може відкласти 70-165 яєць.
Гусениці веретеноподібні, дуже рухливі, при дотику до їхнього тіла вони звиваються, задкують, згортаються підковоподібно; молодших віків — жовтуваті, а дорослі — зелені, завдовжки близько 12 мм, вони виїдають м’якуш листка, не зачіпаючи шкірки з верхнього боку, внаслідок цього утворюються численні напівпрозорі округлі віконця. Пошкоджені листки жовкнуть і потім засихають, часто пошкоджують поверхневу бруньку капусти. Розвиток стадії гусениці, в залежності від температури, триває 9—15 днів.
Розвивається капустяна міль в кілька генерацій — від трьох до п'яти. Літ метеликів наступного покоління накладається на попереднє і триває з кінця квітня до середини вересня. Найбільше гусениці пошкоджують капусту у фазі утворення сердечка, що перешкоджає утворенню головок. Шкідник особливо небезпечний на пізніх сортах капусти, які у період масового розмноження гусениць знаходяться у фазі мутовки.
Найбільше пошкоджує капусту міль у найжаркішу та найсухішу погоду. В роки масового розмноження шкідника недобір урожаю капусти досягає 30—50%.
Капустяний білан — метелик кремувато-білий, передні крила з чорною вершинною плямою. Крім того, у самок на передніх крилах є дві чорні плями. Розмах крил 50—60 мм. Яйця яскраво жовті, пляшкоподібні, з подовженими реберцями, добре помітні на листках хрестоцвітих. Плідність однієї самки 250—300 яєць. Гусениці білана сіро-зелені з поперечними рядами темно-бурих цяток і плям, жовтими бічними смужками і волосками на тілі. Довжина дорослих гусениць майже 40 мм.
Молоді гусениці спочатку тримаються разом і живляться м’якушем листка, вигризаючи його знизу, не зачіпаючи верхньої шкірки. Дорослі гусениці живуть невеликими групами (по 2-8) і обгризають листки з країв, залишаючи непошкодженими лише товсті жилки. Кілька дорослих гусениць за 2-3 дні може знищити всю головку капусти. Найбільш численні й найшкідливіші гусениці другого і третього поколінь (липень—серпень).
Нерідко пошкоджена капуста гине, не встигнувши навіть зав’язати головку.
Ріпаковий білан схожий на білана капустяного, відрізняється від нього лише меншим розміром, розмах крил 35—40 мм. Яйця видовжені, яскаво-жовтого кольору з подовженими реберцями. Гусениці білана зелені з жовтою смужкою, розміщеною вздовж спини, завдовжки 20—24 мм.
Важливу роль в обмеженні чисельності молі відіграють ентомофаги, яких налічується понад 40 видів. Основними видами є нітобія, діадромус.
Капустяна совка-метелик — сірувато-коричневого кольору, розмах крил 50 мм. Яйця напівкулясті, з радіально-ребристою поверхнею, спочатку білуваті, пізніше — синювато-сірі. Молоді гусениці совки зеленого кольору, живуть групами і вигризають м’якуш листка, на якому відродились. Гусениці старших віків зеленувато-або буро-коричневі, іноді оксамитово-чорні, живуть поодиноко й вигризають у листках великі дірки. Після зав’язування головок вони вгризаються всередину і прогризають ходи, забруднюючи їх екскрементами. Пошкоджені головки загнивають і стають непридатними для зберігання.
Багатоїдні гусениці капустяної совки пошкоджують також горох, цукровий буряк, картоплю, кукурудзу, самки відкладають від 600 до 2700 яєць, тривалість життя 2-3 тижні. Гусениця розвивається 24—50 днів в залежності від температури, вологості повітря та грунту.
Необхідно щоденно проводити обстеження капусти, і при досягненні шкідників порогової чисельності (капустяної совки — 1-2 гусениць на рослину при 5% заселенні рослин, ріпакового та капустяного біланів — 3-5 гусениць на рослину або 25% пошкоджених листків при 10% заселенні рослин, капустяної молі — 2-5 гусениць на рослину при 10% заселенні рослин) провести обробіток одним із інтексицидів: альтекс100, к.е. 0,1-0,15 л/га; воліам Флексі 300, к. с. 0,3-0,4 л/га; децис ф-люкс, к.е. 0,3 л/га; енжіо, к. с. 1,8 мл. на 5л води; золон, к.е. 1,6-2,0 л/га; матч, к.е. 0,4 л/га; номолт к.е. 0,3 л/га; сумi-альфа, к.е. 0,2 л/га); том, к. е. 0,1-0,15 л/га; фастак, к.е. 0,1-0,15 л/га; фокс, к.е. 0,15 л/га та ін. З біопрепаратів застосовують лепідоцид 2-3 л/га, Бітоксібацилін 4-5 г на 1 л води.
Високу ефективність отримано при дослідженні бакової суміші гормонального препарату люфокс 15 ЕС, к. е. і децису ф-люкс, к. е. в половинних та в повних нормах.
Наталія СВИЩ,
провідний спеціаліст відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків.
Залишити коментар