Спорт, природа і здоров’я / "Робочий" тиск — шлях до інсульту

Вислів, що з усіх живих істот лише людина не знає, що для неї корисно, а що шкідливо, прийшов до нас із давнини. Однак саме він якнайкраще пояснює те, що нині саме хвороби системи кровообігу стоять на першому місці з-поміж причин інвалідності та смертності у світі. Так, звичайно, змінився спосіб життя населення, тривають процеси індустріалізації й урбанізації, що супроводжуються психоемоційним стресом та іншими факторами ризику цивілізованого суспільства. Буття українців ускладнює суспільно-економічне становище в державі. Але ж водночас удосконалилися й діагностика та лікування. Тож, як визнають фахівці, дуже важливо допомогти усвідомити людям, що багатьом  негараздам можна було б запобігти за допомогою здорового способу життя.

Згідно зі статистичними даними за 2016 рік, найбільшою проблемою у сфері громадського здоров'я Волинської області є хвороби системи кровообігу (ХСК). Їхня поширеність — у межах 38%  від усіх недуг, зареєстрованих серед населення віком від 18 років.

Вдумайтеся, бо за цими цифрами — ви, ваші рідні, близькі чи друзі. Отож, у 2016 році поширеність серцево-судинних хвороб становила майже 67 тисяч на 100 тисяч населення віком від 18 років. Більшість випадків (понад 30 тисяч) припадала на всі форми гіпертонічної хвороби. Кількість вперше зареєстрованих недужих минулоріч — 4361 особа на 100 тисяч населення.  Захворюваність населення Волині на гострий інфаркт міокарда у 2016 році  становила 118,3 на 100 тисяч дорослих.

На жаль, хвороби системи кровообігу — лідери у структурі смертності населення Волині із показником у 68%. Через них іде з життя понад чверть краян працездатного віку. Та й у структурі первинної інвалідності сердечні недуги дають невтішну цифру — 20,7%.

Ця статистика не дуже різниться від загальнодержавної. А на фоні світових тенденцій картина ще сумніша — у середньому українці живуть на 11 років менше, ніж європейці, смертність від хвороб серця та системи кровообігу в нас у 2-4 рази вища, вмирають від цих захворювань не тільки частіше, а й раніше.

Розуміючи важливість та необхідність змін, Світовий банк не лише підтримує реформування системи, а й запустив в Україні найбільший у Європі проект "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей".  Він вже понад рік впроваджується у восьми областях України. У нашому краї на Субпроект "Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області" виділили 30 мільйонів доларів. Заплановано чимало: і ремонт та реконструкцію приміщень під амбулаторії загальної практики — сімейної медицини, і закупівлю обладнання для медзакладів усіх рівнів надання послуг, і створення реєстру індивідуального серцево-судинного ризику населення із придбанням необхідної техніки для його функціонування, і навчання медперсоналу, і просвітницьку роботу серед населення.

Щодо останнього, то тут доведеться докласти чимало зусиль. Бо наразі ситуація така, що переважна частина волинян звертається до лікарів лише тоді, коли організм дає збій. Тоді й набирається номер "103"… Однак, як уточнює головний лікар "Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Олег Куц, "швидка" дійсно може врятувати людину від смерті чи від якогось загрозливого стану, але — на короткий час. "Приїздить фельдшер, лікує тільки якийсь один симптом. Але ж проблема має певні причини. Фельдшер їх не визначає. 

Хворого спрямовують до поліклініки. І таке запрошення частіш за все ігнорують", — ділиться проблемами співрозмовник. Він впевнений — найперше необхідно змусити (так, на жаль, саме змусити) хворого прийти до сімейного лікаря, який або призначить лікування, або скерує до вузькопрофільного спеціаліста. Але для цього на рівні абетки чи таблички множення кожен має пам'ятати й контролювати такі показники: рівень холестерину крові — нижчий від 5 ммоль/л (190 мг/дл), нормальний рівень глюкози крові — менший від 5,5 ммоль/л, артеріальний тиск — нижчий від 140/90 мм ртутного стовпчика, незалежно від статі та віку.

Артеріальний тиск — то окреме болюче питання. Бо нерідко від пересічних громадян можна почути, що, мовляв, у них "робочий тиск 160". "Такого визначення просто немає! Є тиск нормальний і ненормальний. Ненормальний — вищий від 140. Нормальний — менший за 140", — стверджує Олег Куц.

Контролювати цю ситуацію може лише сімейний лікар. Якщо пацієнт правильно бореться з тиском, то в нього не може бути інсульту, не повинно бути інфаркту чи іншого стану, який супроводжується тромбозом.

"Чим страшна гіпертонія? Тим, що вона неліковна і провокує великі стрибки, при яких стається інсульт. Найголовніше — не дати досягти тискові високих цифр. Робочий тиск 160 — це помилка, бо він уже надто високий. Підніметься на 30-40 — й інсульт. А запобігти біді можна простим способом — обов'язково йти до сімейного лікаря, щоб він відкоригував прийом медикаментів. Якщо ж сподіватися на те, що від інсульту врятує "швидка", — то ви обов'язково його отримаєте", — резюмує головлікар.

Загалом виникнення і перебіг ХСК часто проходять непомітно для самого пацієнта протягом тривалого часу і тісно пов'язані з наявністю факторів ризику, основними з яких є артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія (підвищений рівень холестерину у крові), ожиріння, тютюнокуріння, низька фізична активність. Трьом чвертям усіх смертей можна запобігти за допомогою зміни способу життя.

Вимоги прості, тож їх реально дотримуватися кожному. Отож, щоб зберегти серце (а значить — і життя: своє та тих, кого ми любимо!), необхідні повна відмова від шкідливих звичок, регулярна та адекватна фізична активність мінімум 30 хвилин п'ять разів на тиждень, здорове харчування, нормальний сон, відсутність зайвої ваги, боротьба зі стресами або запобігання їхній появі і, як вже наголошувалося, контроль артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози крові.

Якщо ж є хоч найнезначніші негаразди у самопочутті, то виявити порушення у роботі системи кровообігу допоможе звернення до фахівців та обстеження у медзакладі. Тут головне — не ігнорувати порад лікаря. Бо анонімні анкетування виявляють, що значна частина пацієнтів — "сам собі медик". Половина не виконує вказівок щодо режиму прийому ліків, а чверть не приймає препаратів зовсім. Що вже тоді говорити про рекомендації стосовно змін способу життя, харчування та фізичних вправ? Таким чином теж підтверджується сумна істина: у населення немає розуміння реальних причин, що можуть призвести до ризику загострення вже наявних хвороб чи виникнення нових, і як наслідок — передчасної смерті.

Отож, семінари для лікарів та медсестер загальної практики — сімейної медицини з усіх районів, що з зими тривають у рамках реалізації Субпроекту, — вкрай важливі для збільшення кількості кваліфікованого персоналу відповідно до вимог сучасної медицини. Матеріали лекцій та практичних занять розробляли та читають провідні фахівці у галузі кардіології та кардіохірургії краю. Лікарі та медсестри загальної практики-сімейної медицини, що вже побували на заняттях, зазначають: усе, що їм наразі викладають, — справді необхідне для якісних змін. До речі, вони ж висловлюють пропозиції щодо наступних тем. Таким чином налагоджується співпраця, від якої найбільше вигоди повинен отримати саме хворий.

А ще у плані запобігання, профілактики, раннього виявлення та вчасного і якісного лікування хвороб системи кровообігу значним кроком стане впровадження на Волині реєстру індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення області. Бо, з огляду на ту ж таки статистику, тут свою електронну картку з можливістю у будь-якому медзакладі краю відслідкувати історію хвороби матиме кожен волинянин.

Отож, зміни у сфері охорони здоров'я за підтримки Світового банку відзначаються комплексним підходом. Бо тут і розвиток первинної медичної допомоги, орієнтований на доступність та профілактичну направленість; й оптимізація вторинного рівня, і реформування третинного. Однак, попри це, кожен повинен пам'ятати: найперше бути небайдужими до свого здоров'я має він сам! Хворобам серця краще запобігти,  аби не було потреби їх лікувати.

Ольга БУЛКОВСЬКА.

НА ЗНІМКУ: лекцію читає завідувач кардіовідділення Волинської обласної клінічної лікарні Сергій САЛАМАТІН.

Фото з архіву автора.

Вислів, що з усіх живих істот лише людина не знає, що для неї корисно, а що шкідливо, прийшов до нас із давнини. Однак саме він якнайкраще пояснює те, що нині саме хвороби системи кровообігу стоять на першому місці з-поміж причин інвалідності та смертності у світі. Так, звичайно, змінився спосіб життя населення, тривають процеси індустріалізації й урбанізації, що супроводжуються психоемоційним стресом та іншими факторами ризику цивілізованого суспільства. Буття українців ускладнює суспільно-економічне становище в державі. Але ж водночас удосконалилися й діагностика та лікування. Тож, як визнають фахівці, дуже важливо допомогти усвідомити людям, що багатьом  негараздам можна було б запобігти за допомогою здорового способу життя.

Згідно зі статистичними даними за 2016 рік, найбільшою проблемою у сфері громадського здоров'я Волинської області є хвороби системи кровообігу (ХСК). Їхня поширеність — у межах 38%  від усіх недуг, зареєстрованих серед населення віком від 18 років.

Вдумайтеся, бо за цими цифрами — ви, ваші рідні, близькі чи друзі. Отож, у 2016 році поширеність серцево-судинних хвороб становила майже 67 тисяч на 100 тисяч населення віком від 18 років. Більшість випадків (понад 30 тисяч) припадала на всі форми гіпертонічної хвороби. Кількість вперше зареєстрованих недужих минулоріч — 4361 особа на 100 тисяч населення.  Захворюваність населення Волині на гострий інфаркт міокарда у 2016 році  становила 118,3 на 100 тисяч дорослих.

На жаль, хвороби системи кровообігу — лідери у структурі смертності населення Волині із показником у 68%. Через них іде з життя понад чверть краян працездатного віку. Та й у структурі первинної інвалідності сердечні недуги дають невтішну цифру — 20,7%.

Ця статистика не дуже різниться від загальнодержавної. А на фоні світових тенденцій картина ще сумніша — у середньому українці живуть на 11 років менше, ніж європейці, смертність від хвороб серця та системи кровообігу в нас у 2-4 рази вища, вмирають від цих захворювань не тільки частіше, а й раніше.

Розуміючи важливість та необхідність змін, Світовий банк не лише підтримує реформування системи, а й запустив в Україні найбільший у Європі проект "Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей".  Він вже понад рік впроваджується у восьми областях України. У нашому краї на Субпроект "Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області" виділили 30 мільйонів доларів. Заплановано чимало: і ремонт та реконструкцію приміщень під амбулаторії загальної практики — сімейної медицини, і закупівлю обладнання для медзакладів усіх рівнів надання послуг, і створення реєстру індивідуального серцево-судинного ризику населення із придбанням необхідної техніки для його функціонування, і навчання медперсоналу, і просвітницьку роботу серед населення.

Щодо останнього, то тут доведеться докласти чимало зусиль. Бо наразі ситуація така, що переважна частина волинян звертається до лікарів лише тоді, коли організм дає збій. Тоді й набирається номер "103"… Однак, як уточнює головний лікар "Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Олег Куц, "швидка" дійсно може врятувати людину від смерті чи від якогось загрозливого стану, але — на короткий час. "Приїздить фельдшер, лікує тільки якийсь один симптом. Але ж проблема має певні причини. Фельдшер їх не визначає. 

Хворого спрямовують до поліклініки. І таке запрошення частіш за все ігнорують", — ділиться проблемами співрозмовник. Він впевнений — найперше необхідно змусити (так, на жаль, саме змусити) хворого прийти до сімейного лікаря, який або призначить лікування, або скерує до вузькопрофільного спеціаліста. Але для цього на рівні абетки чи таблички множення кожен має пам'ятати й контролювати такі показники: рівень холестерину крові — нижчий від 5 ммоль/л (190 мг/дл), нормальний рівень глюкози крові — менший від 5,5 ммоль/л, артеріальний тиск — нижчий від 140/90 мм ртутного стовпчика, незалежно від статі та віку.

Артеріальний тиск — то окреме болюче питання. Бо нерідко від пересічних громадян можна почути, що, мовляв, у них "робочий тиск 160". "Такого визначення просто немає! Є тиск нормальний і ненормальний. Ненормальний — вищий від 140. Нормальний — менший за 140", — стверджує Олег Куц.

Контролювати цю ситуацію може лише сімейний лікар. Якщо пацієнт правильно бореться з тиском, то в нього не може бути інсульту, не повинно бути інфаркту чи іншого стану, який супроводжується тромбозом.

"Чим страшна гіпертонія? Тим, що вона неліковна і провокує великі стрибки, при яких стається інсульт. Найголовніше — не дати досягти тискові високих цифр. Робочий тиск 160 — це помилка, бо він уже надто високий. Підніметься на 30-40 — й інсульт. А запобігти біді можна простим способом — обов'язково йти до сімейного лікаря, щоб він відкоригував прийом медикаментів. Якщо ж сподіватися на те, що від інсульту врятує "швидка", — то ви обов'язково його отримаєте", — резюмує головлікар.

Загалом виникнення і перебіг ХСК часто проходять непомітно для самого пацієнта протягом тривалого часу і тісно пов'язані з наявністю факторів ризику, основними з яких є артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія (підвищений рівень холестерину у крові), ожиріння, тютюнокуріння, низька фізична активність. Трьом чвертям усіх смертей можна запобігти за допомогою зміни способу життя.

Вимоги прості, тож їх реально дотримуватися кожному. Отож, щоб зберегти серце (а значить — і життя: своє та тих, кого ми любимо!), необхідні повна відмова від шкідливих звичок, регулярна та адекватна фізична активність мінімум 30 хвилин п'ять разів на тиждень, здорове харчування, нормальний сон, відсутність зайвої ваги, боротьба зі стресами або запобігання їхній появі і, як вже наголошувалося, контроль артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози крові.

Якщо ж є хоч найнезначніші негаразди у самопочутті, то виявити порушення у роботі системи кровообігу допоможе звернення до фахівців та обстеження у медзакладі. Тут головне — не ігнорувати порад лікаря. Бо анонімні анкетування виявляють, що значна частина пацієнтів — "сам собі медик". Половина не виконує вказівок щодо режиму прийому ліків, а чверть не приймає препаратів зовсім. Що вже тоді говорити про рекомендації стосовно змін способу життя, харчування та фізичних вправ? Таким чином теж підтверджується сумна істина: у населення немає розуміння реальних причин, що можуть призвести до ризику загострення вже наявних хвороб чи виникнення нових, і як наслідок — передчасної смерті.

Отож, семінари для лікарів та медсестер загальної практики — сімейної медицини з усіх районів, що з зими тривають у рамках реалізації Субпроекту, — вкрай важливі для збільшення кількості кваліфікованого персоналу відповідно до вимог сучасної медицини. Матеріали лекцій та практичних занять розробляли та читають провідні фахівці у галузі кардіології та кардіохірургії краю. Лікарі та медсестри загальної практики-сімейної медицини, що вже побували на заняттях, зазначають: усе, що їм наразі викладають, — справді необхідне для якісних змін. До речі, вони ж висловлюють пропозиції щодо наступних тем. Таким чином налагоджується співпраця, від якої найбільше вигоди повинен отримати саме хворий.

А ще у плані запобігання, профілактики, раннього виявлення та вчасного і якісного лікування хвороб системи кровообігу значним кроком стане впровадження на Волині реєстру індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення області. Бо, з огляду на ту ж таки статистику, тут свою електронну картку з можливістю у будь-якому медзакладі краю відслідкувати історію хвороби матиме кожен волинянин.

Отож, зміни у сфері охорони здоров'я за підтримки Світового банку відзначаються комплексним підходом. Бо тут і розвиток первинної медичної допомоги, орієнтований на доступність та профілактичну направленість; й оптимізація вторинного рівня, і реформування третинного. Однак, попри це, кожен повинен пам'ятати: найперше бути небайдужими до свого здоров'я має він сам! Хворобам серця краще запобігти,  аби не було потреби їх лікувати.

НА ЗНІМКУ: лекцію читає завідувач кардіовідділення Волинської обласної клінічної лікарні Сергій САЛАМАТІН.

Фото з архіву автора.