Спорт, природа і здоров’я / Ці незвичні овочі

Чимало городників захоплюються вирощуванням гарбуза, адже цей овоч не тільки смачний, але й  дуже корисний і красивий. Сортів його є безліч, та  природа людини така, що їй увесь час хочеться спробувати що-небудь новеньке. Тож,  якщо ви експериментатор, — посадіть у себе фіголистий гарбуз та кавбуз.

Гарбуз фіголистий, 

або фіцефалія  

В Україні ця ягода —  поки що мало поширений овоч. Рослина є ліаною, у неї грубі і тверді стебла, які можуть сягати в довжину 20-25 метрів. 

Листя дуже нагадує листя інжиру (фіги), через що овоч  назвали "фіголистий гарбуз".

 Квітки у фіцефалії оранжеві або жовті,  як у будь-якої рослини сімейства гарбузових.

 Плоди овально витягнуті, колір у них світло-зелений або білий, з темно-зеленими плямами, як   у деяких сортів кавуна. М'якоть овоча біла, у молодих гарбузин  дуже соковита, солодка.  Шкірка у плодів тонка, але надто міцна. Середня маса гарбуза  2-5 кг, але бувають екземпляри і до 20 кг. Плоди можуть зберігатися до  3-х  років!

 Насіння фіцефалії чорне, схоже на кавунове, тільки  в два-три рази більше.

Як вирощувати 

Агротехніка вирощування фіцефалії  така ж, як і звичних нам видів гарбуза. Єдине:  плоди дозрівають пізно, тому доцільним є вирощування  овоча через розсаду.

Насіння висівають у грунт ближче до кінця квітня — на початку травня, коли пройдуть заморозки. Саджанці, вирощені, як розсада, у відкритий грунт висаджуються трохи пізніше і під укриття.

Оскільки  рослина в'юнка, то буде чудово, якщо поруч з місцем її посадки знайдеться опора або щось інше, на що вона потім поплететься.     

Повністю дозрілі плоди фіголистого гарбуза збирають восени, після появи перших заморозків, коли пропаде листя. Молоді плоди збирають у міру необхідності. 

Гарбуз-фіцефалія дуже рідко уражається якимись хворобами. Культура дуже урожайна. На одному стеблі може вирости  до двох десятків плодів!

Корисні 

властивості фіцефалії

Плоди поліпшують роботу травного тракту, корисні при цукровому діабеті. У них багато вітамінів групи В. Застосовують їх також при  ревматичному артриті, системних захворюваннях (ревматизм, вівчанка), шкірних (псоріаз та інші, що зокрема супроводжуються сверблячкою), а також при опіках і для загоєння ран. Плоди фіцефалії сприяють нормалізації обміну речовин, тому показані при ожирінні і подагрі.

У листі  є  багато кальцію, а також натрій, залізо, фосфор.  

Насіння є джерелом вітамінів групи В. Як і у інших видів гарбуза, воно має глистогінну дію. Але при вагітності  протипоказане, бо наносить шкоду плоду.

У їжу використовують молоді та зрілі плоди-гарбузини, а також, молоді пагони.

n Молоді, незрілі плоди приємні на смак. Їх можна використовувати як кабачки: смажити, тушкувати, а також маринувати, солити і ще класти в салати (разом з морквою, огірками, капустою, помідорами. Всі інгредієнти труть на тертці, підсолюють і заправляють сметаною).

n Зрілі плоди можна використовувати для приготування ікри.

n Насіння їстівне, як у звичайного гарбуза, з горіховим присмаком.

n Молоді пагони, а також плоди, квітки і листя використовують як зелень для згодовування тваринам.

Кавбуз: 

що це таке?

Кавбуз  —  цікава рослина-ягода, результат схрещення українськими селекціонерами кавуна і гарбуза. Звідси й назва від українських слів  "кавун"  та "гарбуз". Кавбуз успадкув від гарбуза помаранчевий або білий колір м'якоті і відносно невисоку цукристість, і зовні плід кавбуза більше нагадує гарбуз, ніж кавун: він може бути помаранчевим, або зеленим із смугами, іноді — без смуг. Від кавуна кавбуз взяв м'яку, менш щільну, ніж у гарбуза, м'якоть і тверде темно-жовте  насіння. Смак насіння кавбуза нагадує одночасно і гарбузове, і кавунове. Насінини досить великі (близько 2 см).

На смак м'якоть кавбуза  не дуже солодка, хоча і вельми приємна. А ось  запечений, у вигляді варення, пюре, соку, оладок, запіканок кавбуз  схожий на гарбуз, але більш ніжний,  із незвичайним присмаком.

Однак виведений був цей гібрид кавуна і гарбуза не для поліпшення смакових якостей, а як потужний антиоксидант і радіопротектор. На основі кавбуза створюються ефек-тивні ліки від діабету, злоякісних пухлин, вірусів та ін.

Кавбуз багатий на клітковину і пектинові речовини, що  допомагають виводити з організму радіонукліди. Особливість кавбуза полягає в тому, що він не втрачає своїх лікувальних властивостей і в термічно обробленому вигляді.

Корисні 

властивості кавбуза

Кавбуз рекомендують людям, які відновлюються після серйозних операцій.

Насіння кавбуза (як і гарбуза) рекомендують для гельментизації організму.

М'якоть кавбуза в будь-якому вигляді і в необмеженій кількості допомагає впоратися при хворобах нирок, печінки, артритах, екземі, атеросклерозі, псоріазі, атонії кишківника, гастриті з підвищеною кислотністю.

Кавбуз застосовують як дієтичний продукт при порушенні обміну речовин, у т. ч.  ожирінні, а також як продукт для дитячого харчування.

І, зрештою, плоди кавбуза використовують на корм тваринам:  помічено, що продуктивність худоби при годуванні кавбузом підвищується.

Вирощування і догляд

Кавбуз  не вибагливий до грунтів — росте на слабокислих, суглинних і супіщаних. Вирощування цього овоча таке ж, як і  гарбуза. 

Висадку насіння кавбуза у відкритий грунт проводять  у  травні, коли остаточно відступлять нічні заморозки, а земля прогріється мінімум до 12 градусів. Попередньо замочене на декілька днів насіння кавбуза вносять у ямки на відстані 0,8-1 м одна від одної, ширина між рядками — близько півтора метра.

У лунку обов'язково додають  трохи попелу, перегній і суперфосфат. Все це ретельно перемішують із землею. Надалі підгодівлю кавбуза проводять ще двічі — водним розчином коров'яку у співвідношенні 1:10 або курячого посліду у співвідношенні 1:12. 

Через тиждень після посадки кавбуза з'являться сходи. Верхівку головного стебла рекомендують прищипнути після утворення перших трьох зав'язей, інакше рослина буде витрачати свої сили на потужні ліани, а не на плоди. Якщо хочете отримати один великий кавбуз — залиште всього одну зав'язь (всього на рослині утворюється 5 плодів). До речі, кавбуз можна посадити біля сітчастого паркану, тоді він буде плестися по ньому, створюючи живопліт.

Кавбузи дозрівають до вересня.  Зберігаються вони, як і  звичайні гарбузи, — кілька місяців.

Від автора: оскільки вдалося зібрати трохи  насіння фіцефалії та кавбуза, то, для розведення цих овочів, залишаю в редакції наcіння для  25 читачів "Вістей Ковельщини", котрі до 15 квітня ц. р. поділяться у листах своїми “секретами” вирощуванням рідкісних у наших краях овочів та фруктів. 

Чимало городників захоплюються вирощуванням гарбуза, адже цей овоч не тільки смачний, але й  дуже корисний і красивий. Сортів його є безліч, та  природа людини така, що їй увесь час хочеться спробувати що-небудь новеньке. Тож,  якщо ви експериментатор, — посадіть у себе фіголистий гарбуз та кавбуз.

В Україні ця ягода —  поки що мало поширений овоч. Рослина є ліаною, у неї грубі і тверді стебла, які можуть сягати в довжину 20-25 метрів. 

Листя дуже нагадує листя інжиру (фіги), через що овоч  назвали "фіголистий гарбуз".

 Квітки у фіцефалії оранжеві або жовті,  як у будь-якої рослини сімейства гарбузових.

 Плоди овально витягнуті, колір у них світло-зелений або білий, з темно-зеленими плямами, як   у деяких сортів кавуна. М'якоть овоча біла, у молодих гарбузин  дуже соковита, солодка.  Шкірка у плодів тонка, але надто міцна. Середня маса гарбуза  2-5 кг, але бувають екземпляри і до 20 кг. Плоди можуть зберігатися до  3-х  років!

 Насіння фіцефалії чорне, схоже на кавунове, тільки  в два-три рази більше.

Агротехніка вирощування фіцефалії  така ж, як і звичних нам видів гарбуза. Єдине:  плоди дозрівають пізно, тому доцільним є вирощування  овоча через розсаду.

Насіння висівають у грунт ближче до кінця квітня — на початку травня, коли пройдуть заморозки. Саджанці, вирощені, як розсада, у відкритий грунт висаджуються трохи пізніше і під укриття.

Оскільки  рослина в'юнка, то буде чудово, якщо поруч з місцем її посадки знайдеться опора або щось інше, на що вона потім поплететься.     

Повністю дозрілі плоди фіголистого гарбуза збирають восени, після появи перших заморозків, коли пропаде листя. Молоді плоди збирають у міру необхідності. 

Гарбуз-фіцефалія дуже рідко уражається якимись хворобами. Культура дуже урожайна. На одному стеблі може вирости  до двох десятків плодів!

Плоди поліпшують роботу травного тракту, корисні при цукровому діабеті. У них багато вітамінів групи В. Застосовують їх також при  ревматичному артриті, системних захворюваннях (ревматизм, вівчанка), шкірних (псоріаз та інші, що зокрема супроводжуються сверблячкою), а також при опіках і для загоєння ран. Плоди фіцефалії сприяють нормалізації обміну речовин, тому показані при ожирінні і подагрі.

У листі  є  багато кальцію, а також натрій, залізо, фосфор.  

Насіння є джерелом вітамінів групи В. Як і у інших видів гарбуза, воно має глистогінну дію. Але при вагітності  протипоказане, бо наносить шкоду плоду.

У їжу використовують молоді та зрілі плоди-гарбузини, а також, молоді пагони.

• Молоді, незрілі плоди приємні на смак. Їх можна використовувати як кабачки: смажити, тушкувати, а також маринувати, солити і ще класти в салати (разом з морквою, огірками, капустою, помідорами. Всі інгредієнти труть на тертці, підсолюють і заправляють сметаною).
• Зрілі плоди можна використовувати для приготування ікри.
• Насіння їстівне, як у звичайного гарбуза, з горіховим присмаком.
• Молоді пагони, а також плоди, квітки і листя використовують як зелень для згодовування тваринам.

Кавбуз  —  цікава рослина-ягода, результат схрещення українськими селекціонерами кавуна і гарбуза. Звідси й назва від українських слів  "кавун"  та "гарбуз". Кавбуз успадкув від гарбуза помаранчевий або білий колір м'якоті і відносно невисоку цукристість, і зовні плід кавбуза більше нагадує гарбуз, ніж кавун: він може бути помаранчевим, або зеленим із смугами, іноді — без смуг. Від кавуна кавбуз взяв м'яку, менш щільну, ніж у гарбуза, м'якоть і тверде темно-жовте  насіння. Смак насіння кавбуза нагадує одночасно і гарбузове, і кавунове. Насінини досить великі (близько 2 см).

На смак м'якоть кавбуза  не дуже солодка, хоча і вельми приємна. А ось  запечений, у вигляді варення, пюре, соку, оладок, запіканок кавбуз  схожий на гарбуз, але більш ніжний,  із незвичайним присмаком.

Однак виведений був цей гібрид кавуна і гарбуза не для поліпшення смакових якостей, а як потужний антиоксидант і радіопротектор. На основі кавбуза створюються ефек-тивні ліки від діабету, злоякісних пухлин, вірусів та ін.

Кавбуз багатий на клітковину і пектинові речовини, що  допомагають виводити з організму радіонукліди. Особливість кавбуза полягає в тому, що він не втрачає своїх лікувальних властивостей і в термічно обробленому вигляді.

Насіння кавбуза (як і гарбуза) рекомендують для гельментизації організму.

М'якоть кавбуза в будь-якому вигляді і в необмеженій кількості допомагає впоратися при хворобах нирок, печінки, артритах, екземі, атеросклерозі, псоріазі, атонії кишківника, гастриті з підвищеною кислотністю.

Кавбуз застосовують як дієтичний продукт при порушенні обміну речовин, у т. ч.  ожирінні, а також як продукт для дитячого харчування.

І, зрештою, плоди кавбуза використовують на корм тваринам:  помічено, що продуктивність худоби при годуванні кавбузом підвищується.

Кавбуз  не вибагливий до грунтів — росте на слабокислих, суглинних і супіщаних. Вирощування цього овоча таке ж, як і  гарбуза. 

Висадку насіння кавбуза у відкритий грунт проводять  у  травні, коли остаточно відступлять нічні заморозки, а земля прогріється мінімум до 12 градусів. Попередньо замочене на декілька днів насіння кавбуза вносять у ямки на відстані 0,8-1 м одна від одної, ширина між рядками — близько півтора метра.

У лунку обов'язково додають  трохи попелу, перегній і суперфосфат. Все це ретельно перемішують із землею. Надалі підгодівлю кавбуза проводять ще двічі — водним розчином коров'яку у співвідношенні 1:10 або курячого посліду у співвідношенні 1:12. 

Через тиждень після посадки кавбуза з'являться сходи. Верхівку головного стебла рекомендують прищипнути після утворення перших трьох зав'язей, інакше рослина буде витрачати свої сили на потужні ліани, а не на плоди. Якщо хочете отримати один великий кавбуз — залиште всього одну зав'язь (всього на рослині утворюється 5 плодів). До речі, кавбуз можна посадити біля сітчастого паркану, тоді він буде плестися по ньому, створюючи живопліт.

Кавбузи дозрівають до вересня.  Зберігаються вони, як і  звичайні гарбузи, — кілька місяців.

Від автора: оскільки вдалося зібрати трохи  насіння фіцефалії та кавбуза, то, для розведення цих овочів, залишаю в редакції наcіння для  25 читачів "Вістей Ковельщини", котрі до 15 квітня ц. р. поділяться у листах своїми “секретами” вирощуванням рідкісних у наших краях овочів та фруктів.