Україна у вогні!(Продовження.
Початок в номері від
10 березня ц.р.)
Українці – дивовижні люди: взяли і "видали" музичний хіт. І де? На війні. Як нашу націю не поважати і не любити? Мова про людей, які вміють воювати і при цьому гуморити – їх перемогти неможливо!
Українцям не по дорозі із московитами. Ми рухаємось до цивілізованих народів, а московитам – шлях до нафталінового совка. Московити, ідіть за "порєбрік"!
Вся сутність українців геніально викладена в Гімні. І, вочевидь, всім ворогам України перед тим, як нападати на нас, потрібно вивчити або ж хоча б прочитати Гімн України. Народитись людиною – не проблема, а залишитись людиною – це подвиг.
Щодо московитів, то Лев Толстой сказав таке: "Люди, которые признают войну не только неизбежной, но и полезною и потому желательной, – эти люди ужасны своей нравственной извращенностью". Толстой знав, що говорив, тому російська церква і прокляла його.
Дорогі і любі українці! Ми вже здобули перемогу, тому що ми разом і ми захищаємо свою неньку-Україну! Кожен вносить свій вклад в Перемогу. Але не хочеться, щоб цю вистраждану перемогу лапали своїми брудними, заскорузлими пазурами різної масті "патріоти".
Все буде Україна!
На схилах Дніпра потрібно закласти пантеон загиблих борців за Волю України замість арки "Дружба народів".
Військовий обов'язок кожного громадянина – це Захист Вітчизни при нападі ворога, а помирати ворогом на чужині – це ГАНЬБА!
На даний момент постає питання: "А чому не підселити Володимира Путіна до іншого Володимира?". До того, що лежить на Красній площі в Мавзолеї…
Диктатори мирно не йдуть – їх змітає народ. Хто сіє вітер, пожинає бурю.
У москалів завжди революція переходить в бунт. Це – щодо перспективи повалення путінського режиму.
Маразм і цинізм у московитів зашкалює до такої міри, що навіть визнання факту війни буде каратись ув'язненням на 15 років.
Суспільство, яке не вміє захищати свої права, свої думки, свою свободу, перетворюється на стадо, але питання в тому, чи взагалі у московитів коли-небудь було громадянське суспільство чи в них було "цивілізоване" стадо.
А взагалі, московити відносяться до тієї породи людей, які кажуть: "Я не вкрав, я лише взяв без дозволу".
Кожен громадянин України обрав собі свою Голгофу сам на цьому шляху, але головне, що ми всі разом, йшли і йдемо гуртом, підтримуючи загиблих. Це наша перемога! Тому що з нами правда, з нами Господь Бог.
Наш шлях до волі був не тільки тернистим – він був рясно политий кров'ю, але ми зуміли його пройти гідно.
Як тут не пригадати слова Великого Кобзаря: "…і заходиться вже будить хиренну Волю, пора настала". Ми продемонстрували всьому світу, що ми Волю розбудили, а тепер ми демонструємо всьому світу, що ми вміємо гідно Волю захищати. Всі разом, всі, як один.
Ми, український народ, живемо в одній родині, як брати і сестри. Маємо свої негаразди. Україна нам – як рідна Матір. Всі ми тулимось до нашої Неньки.
Коли Мамі добре, всі діти біля Мами. Але є й такі, що в тяжку хвилину відвернулися від своєї різної Матері. Так, можливо, Мамі потрібна підтримка, їй потрібно підставити своє плече.
А коли потрібно – просто взяти Маму на руки і нести на своїх руках.
Сергій Бобрицький.
Залишити коментар