17 квітня – Вербна неділя. Це свято відзначають за тиждень до Великодня. У цей день православні віруючі йдуть до церкви, освячують вербу і проводять різні ритуали, щоб зміцнити здоров'я.
Історія свята
Верба вибрана не випадково – гілочки символізують пальмові, якими іудеї вітали Ісуса, коли він входив до Єрусалиму. Враховуючи те, що на території України пальми природним чином не ростуть, їх замінили на вербу, як символ нового життя і пробудження після довгого сну.
Віруючі в цей день ходять на службу в храм, де освячують гілки верби. Можна також поставити свічку за здоров'я і помолитися святим про благополуччя у своїй родині.
Після цього потрібно прийти додому, поплескати гілочками хворих. І сказати: "Не я б'ю – верба б'є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!".
Такий ритуал принесе їм щастя і здоров'я. Самі гілочки залишають до наступного року – їх присутність в будинку виганяє злих духів.
З давніх-давен на Русі жінки пекли печиво з додаванням вербних бруньок – вірили, що той, хто з'їсть частування, буде здоровим. Згодовували випічку і худобі, щоб захистити поголів'я від хвороб. Також було заведено робити відвар з вербних бруньок і купати в ньому маленьких дітей, даруючи зростаючому організму сили.
Прикмети та повір'я
За старих часів вважалося, що якщо на Вербів день хороша і ясна погода, то влітку буде багатий урожай фруктів. Якщо ви хочете, щоб в будинку панував достаток і благополуччя – посадіть або пересадіть будь-яку кімнатну рослину.
Дівчина, яка хоче скоро вийти заміж, повинна освятити гілочки верби, поставити їх біля ліжка і весь день думати про кохану людину. Також існує повір'я, що для залучення удачі потрібно з'їсти 3 вербових бруньки перед важливою подією.
Традиції дня
Народні традиції цього свята пов'язані з вербою, яка розпускається в цей період. У Вербну неділю люди приходили до храмів із букетами верби; освячену вербу зберігали весь рік біля ікон як оберіг від хвороб, пристріту та інших напастей; вважалося, що верба має чудодійну цілющу силу; якщо з'їсти бруньки верби, здоров'я зміцниться, а хвороби підуть; вербовими гілочками кропили житло і худобу; головна традиція – у Вербну неділю треба легенько плескати одне одного вербою, щоб позбутися хвороб.
Що не можна робити у Вербну неділю: прати, прибирати, прасувати, робити ремонт; рукодільничати, вишивати та в'язати; готувати гарячі страви; сваритися, ображатися, пліткувати; влаштовувати застілля, вінчатися, одружуватися, хрестити дітей.
Вербна неділя припадає на період посту, тому в цей день заборонено вживати їжу тваринного походження. Але церква дає послаблення і дозволяє з'їсти трохи риби й випити вина. В цілому, на святковому столі повинні бути присутніми страви тільки з рослинних складників.
Підготувала
Юлія ЛИТВИНЮК.
Вербові стеблинки
зросились в імлі,
У досвітньому плині
сповиті.
Сльозинки небесні
до Сонця зійшли
У благанні: війну
спинити.
Вербна неділя дарує надії,
Нелюд Кремля, отямсь не звірій.
Горя страшного наслав Україні,
Не оминеш кари Божої, ні!
Дзвони церковні охрещені Богом,
«Мир дому, мир дому!» – віра луна.
Вогнище свіч молить світ Перемоги,
Боже, помилуй, спаси нас від зла!
Благовіст Вербної днини,
Ходи переможної пломінь.
Віримо в міць України,
Чудотворний блиск на іконі.
Благовіст з квітом весняним,
У молитві за волю й добро.
Єдині будьмо, краяни,
З Богородицею наш народ!
З вербовим первоцвітом жирандоль,
У свічах весняних світ Перемоги.
День Вербний квітне з сонячних
долонь,
Дзвін церкви з закликом до Бога.
У витоках правічної мети
Спаситель увійшов до храму миру.
Офіри дух, що сяє з висоти,
Благословляє Україну.
Владичиці лампада осяйна,
У Євхаристії народ святиться.
Спиваєм покаяння з рук отця,
«Героям слава!» – на обличчях.
Неділя Вербна Днем святим
Звитяжно-Божий шлях віщає.
Віть пальмова, вербовий плин,
Молитва серця нас єднає.
Неділя Вербна...Сонця цвіт
В хоралах янгольських буяє.
У сповіді і каятті
Любові благодать засяє.
Іван ЯРОШИК.
Залишити коментар