Срібна нічЗима гуля. Все навкруги
У сні глибокім спочиває.
У білім мареві луги.
Дерева стомлені дрімають.
І рівна срібна пелена
Із Місяцем про щось
говорить.
А іній загляда з вікна.
Знов срібна ніч. А срібла –
море!
І свято інею прийшло,
Замерехтів він, засвітився.
А срібна ніч своє чоло
Вдягає в зоряне намисто.
Іскриться свято.
Вже Різдво.
Ми Сина Божого вітаєм.
А Він дарує нам тепло
І завжди всі гріхи прощає.
Різдвяна ніч – щаслива ніч,
Що осіяє наші душі.
А ми із Богом – пліч-о-пліч
Повинні буть. Хвала Ісусу!
Ігор ВИЖОВЕЦЬ.
Залишити коментар