Чи заважають ринки духовності?Піднесення рівня духовності за рахунок зменшення рівня торгівлі на ринках – таке "завдання" поставили окремі священики перед громадою міста Ковеля та району.
Подібну ініціативу можна тільки вітати. І я разом з членами громадської ради і поважними настоятелями храмів прошу у Бога навернення українців до милосердя, добра і духовності. Але чи все так просто? Чи потрібна заборона на роботу ринків у неділю і що вона дасть?
Спочатку погляньмо на Ковель "згори": ми побачимо, що третина віруючих вважає святим днем суботу.
Серед 68 тисяч населення міста є багато таких, що не ходять в церкву взагалі. Таким неділя – звичайний вільний день, коли можна щось продати або купити.
Потрібно зважити й на психологію українця. Багато звільнених від роботи на ринках буде шукати "пригод" на різних застіллях, пікніках, але ніяк не займатися читанням Святого письма або художньої літератури, переглядом високодуховних телепередач.
Пропоную на ринок поглянути не як другосортний, антиморальний об'єкт, а як на великий супермаркет з добрими людьми, які там – тільки через нашу бідність, невлаштованість життя, соціальну необхідність.
Якщо дивитися на життя з позиції шановних священиків, то потрібно заборонити рух автобусів, які довозять віруючих до храму, ліквідовувати аварійні ситуації в електромережах, водоканалі, жеках. Зрештою, а як бути з весіллями в неділю, де одні готують страви, інші п'ють горілку, співають веселих пісень і безтурботно танцюють? Пам'ятаєте Христове: "Богу – Богове, кесарю – кесареве!"? Тобто священик покликаний піднімати духовність своїх парафіян. І там, де у віруючого духовність на відповідному рівні, то він не йде торгувати на ринок або купувати якісь речі, а молиться в церкві.
Користуючись нагодою, хочу висловити і свою суб'єктивну думку.
"Спішімо робити добро!" – закликав апостол Павло. Хто скаже, що дія, праця, рух з добром мають бути заборонені в неділю? Чи, може, працівники ринку трудяться задля зла?
А як з духовністю? Знову ж таки погляньмо на цей світ в контексті поставленої проблеми. Звільнений від роботи на ринку громадянин, щоб зайняти час, ввімкне телевізора. Що там показують, відомо.
Пропоную єдиним "фронтом" священикам і віруючим всіх конфесій, депутатам рад різних рівнів, представникам політичних сил виступити проти засилля на телебаченні аморальності, бездуховності, зла, агресії.
Бити в "дзвони" і в суботу, і в неділю, закликати наших земляків не нищити природу, не засмічувати ліси, парки, вулиці, не бруднити повітря, екологію і т. д., і т. п.
Творити храм духовності в душі кожної людини – таке завдання сьогодення.
Молімо Бога за навернення до духовності, а не до заборон!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар