Зі срібних струн злітають дивні звуки...Чудовому музиканту, приборкувачу цариці музики – Скрипки, наставнику майбутніх віртуозів – з побажанням йому ще багато-багато світлих і творчих літ.
Вісімдесят... Це ізумрудна дата,
Це жовта нива, небо, мов кришталь,
І зорями уквітчана Соната.
У ній Ви – Музі відданий скрипаль.
Таке велике, щедре серце Ваше –
Присвятою для учнів вже давно
Ви, спраглим їм, піднесли мудру чашу,
А в ній – мажорне, сонячне вино...
Зі срібних струн злітають дивні звуки –
Ці семикрилі ангели бажань,
І вволю п’є смичок солодкі муки
Великої любові і страждань.
Син коваля із лемківського роду:
Там молот, плуг і скрипка заплелись,
І дав великий Бог Вам нагороду –
Як грецькому Орфею Зевс колись.
Течуть роки, співають заметілі,
На лютні лютий соло виграє,
Стоїть скрипаль, від щастя захмелілий,
Про найсвятіше думає своє.
У мудрі очі далина сіяє
Вогнистим спалахом небесних рун.
І душу зболену завжди торкає
Віолончель своїм бальзамом струн...
Георгій ІДРІСОВ,
поет, письменник, член НСЖУ.
Залишити коментар