Хвилини роздумів і одкровенняОсь уже 1025 років минає, як наша Україна стала християнською країною. Що зуміли ми досягти за цей період часу? Наші міста і села красуються величними храмами, побудованими на славу Господню. Але кожен має подумати: яким є храм його душі? Які його особисті взаємини з Богом? Чи збережуть наші діти християнську віру у своїх серцях?
Про це турбуються педагоги нашої ЗОШ І-ІІІ ступенів села Скулина, тому у школі заплановано ряд заходів до відзначення 1025-ї річниці хрещення Русі. Ось і нещодавно педагоги та вихованці зустрілися за «круглим столом» і роздумували над темою: "Як ми молимось?".
Час спілкування був дійсно благодатним часом, адже кожен мав можливість заглянути у потаємні куточки власного серця, оцінити своє молитовне життя.
Бібліотекар школи Олена Шворак допомогла учням осягнути таїнство молитви, збагнути її цінність у християнському житті.
Учасники цієї години спілкування насолоджувались духовною музикою, співом. Пережиті почуття Роман Литвин, учень 10-го класу, вилив у поетичні рядки:
Промінчик Сонця стука у
віконце,
Хоч вітер награє мелодію
сумну.
Розпочинаєм новий день –
і я, і Сонце,
Тож відкриваю перед
Богом душу я свою
Моя молитва лине крізь
тумани
У височінь до неба, й лиш
йому
Подяку шлю за тата
й маму,
І за сестричку, що спить в
ліжку своєму
Молюсь за вчителів, що в
школі нас чекають,
За друзів, що за партою
сидять.
Молюсь за всіх і Господа
благаю:
"Пошли нам, Боже,
благодать".
Молюсь за мудрість, щоб
зумів навчатись,
І за любов, щоб розділити
на усіх,
І за терпіння, щоби зло міг
зупиняти,
Великодушність, щоб
прощати міг.
Із миром Божим я встаю з
молитви.
Я знаю: не торкнеться
мене гріх:
І не боюсь я ні спокус, ні
битви.
Моя молитва – це мій
оберіг.
Галина Литвин, заступник директора школи.
Залишити коментар