Коріння нації не знищитиВ центральній районній бібліотеці відбулася презентація книги «Обірване коріння нації» члена Національної спілки письменників України Андрія Бондарчука.
Про твір, який написав автор, не можна розповісти в кількох рядках. Адже книга насичена фактами, цікавими подробицями, матеріалами з різних архівних джерел.
Андрій Бондарчук раніше, аніж звернутися до змісту книги, зупинився на фактах, які дали поштовх до написання її. Випадкова зустріч в редакційному коридорі редакції «Волині-нової» наштовхнула на думку взятися за перо і розповісти людям про минулі трагічні події. Саме тоді не відомий йому чоловік зупинився і мовив:
– Добридень! Ви мене не знаєте, зате я вас знаю по Верховній Раді, регулярно читаю ваші статті. Здається, зустрів того, кого мені нині не вистачає…
Автор книжки далі розповів, що його новий знайомий був у добрих стосунках із Святославом Крещуком, який у свій час за листом Василя Коніщука кілька разів виїжджав у поліські краї і допоміг врятувати приречене меліорацією чудове озеро, яке він і дотепер називає «Крещуковим».
З мемуарами, які тоді взяв для публікації в газеті журналіст, читач не ознайомився: Святослав Крещук передчасно відійшов у Вічність.
– Я при зустрічі із Василем Коніщуком нашвидкуруч перегорнув кілька сторінок зшитка, уривками вихопив деякі епізоди і пообіцяв йому почитати рукопис удома, – сказав на презентації Андрій Бондарчук.
Автор зауважив, що з тих пір минуло три роки. Зрозуміло, що книгу можна було видати й раніше, якби не завада більших і менших проблем, серед яких – і власні, майже готові мемуари, які морально мусили поступитися перед книгою про Гриву.
Андрій Бондарчук повідомив на презентації, що на основі фактів, які навів Василь Коніщук, довелося долучити значний документальний, архівний фактаж, який треба було зібрати, систематизувати, опрацювати і видати на суд людський, що він і зробив. Хоч, як сказав, охопити всього не зміг.
Кожний факт, повідомлення треба було підтвердити архівними матеріалами або ж повідомленнями з місць, розповідями свідків, які знають про події, що лягли в основу книги.
Якоюсь мірою, наголосив автор книги, можна не погоджуватися із тими чи іншими суб’єктивними, але не «причесаними» розповідями простих людей. Однак у них – правда життя. На думку письменника, тільки такі документальні книги можуть відверто, без будь-яких обмовок розкривати суть тоталітарної системи.
Зрозуміло, що можуть бути різні документи у дітей батьків, вивезених у Сибір, і тих, які залишилися сиротами після вбивства «бандерівцями» їх рідних. Але виходу немає – країні потрібне національне примирення. І треба, як зазначалося, до цього йти, перед тим розповівши правду.
Книга недаремно має подвійну назву. «Обірване коріння нації» – це як пам’ять про більш аніж 1200 волинських хуторів і сіл, що були радянською владою розорані і поруйновані. Зокрема, йдеться про Гриву Камінь-Каширського, Соб’ятин Маневицького, Вовчак Турійського районів.
А «Волинська хрестоматія» – цю назву слід сприймати як хронологічне дослідження руху Опору на Волині через документи і спогади.
Андрій Бондарчук у розділі «Волинь. Витоки опору» правдиво показав, як створювалася армія без держави Тараса Бульби–Боровця, як діяла не завжди толерантно ОУН–УПА, змагаючись за Українську державу. Ось, до речі, висновок автора: «Документи, як бачимо, одночасно свідчать, що повстанський рух ОУН досить тривалий час мав антинімецький характер, що Рейх з 1942 року саме в українських націоналістах бачив найбільшу загрозу своєму пануванню в Україні».
– Нічого я не вигадав у своїй книзі, – зазначив письменник. – Кожний факт у ній – це посилання на той чи інший документ. Я не почув опонентів, які б заперечували наведені факти. Всі документи почерпнуто із обласного музею і партійного архіву. Навіть у Києві знаходив документи, що розповідали про Ковельщину.
Взагалі, автор сам народився на хуторі, отже знає, як тоді при радянській владі боролися з хуторянами, розкидали їх будинки, господарства. Він відчував цю несправедливість, знущання над селянами.
Методист ЦРБ Ольга Бичковська прочитала уривок з книги «Обірване коріння нації». Настоятель Свято-Миколаївського храму УПЦ КП з Колодяжного Іван Оринчак, який виступив, сказав, що цю книгу треба читати, аби пам’ятати про нашу пісню, своє слово. Він прочитав власний вірш.
Громадська активістка Марія Хотинська на зустрічі з автором розповіла про те, що Андрій Бондарчук не тільки письменник, який написав цю чудову книжку. Він також – голова Волинського крайового братства святого апостола Андрія Первозванного і є автором багатьох публіцистичних статей і книг.
– Зараз я читаю цю книгу і дивуюся, скільки у ній зібрано фактів, що розуму не піддається. Автор кожний рядок, фразу проніс через серце.
Андрій Бондарчук вручив Марії Хотинській подячну грамоту за благодійну допомогу.
Про книгу автора на презентації розповів ковельчанин, колишній однокурсник письменника, який в минулі роки вчився у Ковельському медучилищі, Микола Кравчук.
Автор книги «Обірване коріння нації» подякував учасникам презентації за щирі і відверті відгуки про його твір. Він також вручив книги з автографами.
Степан СКОКЛЮК.
НА ЗНІМКУ: титульна сторінка книги.
Залишити коментар