Петро Гоць (на знімку) – автор багатьох книг, в яких розповідається про тих, кого він добре знав, з ким зустрічався на життєвих шляхах. Має на своєму рахунку немало поетичних видань.
Поетична палітра Петра Гоця – це пристрасні рядки, які автор виніс із горнила душі. Василь Плисюк у передмові до однієї із книг написав: «Оспівуючи свої Дубляни, автор у звичайних, здавалося б, рядках опоетизовує і місто, і його людей, простих трудівників, які зводять світлі будівлі, ведуть за руки малечу в нову школу».
Автор свої печалі й радощі передає у таких творах, як «Сумні дублянські вечори», «Казка», «Вогонь», «Пересторога», «Сонячний скальпель», «А прийде час – відчаль» та інших.
Задушевно написано і книгу «Обабіч Турії», що оповідає про рідний край поета. Звертаючись до читачів, автор підкреслює, що Турійщина – це глибоко родинний куточок, де в багатьох селах і містечках проживала чи живе його родина та й усі земляки, як родина.
Петро Гоць – автор збірки «Євшан пробудження», передмову до якої написав професор Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка, доктор філологічних наук Микола Дубина. Поет, як зазначає Василь Плисюк у своїй розповіді, в поезії «Зимне» наголошує: «Ми вічні тут. Ми не прийшли нізвідки. Ми тут із незапам’ятних епох». В кожному вірші – голос людини, яка не уявляє життя без рідної землі, глибоко вболіває про збереження на ній краси і чарівності.
Друга поетична збірка Петра Гоця – це намагання пізнати життєвий шлях Лесі Українки, «секретів» її творчості. У книзі «Дорога до Лесі» зібрано те, що відчував і бачив автор там, де він побував у своїй мандрівці, досліджуючи біографію поетеси.
Рідній Волині поет присвятив книжки «Молюсь на Тебе», «Обабіч Турії», «Прихиліть мені небо», «Вишийте, мамо, долю мені».
Відрадно, що Петро Гоць багато зусиль доклав для вшанування пам’яті національного героя України Степана Бандери. Його книги «У Степана – уродини», «Музей Степана Бандери в Дублянах» збагатили нашу національну історію.
Петро Гоць опублікував додаток до львівської газети «Успенська вежа» – про Волинь, духовність і культуру цього краю. Важко навіть перерахувати, скільки він видав книг, листівок, буклетів, в яких оспівав Волинь.
Не можна обминути у творчості автора і його пісенного доробку.
На слова автора створили чимало ліричних пісень. Частина з яких опублікована у збірниках.
Хай плідним колосом родиться поетове слово на життєвій ниві!
Степан СКОКЛЮК.
Залишити коментар