Лікар від Бога
Руки Ісуса
Зціляють зболіле.
Долоні Христа
Пальпують завмерле,
Оживляють знова -
Воскрешають життя!
Руки Ісуса
Випрямляють зігнуте,
Руки Спасителя
Рівняють звихнуте.
Руки Ісуса
Рятують скалічене,
Руки Набойченка,
Божого лікаря.
Руки Ісуса
Відкривають всю істину,
Що тіло й душа
Є цінністю вічною.
Руки Ісуса
В руках безкорисливих,
В них любов непорочна,
Що торкає знедолених.
Руки Ісуса
Променіють наукою
У Валерія-лікаря
Зі святим Лукою.
У цій статті хочемо розповісти про великого лікаря – Валерія Миколайовича Набойченка, що відомий як спеціаліст у багатьох медичних галузях, а особливо мануалогії (мануальній терапії та вісцеральній хіропрактиці), яку останніх тридцять років академік мануалогії Набойченко провадить в Києві. В основу служіння Валерія Миколайовича входить навчання пацієнтів жити християнським життям. Як християнин, він відвідує православну церкву та перебуває у тісній дружбі з католицькою церквою. Шлях цього лікаря до такого високого духовного та медичного рівня був нелегкий.
Валерій Миколайович закінчив Санкт-Петербурзький медичний інститут і став терапевтом-інфекціоністом. Згодом як травматолог зробив ще кар'єру полковника та осягнув звання майстра спорту і заслуженого тренера УРСР з боксу, був заступником міністра, належав до суддівської команди Олімпійських ігор 80-х років. Але Господь зустрівся з Валерієм Миколайовичем в час його хвороби (хворів п'ятьма невиліковними недугами) та у тюрмі, куди Набойченка запроторив Андропов (генеральний секретар ЦК КПРС) за ніщо. Саме там Валерій багато аналізував і молився, переживав серцем. Господь смирив полковника, коли в нього цей титул несправедливо забрали (у 2005 році Валерію Миколайовичу повернули звання полковника як репресованому). Таким чином, чесну та порядну людину поселили разом із криміналітетом – в'язнями, хворими на відкриту форму туберкульозу та інші недуги.
Після ув'язнення Валерій Миколайович проживав у Китаї і став одним із найздібніших учнів знаменитого професора Хуке Вейна. Згодом продовжив підвищення своєї кваліфікації в Московському медцентрі "Предтеча" під керівництвом професора Огулова, удосконалюючи знання, а саме: як можна професійно діагностувати та лікувати людину руками, натискуюючи на різні зони та органи (вісцеральна хіропрактика).
Захистивши титул академіка, В. М. Набойченко повертається на Україну. Його другом і вчителем стає український геній-костоправ Микола Андрійович Касьян. Валерій Набойченко починає працювати над собою на духовному та тілесному рівнях. Адже, як сам стверджує, "лікар, який не вилікував себе самого, не може і не має морального права братися за лікування пацієнтів". В цьому досягає результатів: стає щирим християнином, який живе щотижневими Сповідями та Святими Причастями, має своїм духівником о. Федора Шеремету, настоятеля Свято-Кирилівської церкви в Києві. Практикує піст, читання Святого Письма та творів Святих Отців, очищує свій організм, зберігає правильні режими праці, відпочинку та харчування і стає повністю здоровим лікарем, який вилікував себе самого від п'яти невиліковних недуг важкої форми.
З усього серця академік Набойченко протягом останніх 30 років лікування людей старається пояснити їм істинні причини хвороб. Зокрема, скеровує до церкви, відвертає від непотрібних і небезпечних операцій та вживання згубних ліків, заохочуючи любити дане Богом життя. За цей період Валерій Миколайович пише багато книг для лікарів і пацієнтів, наукових статей, проводить конференції і майстер-класи. Його пацієнтами є як духовні особи (єпископи, священики, ченці, семінаристи), так і миряни (чемпіони світу та відомі кіноактори).
Особливо хочеться згадати реабілітації пацієнтів, які після автокатастроф могли перебувати по кілька місяців у комі. Вони проходили нейрохірургію і травматологію і безпорадні та без свідомості опинялися вдома, де родина їх хоронила ще за життя. Валерій Миколайович, створивши правильні системи реабілітації та задіявши своїх учнів, яких має дуже багато, повертав цих стражденних осіб до повноцінного життя: дружинам – чоловіків, дітям – батьків. Робив це без жодної таблетки, тільки серцем, сповненим любов'ю, і розумом, сповненим величезного знання та досвіду. Таким чином, лікував Ісусовими руками, бо інакше руки професора Набойченка не можна назвати.
До життя ми покликані,
Щоб його хоронить!
І боротися в долі цій,
Щоб любов роздавать!
До життя нас призвав Господь,
Щоби з ближніми жить!
Проникати в їхній біль,
Як свій пережить!
До життя ми покликані
І до вічного вибрані –
Лиш тоді, лиш тоді,
Як земне ми шануємо,
В милосерді й добрі.
До життя надиха Господь
Оцим свідченням лікаря,
Що Набойченком-воїном,
Мужнім й люблячим ангелом,
Терпеливим і болісним,
Крізь байдужість смертельную
Та оспалість пекельную,
Світить всім нам життям.
Людина ХХІ ст. розвинула таку цивілізацію, в якій вона стає щораз менш спосібною берегти своє життя та життя своїх близьких. Коли ми зустрічаємося зі справжнім лікарем, то нас може здивувати, що Валерій Миколайович з болем звертає нашу увагу на те, як ми живемо, стараючись перейнятися нашим життям, як своїм. Пригадую собі, як одного разу порадив зателефонувати до академіка одній жінці. Її чоловік вже дев'ять років лежить, бо на хребті два хребці спаяні металевою пластиною. Валерій Миколайович уважно вислухав цю жінку і у відповідь просто гірко заплакав. "Що відповів вам лікар?", – спитав я жіночку, а вона зніяковіло відповіла: "Нічого, просто плакав". Ось бачите, цей плач і був найкращою відповіддю, порадою та рецептом – це означало, що треба просто співстраждати з ним".
Діагностика, проведена Валерієм Миколайовичем Набойченком, є дуже детальна й об'єктивна: людина може завчасу довідатися, яка причина її гіпертонічних криз; що робити, щоби холецистит (запалення жовчного міхура) не прогресував і не перейшов у панкреатит (захворювання підшлункової). Багатьом діточкам виписують окуляри, а це їм не потрібно і тільки шкодить. Відвідавши нашого великого лікаря, який покаже вправи для очних м'язів, батьки забезпечать дітям покращення зору. Пальпація живота (живот – із церковнослов'янського життя) показує стан кишечника, в якому прогресують різні недуги: гастрит, гастродуоденіт, виразка, зашлакованість каловими каменями – це все впливає на "царицю" організму – печінку, а також на імунітет та кров. Від стану кишечника залежить виникнення онкозахворювань, як стверджують англійські вчені: з двох тисяч випадків хворих на рак 1999 випадок – через кишечник.
Діагностика та корекція хребта взагалі впливає на здоров'я всієї людини, бо із хребта та спинного мозку розходяться іннервації в усі органи людини. Вміння діагностувати за шкірою (дермограма) має величезне значення для становлення діагнозу про стан внутрішніх органів: якщо в людини темні кола під очима, то це проблема із печінкою і жовчним, а якщо жовтизна довкола рота, означає, що забитий кишечник; якщо на правій лопатці є якісь висипки чи почервоніння – це проблема з печінкою, а очищення печінки без очищення кишечника неможливе. Люди скаржаться на біль голови та мушки в очах - це защемлена артерія вертебраліс, що постачає кров до мозку через шийний відділ, який треба мануальним методом розблокувати. Буває так, що в людини німіють руки, – це защемлений третій і четвертий шийний хребець. Трапляється, що нас начебто турбує серце, а це – защемлення в грудному відділі хребта, у ділянці серця. Людина починає вживати небезпечні і непотрібні ліки, а їй слід зробити п'ятисекундну ротацію грудного відділу хребта. Якщо особа падала, а через деякий час їй віднімає ноги, то це може бути загнутий куприк, який треба руками вміло розігнути.
Найчастіше хворі жаліються на грижі хребта. Великою неправдою є термін вправляння дисків хребтових гриж. Ще більшою трагедією є операція на хребтові грижі. Отже, грижі не вправляються, не лікуються, в більшості випадків не оперуються – вони знеболюються за допомогою декількох мануальних маніпуляцій. Людина може жити з обезболеними грижами хребта все життя. Якщо в людини зміщений шлунок, то його можна поставити руками на місце. Високий тиск можна збивати масажем на 10-15 позначок, потираючи рукою за годинниковою стрілкою сонячне сплетіння. Харчування має дуже велике значення. "Хай твоїм лікарством буде твоя їжа", – каже Гіппократ.
"Кожний лікар перш, ніж почати діагностику пацієнта, має запитати його, коли він останній раз сповідався і причащався, адже тільки тоді діагностика та лікування будуть благом для душі і тіла цієї особи", – твердить В. М. Набойченко.
Завдяки життю, науковій праці та лікарській практиці Валерія Миколайовича світова медицина повернулася до правильної концепції людини, складеної із духа, душі та тіла!
Відкрита душа,
Мов Небо відкрите,
Що всіх обійма
І хоче зігріти,
Бо всіх відчува.
Змогла співтерпіти
Знова і знова,
Щоб біль пережити
Й у болю відкрити
Велике-велике,
Любов'ю палаюче,
Здатне світити
Божественне серце
Постійно відкрите.
Відкрита душа –
До неба відкрита,
Що змогла вмістити
Сто тисяч поранених,
Щоб погоїти
Бальзамом тепла
Й дала силу жити
Відкритістю серця.
Зціляти й гоїти,
І нести надію
Та Бога славити.
Відкрита душа,
Що любить стражденно,
Постійно бажає
Згорать безустанно
Вогнем милосердя,
Дарувать всім Христа,
Що зціляє людину,
Піднімає її з дна,
Бідну душу загиблу.
Через душу Валерія,
Що покликаний Богом,
Що як син Миколая
В бою знову і знову
Наш Набойченко щедро
Творить Божую Волю!
Ієромонах
Леонід ГРИГОРЕНКО,
голова комісії душпастирства з охорони здоров'я Луцького Екзархату УГКЦ.
НА ЗНІМКУ: В. М. НАБОЙЧЕНКО і автор.
Контактний телефон В. М. Набойченка:
(044)412-74-34. Дзвонити з 20-ї до 21-ї год.
Прийом пацієнтів:
Київ, пр. Голосіївський (40 років Жовтня), 88, "Центр здоров'я", каб. № 2, вхід з двору.
Дні та години прийому – вівторок, четвер, субота з 9-ї до 14-ї год.;
Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 6, 2-й поверх, "Центр тверезості та здоров'я", каб. № 11.
Прийом – середа з 10-ї до 13-ї год.
Залишити коментар