Світанок над озером. Човен куняє…
Опущені весла мовчазно звисають.
Тремтливо зоря промінець свій ховає,
В густім очереті туман спочиває.
Гойдаються хвилі… Туман срібну тишу
У білій лілеї сонливо колише.
В рожевому досвітку зорі зотліли –
Коштовним намистом в росі затремтіли.
Над озером тихо. Світанок дрімає…
По березі, крадучись, ранок ступає.
Розплющивши очі, прокинулось Сонце –
Всміхається променем з неба віконця.
Розправивши вільно дужії крила,
Сполохано в небо лебідка злетіла.
Ось заспаний ранок вже личко вмиває,
Світанок над озером…
Тиша зітхає…
Галина ОЛІФЕРЧУК.
Залишити коментар