У борні за УкраїнуКолія у розкутому герці
Била лютим мечем в саме серце.
Крути болем снігів вирували,
Зими юним безсмертям буяли.
Висікав січень в ніч блискавиці,
На шматки розбивались зірниці.
Кулі пекла землею горіли,
Воском свіч кам'яніли могили.
Лихо темряви тьмарило днину –
Гризла сіра орда Україну.
Спалахнули вогнем вічним Крути,
Рвали волі стебло вражі пута...
Зима темніла снігом зчервонілим,
Здригався ліс у боротьбі нерівній.
Вп'ялися пазурами хижі руки
У молоді серця. О, Крути!..
Ридала тиша журавлина,
Сльозою змовкла горобина.
Пішли у Вічність оборонці –
Земля укрила в горі Сонце...
Віхола зривала крик юначий,
Горобина падала у сніг.
Голосило вороння й донині кряче –
Крути кров'ю окропили вік.
Прокидався світ у пам'яті довічній,
Зорі у молитві боронили рід.
Доля у безсмерті запалила свічі
Спалахом життя юнацьких літ.
Правда грізна землю озорила,
Небо неозоре простелило шлях.
Крут Герої – доблесть України –
Освятили золотонебесний стяг.
Злітали на крилах зірниці,
Палали душею тіла.
Дробили світ кулі-розбійниці –
В такт Крути будили серця.
Неволю здолали герої –
Во славу народу-женця.
У смертоноснім двобої
Свободу звінчала свіча.
Іван ЯРОШИК.
Залишити коментар