Думки вголос поетичним словомСлави Великодньої осанна —
З'ява доленосної мети.
Зло здолав Спаситель на Майдані,
Бог в бою здійнявся на хресті.
Згуртувавсь рід Духом чудотворним,
Мати Пресвята — у зболеній душі.
У хоругвах України — воля незборима,
В дзвонах Воскресіння — біль розп'ятої землі.
Поступ-міць священної молитви —
У посвяті огненних сердець.
У безсмертних променях Христових
Рід-народ веде до перемоги Бог-Отець…
В тяжку годину Бог — за Україну.
Свіча жертовна, Отче, святить віру.
Христос Воскрес — Воскрес Євромайдан!
Небесна Сотня не помре,
Свобода України — Божий дар!
З вірою в Христа весни світання
Сповідає благодать земну.
Квітом животворчого єднання
Сповиває голубінь-красу.
У любові Божій житні видноколи
Пломеніють духом осяйним.
Воскресінням долі повняться роздоли —
Порухом жертовної пори.
Браття й сестри, в злагоді живімо,
Як заповідав Спаситель в тернях зір.
За свободу, як Христос, борімось,
Воістину воскресне Сотні Небесної політ.
"Христос Воскрес!" — у дзвонах слави,
Що породила волі височінь.
"Воістину Воскрес!" — з Героями Майдану
Горить молитва вічної свічі.
"Христос Воскрес!" — народне Віче
В розп'ятті перехресть,
"Воістину Воскрес!" — вогонь сторіччя —
Як України хрест…
Переливається піснею Слова
Любов Усевишня — звитяжного роду.
Палає над світом Христова дорога
У зорях-провісниках шляху земного.
Переливається хрестиком долі
В полотнах розмаю шитво Боже краю.
Назріє в молитві Воскресіння Христове,
В Голгофі життєвій — Майдану Герої.
Схиляємось в пам'яті — битві соборній,
До вуст прикладемось ікони святої.
Народ України — в душі Великодній
Огненні серця возз'єднає…
Час сьогодення — відваги сила,
Христос воскрес — дав волі крила.
Злоба совєтського безбожжя
Погине назавжди, народе.
Лунає передзвін Господній,
Зринає вись, як преподобний Хрест Небес.
Брати і сестри, обнімімось:
"Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!"…
Христова віра долю поєднала,
Пасхальні дзвони — у Голгофі каяття.
В бою сердець — молитва величальна,
Розп'яття — Сотні Небесної життя.
Благословила Божа Мати Сина
Великим Днем стражденної доби.
Майдан Свободи — невмируща Україна,
Вінок терновий — в омофорі боротьби.
Весна зійшла у вівтарі заграви,
В любові квітне сяйво неземне.
Дарує птаха миру сонячні отави,
Христос Воскрес! Воскрес Воістину,
здолавши смерть!..
Зболені душі земні
У братовбивчій злобі.
На крилах цвітіння весни —
Воскресіння надії святі.
Молімо Всевишнього шлях,
У сповіді — волі свіча.
Устелена квітом Героїв дорога,
В серцях України — вірність до Бога.
Журбою поневолена душа…
Без сорому, без совісті, без віри.
У ворожнечі зболена земля,
Приціл чужинця — в серце України.
Лампадою небес горить зоря,
До єдності скликає, до любові.
Вп'ялась хижацька муть бідою дня,
Весна запалює надії цвітом долі.
Пролитий в спалах ненависті біль,
Розрита темінь видноколи крає.
У непоборній панахиді світ,
В хресті — могила безіменного Героя…
У кожнім Слові — твердь сльози.
Найвища ціль, найвища зброя.
Сили Божої вогонь,
Долає світ зневіри
До рідної землі любов.
Як корінь-плід зернин зірниць-насіння,
Єдина Україна неподільна.
Свята присяга матері й дитини,
Молитва Божа — батька і родини.
Причастя віри небесно-колискове,
Земна наснага — хлібно-волошкова.
Борня літ-лихоліть єдинородна,
Звитяга свіч-сторіч — Євромайдан
народний.
Нестримна міць жертовної надії,
Душі криниця — милосердя солов'їне.
Благословенна воля вік непереможна,
Від роду і до роду Україна воістину
єдина.
Козацька сяє ватра,
В озерах Сонця — смерекова хата.
Карпатський пломінь днини
Несе Дніпровська хвиля.
Вітрила-крила моря
В житті-колоссі поля.
У заповітних витоках краси-калини
Єдина доля — єдина Україна!
Хліборобська жага — українська душа —
Як рушник миротворчого поля.
Українська доба — переможна хода,
У борні закарбована доля.
Вишиванки-степи, самоцвіти озер
У полотна-ліси роздалися.
У сурмі Кобзаря — Україна-Зоря.
Браття й сестри! За свободу борімся!
Полум'яна краса — незгасима свіча,
Як світ волі й знамення Всевишні.
Дух борця-козака на Майдані життя
Прапор роду-народу колише.
Як набати-дзвони —
Бій сердець в любові,
За роздоли землі-долі —
Полягли живі Герої,
Щоб зросла країна —
Солов'їная калина.
Щоб була єдина
Українськая родина.
Іван ЯРОШИК.
Вже перші півні проспівали —
Додому з церкви люди поспішали.
З Великоднем усі вітають,
Христа-Бога прославляють.
В домівку я зайду тихенько —
Навколо прибрано, чистенько.
Поставлю кошик, свічку запалю
Й біленькую фіранку відхилю —
Проллється світло із небес:
Христос Воскрес — Воістину Воскрес!
Уранці вся родинонька разом
Збереться за ранковим цим столом,
Де буде все: смачненькі паски,
Шматки домашньої ковбаски,
Й прекрасні писанки лежать.
Господар молитву буде промовлять:
За рік минулий дякуємо Богу,
Що віднайшли ми правильну дорогу.
І зараз всі живі-здорові
Вклоняємось низесенько Христові!
Великий цей святкуємо ми день
І всі разом співаємо пісень.
Урочисто лунає із небес:
Христос Воскрес — Воістину Воскрес!
Ярослава КОНДРАТЮК.
с. Поворськ.
Залишити коментар