Народження першої книжки для автора – завжди хвилююча подія. Адже поет чи прозаїк виносить свої думки, одкровення на суд читачів.
Про творчість ковельчанина Петра Андрейчука, який нещодавно видав свою поетичну "ластівку" — збірку "З храму душі" (на знімку), йшла мова на презентації у районній бібліотеці. Завітало немало шанувальників поезії.
Вступним словом відкрила захід методист районної бібліотеки Ольга Бичковська.
– Поезія, – сказала вона, – вічна, як і наша мова, пісня, хоч їй не раз віщували загибель. Поетичні рядки йдуть від душі, і автор може щиро й відверто поділитись із шанувальниками своїми думками.
Похвально, що автор книги не тільки пише поезії, але й складає пісні про рідний край. Отож, перед присутніми виступили Ольга Воробей та Ніна Мацюк з його піснями, покладеними на музику незабутнім А. Каліщуком.
Звичайно, не все можна передати навіть у щирих і зворушливих пісенних рядках. За ними залишається те, що автор не зміг донести до читача. Свої тривоги, переживання він, наче потаємні мрії і думки, зберігає глибоко в душі.
Про що б не писав Петро Андрейчук, він шукає те, що найбільше хвилює і болить. У його віршах ми знаходимо щемливе почуття любові до краю, де минуло дитинство.
Кращі з кращих його поезій, що увійшли до збірки, прозвучали на зустрічі. Навіть у похмурому святі осені автор вбачає "золоті перлини" і виносить їх на суд читачів. У цих намистинках поет знаходить найбільш заповітне для серця.
Директор будинку культури села Доротища Олена Місюра пройнялася рядками автора і піднесено, з любов'ю прочитала вірші, які написав поет. Кілька добрих слів про поета мовила шанувальниця його творчості Лідія Михалковська.
Голова товариства "Творчий світ", яка й сама закохана у таїну див творення, Віра Семеній тепло привітала автора із святом народження книжки.
– Збірка "З храму душі", – сказала вона, –пройнята щирою любов'ю до людей. Петро Андрейчук – великий патріот України з незгасним почуттям любові до землі, де живе і народився.
Петро Андрейчук, як наголошувалося на зустрічі, писати почав давно. Друкувався в газетах "Вісті Ковельщини", "Вільне життя" та "Літературній газеті", журналах "Дзвін", "Літературний Тернопіль".
Автор прочитав кілька власних віршів, які присвятив Україні, коханню, селу, де народився.
Вклоняюсь тобі,
Волинський рідний краю…
У Господа прошу,
Для вас усіх благаю
Гараздів, щастя й долі на віки, –
пристрасно заявляє автор.
"Вірші почав писати давно, – зазначає у передмові до поетичної збірки Петро Андрейчук, – спочатку для себе і своїх рідних. А друкувати їх у місцевих виданнях спонукали друзі й члени клубу "Джерело".
Автор на зустрічі поділився не лише спогадами про свою творчість, а й пережитим. Згодом на екрані присутні побачили портрет його рідного брата Івана.
– Пам'ятаю війну з першого дня, – згадує Петро Петрович. – Важко переживав арешт німцями брата Івана. Бачив поранених і вбитих солдатів. Рік провів у чужих селах, лісах і схронах. Батьки підтримували вояків УПА, над якими "висів" караючий меч НКВС. Не забув українців із східних областей, які помирали від голоду.
Коротенька передмова до збірки "З храму душі" – ніби сповідь автора про пережите, зболене у дитячому серці. Не може й досі він збагнути і забути того страхіття, що принесла йому та рідним війна. Тож автор і відтворив у віршах все те, що пережив, страждання, радість і печалі минулого.
На екрані знову з'являються епізоди, що нагадують про життя поета.
Оживає у залі пісня "Ліс шумить на Волині" на слова автора, яку виконує чоловічий народний ансамбль "Промінь" Народного дому "Просвіта". В цьому ж виконанні прозвучали також пісні "Ти воскреснеш" та "Україно моя", музику до яких написав А. Каліщук.
Олена Місюра, яка трепетно читала вірші поета, знову й знову повертала присутніх до творчості автора. Звучать рядки з поезій "Барви світанкові", "Подих осені", "Щемний спомин" та "Мого дитинства двір".
Щиро і тепло вітала автора із виходом у світ першої книжки Оксана Мулярчук, яка виконала пісню "Волинь" на його слова.
Виступили вихованці зразкового художнього колективу драматичного гуртка "Дивосвіт" Палацу учнівської молоді.
На зустрічі зворушливо заспівала учениця Люблинецької школи мистецтв Ірина Грицюк.
Про автора збірки "З храму душі" розповів Петро Сачук, який раніше працював з Петром Петровичем.
Вітали на презентації автора не лише друзі, шанувальники його творчості, а й рідні та близькі люди, які бажали поету натхнення у творчості й довгих років життя. До цих побажань приєднуються і журналісти "Вістей Ковельщини".
Степан СКОКЛЮК.
Залишити коментар