ани в Меджугор'їМеджугор’є знаходиться на заході Герцоговини за 1800 км від Ковеля. Тридцять один рік тому про нього ніхто не чув і не знав. Жило собі село в бідності і в безвісті – та й усе. Вірили в Божу Матір, Ісуса Христа. Молились в церкві. Було, що Божу службу проводили під відкритим небом, бо звертаються тисячі і тисячі вірних з усього світу. Понад 20 млн. паломників побувало тут. І ця повноводна ріка вірних не міліє і не стихає.
До Ватикану в спеціальну комісію надійшло 1600 свідчень про зцілення. Поважна експертиза прийняла 600! Переконаний, що чудесних зцілень в декілька разів більше. Хіба у нашій групі не було зцілень? Було і багато. Але хто їх фіксував?
І ось паломники, до когорти яких долучилися львів’яни, тернопільчани, івано-франківці, вирушають в дорогу на чолі з духовним наставником ієромонахом отцем Леонідом з Ковеля та керівником групи Ігорем Прокопишиним з Тернополя.
Перед тим, як потрапити на святі місця, зупиняємося в Будапешті. Цікавий екскурсійний маршрут визначними місцями пішки, потім – прогулянка катером, термальні ванни для оздоровлення.
Протягом подорожі Угорщиною нас вітали поля кукурудзи, соняшнику, пшениці, сади та виноградники. Кожен клаптик землі працює на благо угорців. Мимоволі подумалось: чому, перетнувши кордон, ми бачимо інший світ? Адже зовні українці та угорці однакові. А життєві принципи інші.
Будапешт – перлина Європи. Щоб змалювати всю красу міста, побачену з гори, води і суші, потрібно писати книгу.
…Милуємося пам’ятками архітектури ХV-XIX століття. Угорці тисячу літ несуть в своїй душі християнство, але язичницький орел з мечем у дзьобі в них не потоптаний, нагадує про минулу славу і звитягу предків. Ланцюг історії не розірваний.
Через ніч ми – в Меджугір’ї. Нас огортає спека. Нашвидкоруч влаштувавшись у своїх квартирах, спішимо на молитву.
Найперше враження: куди ми потрапили? Здавалося, тут – світ боротьби за мир, любов і добро. Десять тисяч паломників (стверджують, що більше) молилися біля церкви Святого Якова.
Різні країни і мови, але «Отче наш» і «Богородице Діво» єдиним хором летять до небес.
Пізніше – молитва поклоніння Христу. Ніде і ніколи такої музики і співу ми не чули.
Але змушені були перервати насолоду. На нас чекала гора Об’явлень – Подбрдо. Тридцять один рік тому тут місцевим дітям з’явилась Божа Матір.
Через них Богородиця передала свої послання людям, які йдуть до сьогодні. Комуністична влада влаштовували гоніння на тих дітей і дорослих, хто вірив в Об’явлення. Окремі священики були запроторені до в’язниці (отець Йозо). Комуністів, які насмілювались приїхати в Меджугор’є, позбавляли партквитка. Проте вже через рік, незважаючи на заборони, тисячі паломників з усього світу рушили сюди. Молились і свідчили про дива, які відбувались тут.
Опівночі ми дійшли до статуї Божої Матері. Відчуття особливі. Але коли поруч залунала молитва українською, – радості не було меж. Тут, далеко від дому, на святому місці, де моляться італійці, англійці, поляки, французи, корейці, в’єтнамці, росіяни і багато інших, лунає наша, рідна молитва! Летить переможним птахом до небес! Спасибі тобі, Господи!
Історія статуї цікава і повчальна. Кореєць-буддист по вірі був би щасливим, якби не його глухонімий син. Молився в монастирях Тібету, звертавсь до цілителей світу, але марно. Зневірився. І тут в Меджугор’ї (коли, здавалося, надія в черговий раз була втрачена) сталось диво. Поруч, де відпочивали син з мамою, йшли італійці, які хором співали «Ave Maria». І раптом син заспівав з ними. Дзвінко, голосно, мелодійно! Батько виготовив цю статую з білого мармуру як дарунок Богородиці за зцілення сина і прийняв християнство.
Сім незабутніх днів. Запам’ятався багаточисленний марш миру. 17 кілометрів пішки в спеку, під прапорами багатьох країн. Це теж диво, бо всі народи світу – і з ними Цариця Миру – Божа Матір. Закарбувався в пам’яті підйом на гору Крижевач, з молитвами на станціях хресної дороги Христа.
Мій друг Ярослав Антонович каже: «Якщо до поїздки хтось приходив до мене злий, то і я сердився. Тепер мені шкода ту людину, і хочеться зробити їй щось добре».
Чудесних зцілень, малих і великих, не опишеш. Сьогодні Меджугор’є – один з найбільших центрів паломництва світу. Їдуть і їдуть сюди люди. Всіх приймає Божа Матір, огортає любов’ю, добром і до всіх промовляє: «Живіть у мирі, мої діти!».
Хай так і буде!
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар