Думки вголос поетичним словомНе будь байдужою,
Спинися на хвилину,
Коли побачиш
Чорную хустину.
Перед тобою –
У жалобі мати,
Що найдорожче
Мусила віддати.
В труні закритій
Привезли її сина,
Її кровиночку,
Єдиную дитину…
І чорний колір –
Колір суму й болю –
Довіку буде
Вже нести з собою…
У тебе також син,
Тож зупинися!
За свого і її
Синочків помолися.
Не погордуй –
Низенько голову схили
І тихо, й щиро
Бога попроси,
Щоб мир і спокій
Він послав у всьому світі.
Нехай не гинуть
Безневинно наші діти!
Хай грають барвами
Лиш веселкові кольори,
Щоб наші внуки
В мирі й спокої жили!
ххх
Не будь байдужа –
І зміниш світ на краще!..
Людмила КЛІМЧУК.
с. Уховецьк.
Кожен день я за сина молилась,
Порятунку для нього просила:
– Збережи, Боже, сина – благаю,
Я єдиного лиш його маю.
Він – моя дорогенька кровинка…
Збережи… Збережи, Боже, сина.
…Свищуть кулі… Снаряди… Гармати…
На колінах стоїть сива мати.
Наче чайка при битій дорозі…
Її серце – постійно в тривозі:
“Як там син, що він їсть, де ночує?”.
Знов зв'язок обірвавсь… Він не чує,
Як у слухавку хлипає мати,
Бо вогнем поливають гармати.
Вся в сльозах, вона плаче і плаче,
Бо півроку вже сина не бачить.
У матусі дрижить голосочок:
– У тебе народився синочок!
Сину! Чуєш?! Я маю онука!!!
Душу мучить гнітюча розлука.
Через деякий час в телефоні:
"Мамо, рятуй! Я в полоні!!!".
Мати плаче. Не зна, що робити,
До кого їй іти і просити?
Швидше б сина з полону звільнили,
Бо чекати нема уже сили.
Щоби сина з полону забрали,
Просить Бога, щоб не катували.
Він все стерпить. Лишень відпустили б.
– Пити хочу… Немає вже сили…
…Слава Богу! Молитви почуті!
І наручники з рук вже розкуті!
Син додому спішить-поспішає:
Його мати, дружина чекають.
Уже потяг прибув до перону…
– Сину мій! Ти вернувсь із полону!
Сину мій! Дорогий мій синочку,
Я ж тобі вишивала сорочку.
Все ночами її вишивала
І гіркими слізьми гаптувала.
Ти – мій син! Патріот Батьківщини.
Ти стояв на посту до загину.
Я горджуся тобою, мій сину, –
Ти життя віддавав за Вкраїну.
Я, мабуть, найщасливіша мати,
Бо таки дочекалась солдата.
Ти живий повернувсь, не загинув –
Я за тебе молилася, сину!..
Галина ОЛІФЕРЧУК.
смт Люблинець.
ххх
Вірш присвячений Тетяні КлІмчук і всім матерям, чиї сини знаходилися або знаходяться в зоні АТО.
Залишити коментар