Між Богом і сатаною– Той, хто уклав угоду з дияволом, щастя не буде мати ніколи, –навчає мене отець Іван.
– Шановний отче, а як я розпізнаю того, хто несе в собі чорний дух Люцифера?
– Ворожки, знахарі, екстрасенси завжди займаються бісівським промислом. І хто до них звертається, стає співучасником диявольської угоди.
– А як бути, коли наше добродійство стає заручником зла, а любов нищиться ненавистю, агресією, спокусою, гординею?
– Треба усвідомити, що найвищим мірилом нашого існування є Божі істини і заповіді, а тому слід вірити, молитися, сподіватися і причащатися. Тобто своє серце заповнювати Божим, позитивним, а не бісівським, злим. Пам'ятати, що твої гріхи відгукнуться через покоління на долях твоїх нащадків: синів, онуків і навіть правнуків.
Розмова ні до чого не зобов'язує. Ти – вільна людина: живи, як хочеш. Але…
Слідчий ізолятор.
Сльози… сльози… І… розпач. Випрошений у наглядача листок паперу, мов німий свідок, приймає в себе біль серця. Від сльозинок, що впали на папір, розпливаються літери. А, може, це не літери, а саме життя? Воно, наче зітліла тканина, розповзається і, наблизившись до Божої істини, зникає, відходить у небуття.
Тремтить, не слухається рука. Але хтось невидимий підштовхує: "Пиши! Пиши, щоб інші прочитали і твій шлях не повторили". І пальці продовжують виводити літери і слова, перетворюючи їх у сповідь.
“…Життя моє проходило, як і у всіх – в щоденних клопотах і в надіях на щастя. Хотілося мати дороге вбрання, модні зачіски і принца біля серця. Було суперове життя, грала ресторанна музика, але бажалося більшого. Щоб мати славу й багатство, необхідні особливі здібності – уміння впливати на інших людей і використовувати їх у власних інтересах.
Якось випадково відчула у собі незвичайну силу. Прошепчу якесь дитяче заклинання, проведу паси руками – дивись, комусь раптом полегшало. Скажіть, а хто не хоче бути схожим на знаменитих Вангу чи Джуну? О, це так окрилює! Ти – унікальніший, сильніший за інших, вивищений над сірою, людською масою. До цілителів і ворожок ідуть сотні, тисячі людей. А ти передбачаєш їхню долю, заліковуєш душевні рани.
Крила слави підіймають. Але що таке слава? Марнота. На її колісниці в рай не заїдеш. В земному житті, щоб придбати квиток на щасливу подорож, потрібні гроші.
Одна думка народжує іншу. "А чому б не використати мої можливості і не стати багатою?". Всім відома істина: кожне ремесло потребує навчання і практичних навиків. Потрібно вчитися! Я знайшла школу, де навчають гіпнотизерів, екстрасенсів. Після тестів на придатність мене прийняли в ту школу.
Було цікаво і… страшно. Наш учитель володів сильною магією. Він наче вселявся у твою душу і оволодівав нею. Його чорні очі просвердлювали єство наскрізь. Рухи, паси випромінювали надзвичайну магічну енергію. Ми боялися вчителя, але разом із тим хотіли бути схожими на нього.
Я як старанна учениця з ознаками привабливої та спокусливої краси, відчувала його прихильність і хотіла близькості, але марно.
Повернулася з навчання із "дипломом". Тепер я професійно впливала на своїх знайомих. Не відкладаючи у довгий ящик свої наміри, облаштувала кабінет для прийому людей, встановила розцінки і запустила через газети рекламу. Клієнтів щоразу збільшувалося.
Я була задоволена. Але якось вночі до мене звідкілясь долинув чоловічий владний голос: "Ти хочеш стати багатою? Не забувай, що тільки зі мною досягнеш мети. Слухайся мого голосу, і все буде добре".
Від несподіванки і страху я вкрилася потом. Хто той невидимка, що мені допомагає і цікавиться мною?
О, Господи, я й не подумала і не згадала про Тебе. Ти виліковував і зцілював всіх хворих і немічних в ім'я любові. Ти заповів, що лікарська справа не ремісництво або послуга заради грошей, а, перш за все, – служіння людям.
Засліплена спокусою багатства, я продовжувала свою практику знахарства. Гроші текли широкою рікою, сіялися, наче із рогу достатку. Вже невдовзі назбиралася сума з кількома круглими нулями. Нова мрія оволоділа мною: "Хочу жити в Москві".
"Все в тебе буде добре, слухайся мене і не забувай про жертву", – раптом знову вночі пролунав таємничий голос.
Почувши сказане, подумала: якщо доведеться чимось дрібним пожертвувати заради великого, я готова.
Отче Небесний, чому тоді Ти мене не застеріг і не зупинив?!
Все йшло наче за якимось розробленим сценарієм. Через деякий час вдалося купити шикарну квартиру в центральному районі столиці. Туди переїхали син із невісткою та онуком. Більше того, у мене з'явилися ще більші можливості займатися знахарством, а усіх дорослих членів сім'ї – високооплачувана робота. Мов з якоїсь бездонної криниці, прибувало багатство.
І раптом, як грім серед ясного неба: чоловік із сином розбилися на смерть на новій, нещодавно купленій престижній автівці.
Горе заставило замислитися і проаналізувати свої вчинки. Я згадала про таємничий голос і про жертву. "Це мій гріх і моя вина", –подумала я. Багатство не робить щасливою людину.
Бог нагадав про себе ще одним випадком. Піднімаючись до квартири східцями, одного дня я зустріла священика, який чомусь зупинився біля мене. Святий отець став розмовляти зі мною, і я розповіла, як на сповіді, про своє життя і про те, що сталося. Він вислухав і застеріг від необачних вчинків, порекомендувавши ходити до церкви, молитися, сповідатися, причащатися і каятися.
Охоплена розпачем, я припинила знахарство. Деколи навіть заходила до храму й молилася. Але що з того? Прибутків не стало. В квартирі поселилася бідність. Невістка з онуком вимушені були виїхати до своїх батьків у село десь на Архангельщині.
Пишу сповідь, а серце кров'ю обливається. Чому, світе, ти такий підступний і жорстокий? Ще не загоїлась одна рана, а ти готуєш іншу, ще страшнішу і болючішу. Виживати без знахарства і без грошей стало неможливо. Іншої професії у мене не було.
"Не журись, все налагодиться, – вкотре заспокоював мене таємничий голос. – Повертайся до своєї практики".
О, та проклята бідність і спокуса! Вона затиснула в лещата мій розум і повела до нового лиха.
Відновилися черги слабкодухих біля мого кабінету. Сейф знову наповнювався грішми. З'явився бажаний достаток. Чому б не розділити моє "щастя" з онуками та невісткою? "Приїжджайте!" – зателефонувала їм.
Приспала мачуха-доля старе горе і не застерегла від нового.
О, той сатанинський голос! Це був він! Вкотре заспокоював мою безсонну ніч: "Нічого не бійся. Все станеться, як ти хочеш". І таке маленьке, безневинне нагадування: "Не забувай про жертву. За все мусиш заплатити!".
Невістка в Москві швидко влаштувалася на престижну роботу. Пообіцяли і дитсадочок для онука.
Про Бога я вже не згадувала. Ворожила і накопичувала гроші для онука, якого безмежно любила. Все – йому!
А диявол не спав. Він вкотре прийшов опівночі і з докором став шепотіти: "Ти зрадила мене. Стала багатою, а де твоя жертва?". Слухала зі страхом, але була готова до жертвоприношення.
І сталося найстрашніше. Якось, коли невістка була на роботі, я залишилася зі своїм улюбленим онучком. Він, як завжди, грався, щебетав, бавився іграшками. І раптом я не зчулася, як моїм єством оволоділа агресія. Мене дратував кожен рух, кожне слово онука.
Стала кричати на нього і бити всім, що потрапляло під руку. Наляканий хлопчик вибіг на балкон і забився у куточок. Трясся від переляку і плакав.
Я ще більше оскаженіла і вже не володіла собою. Схопила двома руками онука і викинула з десятого поверху. Хлопчик полетів у небуття. А мене той зловіщий голос похвалив: "Ти правильно зробила. Все буде добре".
ххх
Експертиза встановила, що я психічно здорова. Я готова до найважчого покарання. А людям кажу: "Остерігайтеся сатани! Господи, спаси й помилуй…".
Записав Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар