Духовність / Несе радість Святий Миколай

18.12.2014

Несе радість Святий Миколай

Господь Бог — Святий Владика.
В Нього кількість справ велика,
Щоби світ спасти від зла.
Та в зимовий час холодний
Навіть Він скоритись згодний
Й дать нам радості й тепла.
Відчиняє двері раю…
І Святому Миколаю
Бог доручення дає
Роздать  добрий міх з дарами.
Йде Микола поміж нами,
Бо хороший настрій є.
Вірно служить він роботі —
Без примусу, по охоті,
Й не минає Миколай
Ні малого, ні старого,
Й, крім дарунку дорогого,
Нам нагадує про рай.
Попросімо в Миколая
(Він же добре Бога знає:
Нехай передасть від нас,
Що ми раді з Богом жити
І дітей своїх так вчити,
Добру вчити в добрий час.
Я тут тільки нагадаю,
Що в опіку Миколаю
Дано храм святий в селі.
Є в нас милий покровитель,
Вірний Божий небожитель
І заступник на Землі.
Іван ОРИНЧАК,

священик.
с. Колодяжне.

ххх
Ніч таємниче зірниці збирає
На кожушок Свят-Отцю Миколаю.
Заблискотіли Божі підбори,
Стелить пороша небесні узори.
Дворик дитинства голубить мрійливо,
Тішиться казкою справжнього дива.
Молить малеча божественну мить —
Чудотворець жаданий на хвіртці стоїть.
Хто годить Святому, хто чує Миколу,
Ті дітки завжди пошановані в домі.

На подушці пірнають в милозвучнії сни,
Дарунки знаходять на усякі смаки.
Надвечір'я сяє груднем,
Засвітились зорі всюди.
Небесами, через гай
Йде Святитель Миколай.
Не минає жодну хату,
На дарунки гість багатий.

Раді ввічливим й слухняним
Чудотворець, тато й мама…
Іван ЯРОШИК.

ххх
Вже випав сніг, зима надворі.
І календар рахує двадцять перший вік.
А дітвора чекає свято Миколая,
Рахує дні, щоби не збився лік.
І всі ми з нетерпінням ждемо Миколая,
Бо святу цьому майже тисячу є літ.
В цей день приходить радість пресвятая,
Микола Чудотворець скрізь лишає слід.
Йому допомагають ангели чудові,

Щоб встигнуть  завітати в кожний двір,
Щоб всім роздать дарунки пречудові,
Щоб дітворі порадувати ними вранці зір.
А ще в нас появились патріоти-волонтери,
Що, наче ангели, на Схід щодня спішать,
Везуть туди надію, поміч від людей,
Допомагають хлопцям нашим Україну захищать.
Дай, Боже, святкувати гарно всім, весело,

Дай, Боже, щоб не чути вибухів і стрілянин,
Дай, Боже, щою добро восторжествувало,
І радість цього свята відчув християнин!
Кость ВОЛИНСЬКИЙ.

Загадки

Часто в курник зазирає,
Бо курчаток полюбляє.
Рудий хвостик вона має,
Кожушка з хутра вдягає.
Їй на місці не сидиться…
Хто це, діточки?
(Лисиця)
ххх
Він — у небі пролітає,
Також хату відмикає.
Можна ним авто відкрити
Або гайку відкрутити.
(Ключ)
ххх
Довгий хвіст ця птиця має,
По деревах все стрибає.
Скрекотуха білобока…
Звуть її усі…
(Сорока)
ххх

Хто мурлика на печі,
Мишок ловить уночі?
Він завжди їх упіймає…
Хто це буде, хто з вас знає?
(Котик)
ххх
На городі молодиця —
Круглобока, білолиця,
Всім хустини роздавала,
Бо багато дуже мала.
— Вам хустина й вам хустина…
Це — зелена…

(Капустина)

ххх
Хто ж це, хто із паші йде,
Молочко нам всім несе?
Любить пастися на лузі…
Відгадайте, хто це, друзі?

(Корова)

ххх
Дуже я його боюся,
Бо він має довгі вуса.
Та ще й клешнями щипає.
Хто це буде? Хто з вас знає?

(Рак)

ххх
А мені на свято тато
Купив іграшок багато:
Ляльку, лиску, мавпенятко,
Куцохвосте зайченятко,
М'яч великий і матрьошку,
Тарілки, каструлі й ложку,
Бегемота, оленятко,
Курку, півника й курчатко.
Я все в ящик поскладала
І їм спати наказала.
Сама ж стиха підглядаю,
У шпаринку зазираю,
Чи вже  сплять мої звірята,
Бо вже темна нічка в хаті.
…Вони хутко полягали
Й міцно всі позасинали.
Тільки лялька не дрімає —
Собі кіски заплітає.
Затісна, мабуть, їй хата…
Як ви скажете, малята?

Автор загадок і вірша —  Галина ОЛІФЕРЧУК.