Духовність / Великдень

09.04.2015

Великдень

Запалять зорі досвіток чудесний,

Зійде Великдень променем воскреслим.

Калина цвітом в лузі

Засяє на небеснім прузі.

Благословення лине Боже –

Відлунюють в серцях малиновії дзвони.

Хор ангельський осанни шле весняні,

Виспівує по-християнськи в храмі.

Пасхальної душі година,

У Вірі возвеличена родина.

"Христос Воскрес!" – край-світ милує,

"Воскрес Воістину!" – "Алілуя!".

• 
  

У храм ідемо в свято й будень,

Спасіння молимо у Божої Землі.

Прозріння висвячене буде,

Козацький рід – у вівтарі душі.

Порання місячна доріжка 

Встеляється святим промінням.

Вдивляється у світ зоря 

Розквітлою свічею Воскресіння.

Палає у любові цвітом,

В молитві-мирі поведе.

У дзвонах лине Сяйвом Світлим,

У сході Сонця оживе…

Поєднаймось, люди Бога,

Хлібом Великоднього єства.

Пасхою ведуть дороги –

До жертовного Хреста.

Поєднаймось у земному мирі,

Молитовна сила – Божий дар.

Поєднаймось, брати, в Вірі,

Духом вічності у Всесвіті Добра!

• 
  

Жебракує на паперті храму –

Молить доленьку-долю людську.

Руки старця перст хресний стискають,

Розголошує зір благу вість.

Вірні йдуть крізь відчинену браму –

Богомільно шепоче душа.

Хтось зупиниться, хтось піде далі,

Копійчину дасть, хтось – папірця.

Янголятко-дівча нахопилось –

Пригорнуло вуста до чола.

В жебрака серце застукотіло –

На очах забриніла сльоза.

Зібрав гріш до гроша у долоні,

Милосердно троянду придбав,

Християнці тій – посестрі юній –

З усією любов'ю подав…

Усе багатство, усі купюри світу

Не варті щирої любові й доброти.

Завжди і всюди панує Божа милість

У храмі споконвічної краси.

І срібло все, і все червлене злото

Не варті квіту, що дарують небеса.

Рай чорнобривців і рай мальв, що коло хати,

Окропить чиста, як кришталь, сльоза…

Іван ЯРОШИК.