Шановні земляки!

Хочу знову поділитись думками з приводу виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Мною з цього приводу підготовлено кілька публікацій в газеті "Вісті Ковельщини" (за що я вдячний редакції), в яких я утримувався від нав'язування своєї думки. Хотілося б і сьогодні нав'язування скоротити до мінімуму. Але…

Отож, щодо постаті Ватутіна.

По-перше: давайте не будемо брати до уваги його дій як полководця, військового стратега. Залишимо це на "відкуп" Генеральному штабу, науковцям, працівникам вищих учбових закладів, полководцям, командирам, які можуть дати вичерпну оцінку таким діям.

По-друге: хотілося б перебороти в собі партійні, політичні і релігійні уподобання. Вони, звичайно ж, мають значення і можуть (в силу різних обставин) бути абсолютно протилежними при оцінці тих чи інших дій.

Хочу про Ватутіна М. Ф. і всіх нас поговорити з точки зору моралі.

Отже: хто хотів би, щоб його самого хворого або когось з його батьків, дітей, дідів силоміць в мороз, напівголого заставляли під стволом автомата лізти у крижану воду, замерзати живим, іти на страшну смерть?

Або інше: хто хотів би, щоб його самого під стволом автомата, або когось з його родичів, батьків, дітей, дідів з напівцеглинами в руках або й без них, без зброї направили на укріплені редути, насичені стрілецькою зброєю ворога, іти на вірну свідому смерть?

Як це усвідомити? Не вкладається в голові.

"І день іде, і ніч іде, і голову стиснувши в руки, дивуюся, чому не йде архангел правди і науки" (Т. Шевченко).

Отож, де подівся 500-тисячний загін мужиків (в однієї "там мій милий оре плугом, ну да я, ну да я (народна пісня)… А в іншої чому не оре? В чому її провина і її дітей? Зник із лиця землі годувальник. Загинув. За що? Як? Так "коли ж врага не буде супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі?" (Т. Шевченко).

Прошу редакцію опублікувати списки бажаючих, які розділяють "мораль" Ватутіна, якщо такі є, котрі б хотіли перенести на себе, на свою родину з честю чи без честі долю (які не могли допомогти ні собі, ні людям) безневинно загиблих (фактично знищених). Чому? Для чого? Тільки тому, що —  українці?

А це ж здійснювались в ті буремні роки під проводом "генерала-облави" Ватутіна, коли масово гинули (їх свідомо нищили, калічили) сотні тисяч безневинних "військових" (військовий без зброї — нонсенс). То чи може стояти питання у нормальних людей про цього полководця як про морального авторитета? Звичайно ж, ні. Чи може його ім'я носити вулиця, а в місті Ковелі, зокрема? Давайте разом дамо відповідь на це запитання.

Я передаю редакції та топонімічній комісії міськвиконкому листи, які підписали більше 200 чоловік, котрі заявили про те, що вулиці Ватутіна у м. Ковелі не повинно бути із зрозумілих причин. Я розумію, що можливо, є і інші списки з підписами людей. Але за кого вони поставили свій підпис? За того, хто нищив їх земляків, родичів своїми діями чи бездіяльністю? 

Щодо присвоєння конкретним вулицям прізвищ конкретних людей, наших сучасників. Тут потрібно бути дуже відповідальним, а, можливо, цю справу залишити й наступним поколінням. Чому?

Ми з історії знаємо, що був період, коли вулицю називали іменем людини, яка в період війни своїми грудьми закрила отвір дзота. Хто бачив дзоти в Устилузі, Ізові, нехай самі собі пояснить, як це могло бути (розмір отвору 2,5-3 м на 0,8-1 м, з якого строчить кулемет)?

Або, як кілька десятків, безперечно сміливих, майже беззбройних, безневинно загиблих у нерівному бою воїнів, в період війни, могли зупинити полчище ворожих танків і врятувати величезне місто від окупації? Назви цих героїв також носили і носять вулиці й площі. Поясніть собі.

Можна навести приклад прославленої людини, яка з відкритими переломами великої і малої гомілки десяток кілометрів переслідувала злочинців і потім обеззброювала їх. Як?

Інше: як свідомо боєць своїм тілом міг закрити тіло командира від кулі або осколка, швидкість руху яких значно перевершує швидкість руху не тільки людини, але і її думки?

Подібні факти потребують поглибленого компетентного вивчення й аналізу. В іншому випадку можна близьких, рідних, друзів поставити в дуже незручне становище, адже з часом будуть виявлятись все нові і нові обставини, в тому числі істориками-слідопитами.

Також в черговий раз хочу повідомити мешканцям міста, що перейменування вулиць відбувається безкоштовно. Ніхто нікого силоміць не буде, не має права згідно із Законом України заставляти переробляти документи (реєстрація, право власності, печатки тощо — вони діють і будуть діяти). Виконавчий комітет відповідно до його планів має замовляти таблички з назвами вулиць існуючих (яких явно недостатньо) і не існуючих, тобто додаткових коштів для цього не треба абсолютно!

А порядок виконання Закону України наступний: " 6. "… орган місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом… повинен в установленому порядку перейменувати вулиці, провулки, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму… з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Якщо  протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку міською радою в установленому цим Законом порядку не прийняте рішення про перейменування вулиць, провулків, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним міським головою у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.

У разі, якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку… міськими радами в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування назв географічних об'єктів, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі постанови приймається Кабінетом Міністрів України у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту.

У разі, якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, міським головою не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування… вулиць, провулків, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації".

Леонід ПАНЧУК,

                 депутат Ковельської міської ради.

Хочу знову поділитись думками з приводу виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Мною з цього приводу підготовлено кілька публікацій в газеті "Вісті Ковельщини" (за що я вдячний редакції), в яких я утримувався від нав'язування своєї думки. Хотілося б і сьогодні нав'язування скоротити до мінімуму. Але…

Отож, щодо постаті Ватутіна.

депутат Ковельської міської ради.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 975

Знову прокинувся вулкан пристрастей довкола проблеми назв вулиць. Під голосною назвою статті "Підстав для зміни назв вулиць немає" лідери окремих громадських організацій виголошують винесену у заголовок тезу ("Вісті Ковельщини", 8 вересня ц. р.).

Прикро і боляче!

Здається, живе людина в Україні. Ступає по споконвічній рідній землі, дихає українським повітрям, споживає оте славнозвісне наше сало, не цурається свого рідного хліба, рухається в просторі національних звичаїв і традицій. Зрештою, ім'я носить українське. І раптом, заявляє про бажання і надалі увіковічнювати імена російських більшовиків-терористів і катів українського народу в назвах ковельських вулиць.

Чи задумуємось ми над тим, що "ім'я" вулиці — це не просто назва, а політичний символ? Цей символ несе в собі виховну місію або заперечує її. Назва має викликати гордість у мешканців міста, а не сором.

Адже зовсім невипадково комуністи безжально руйнували церкви, зносили історичні національні пам'ятники і змінювали назви вулиць. Вони чітко усвідомлювали, що пам'ятка історії, національна назва — то своєрідний борець проти їхнього режиму. Кожен символ — "воїн" на ідеологічному фронті.

Мусимо зрозуміти, що такий комуністичний символ на даному етапі історичного розвитку України — це ворог нашої Незалежності, з яким потрібно боротися так само, як і на фронті. Війна сьогодні точиться не тільки на Сході, але й тут, у Ковелі.

Маємо усвідомити, що більшовицькі та російські "герої" суворови, жукови, перовські, ватутіни та інші на теренах Європи і України залишили кривавий слід, який забуттю не підлягає. Служителі режиму тією чи іншою мірою причетні до репресій, геноциду, нищення українства, братовбивства. Важко собі уявити, що, скажімо, у Варшаві може бути вул. Суворова або Будьонного.

Крокодилячі сльози з приводу того, що на перейменування вулиць потрібні великі кошти, — це фарисейство і блюзнірство. Хтось підрахував, скільки коштує сльоза матері, яка зросила цю землю через розстріляного, замученого голодом сина?

У недалекому 1995-1996 роках ковельчани і влада першими в області перейменували 95 відсотків вулиць Ковеля на українські назви. І легше стало на душі у більшості людей, адже цей факт означав, що Ковель став більш українським, національно свідомим. Німці, поляки, французи, югослави, греки, приїжджаючи до нас в гості, відчували цей дух, проникалися  повагою до нас.

Добре, що Леонід Панчук, депутат міськради, і виступив у газеті і переконливо показав, хто є хто у тих назвах-символах.

Не звинувачую і не засуджую нікого. Підписанти живуть стереотипами минулого. Просто хочу у ту заскорузлу, консервативну свідомість кинути зернину прозріння і переконати, що Україна — це безповоротно, що минуле не повернеться і що молоде та юне зело має виростати не на піску минулого, а на родючій європейській основі.

Анатолій СЕМЕНЮК,

Ковельський міський голова 

у 1991-1998 р. р.

Знову прокинувся вулкан пристрастей довкола проблеми назв вулиць. Під голосною назвою статті "Підстав для зміни назв вулиць немає" лідери окремих громадських організацій виголошують винесену у заголовок тезу ("Вісті Ковельщини", 8 вересня ц. р.).

Прикро і боляче!

Ковельський міський голова у 1991-1998 р. р.

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 717

Ковельській міській раді

Звернення

представників громадських 

організацій м. Ковеля

Шановні очільники 

і депутати  Ковельської міської ради!

Ми, що нижче підписані, звертаємося до Вас з переконливим проханням: оперативно розглянути і позитивно вирішити питання про перейменування вулиці Ватутіна у м. Ковелі на вулицю Героя АТО Володимира Кияна, який загинув при виконанні військового обов'язку на Сході України.

Як відомо, на цій вулиці жив Володимир Киян, тут у даний час живе його сім'я. Її перейменування стане переконливим свідченням Вашого патріотизму, відданості українській національній ідеї, поваги до пам'яті вірних синів українського народу, котрі зі зброєю в руках захищають державну Незалежність України, віддаючи заради цього найдорожче — своє молоде життя.

Слава Україні!

Героям Слава!

Звернення підписали:

Олена Місюра,

голова Ковельської міської організації “Сююз Українок”;

Сергій ДРУЖИНОВИЧ,

голова МГО “Молодіжний фонд “Наше майбутнє”, голова Волинської обласної організації політичної партії “Правий сектор”;

Ігор ПІНІС,

заступник голови ГО “ВГО “Комітет громадського спротиву”;

Василь КРЕЦУЛ,

Ковельське міське відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів. 

Ми, що нижче підписані, звертаємося до Вас з переконливим проханням: оперативно розглянути і позитивно вирішити питання про перейменування вулиці Ватутіна у м. Ковелі на вулицю Героя АТО Володимира Кияна, який загинув при виконанні військового обов'язку на Сході України.

Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 534

26-27 вересня в м. Луцьку під гаслом "Україна єдина" відбудеться IV  аматорський туристичний фестиваль авторської пісні, фото і кіноаматорів "Вітрила пригод", присвячений Дню туризму та кіно.

Заняття  з оздоровчих методик проведуть Андрій та Олена Горошки —  Майстри Рейки, Вчителі Йоги та інших систем та практик (Динамічна медитація, Малюнок підсвідомості Мандала, Гра Ліла), аналітики систем пізнання людини (Дизайн Людини, Гороскоп Майя), мандрівники (США, Таїланд, Індія, Казахстан, Європа), успішні підприємці в сфері здоров'я і оздоровлення.

Розпочнуться заняття 27 вересня о 9.00 год. в парку Лесі Українки. З собою необхідно мати килимки та зручний одяг.

 Йога Свідомості, на думку Андрія Горошко, підходить кожній людині, незалежно від її фізичної підготовки, віку та релігійних вірувань. Вона не протирічить ніяким духовним переконанням, адаптована для ослаблених людей і є чудовим вибором для сучасної людини з її виснажуючим ритмом життя.  В результаті занять тіло стає більш пластичним, людина позбавляється від зайвої ваги, мігрені, підвищеного тиску, зміцнюються внутрішні органи, поліпшуються травлення і кровообіг, формується правильна осанка. 

До уваги учасників фестивалю буде представлено нову техніку Олени Горошко "Малюнок Мандала". Це малюнок, який, за словами автора, допомагає познайомитись із самим собою, зрозуміти себе і знайти вихід з будь-якої ситуації. Найголовніше правило при малюванні мандали — ніяких правил.

Прості практичні заняття із дихання та робота із тілом відновлять ваш внутрішній баланс, розкриють ясність свідомості, допоможуть підвищити чуттєвість тіла. 

Проживання учасників — у студентському гуртожитку за рахунок бюджету фестивалю.

Також  під час фестивалю  будуть проводитися конкурси "Приз глядацьких симпатій" та "Найкумедніша туристична бувальщина".

Виконані за всіма вимогами Фестивалю екранні, пісенні та фототвори учасники можуть надсилати на адресу:  43016, м. Луцьк, вул. Кондзелевича, 5, Волинський туристичний клуб "Ми" з позначкою "На фестиваль". Електронна адреса: turclub@ukr.net.  Умови участі у фестивалі розміщені на сайті www.tourclub.lutsk.ua., тел. 067-3329334, 099-3212115 (Руслана Мельник).

Оргкомітет.

26-27 вересня в м. Луцьку під гаслом "Україна єдина" відбудеться IV  аматорський туристичний фестиваль авторської пісні, фото і кіноаматорів "Вітрила пригод", присвячений Дню туризму та кіно.

Заняття  з оздоровчих методик проведуть Андрій та Олена Горошки —  Майстри Рейки, Вчителі Йоги та інших систем та практик (Динамічна медитація, Малюнок підсвідомості Мандала, Гра Ліла).

Коментарів до новини: 0
Переглядів новини: 605