«Прочитайте тую славу…»
Боротьба за наше право бути українцями на своїй землі триває, донедавна – в усіх сферах нашого життя, сьогодні – ще й збройна і кривава. Чому історія, зробивши коло, знову повторюється?
Адже майже століття тому Україна на короткий час здобула державність, та, втративши її, була поглинута радянською Росією. «Імперія зла» не тільки знищила мільйони українців, а й вчинила над нашим народом страхітливий експеримент – забрала в нас пам’ять: убивала її разом з людьми – письменниками, священиками, бандуристами, науковцями, січовими стрільцями, вояками УПА, – з кожним, хто намагався нагадати нам, хто ми, «чиї сини? Яких батьків? Ким, за що закуті?».
В результаті за кілька десятиліть виросло покоління радянських людей, які забули страшні злочини московської орди і повірили у «старшого брата». І ось збулося Тарасове пророцтво про те, «як Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять».
Людина, яка втратила пам’ять, перестає бути повноцінною, стає безпорадною і залежить від сторонньої допомоги, живе з чужої ласки і часто стає жертвою підлих шахраїв. Усе, вище сказане, повною мірою стосується і суспільства.
На щастя, є такі покликані Богом люди, які повертають нам нашу національну пам’ять. Серед них – письменник і громадський діяч Роман Коваль – дослідник визвольної боротьби українського народу першої половини XX століття, автор понад 60 книг, які відкривають нам правду про події столітньої давнини.
Виявляється, все було зовсім не так, як переконували нас радянські «історики»: народ не прийняв більшовицьку владу, і сотнями повстанських загонів самовіддано і жертовно боровся з окупантами, а «громадянська війна», як її по-фарисейськи називали радянські ідеологи, насправді була російсько-українською війною1917-1920-х років. Епіцентром руху опору став Холодний Яр, що зберіг гайдамацький дух і віщі Шевченкові слова: «І повіє огонь новий з Холодного Яру».
Сьогодні цей живий, незгасний вогонь приніс до нашого міста, до наших сердець Роман Коваль – історик і краєзнавець, один із першовідкривачів героїчного повстанського руху в Наддніпрянщині, президент Історичного клубу “Холодний Яр”, який не просто досліджує історію, а доносить її до кожного з нас – у книгах, часописі«Незборима нація», на численних багатолюдних зустрічах. Про таких, як він, кажуть: «і один у полі воїн».
Обсяг складної науково-дослідницької й популяризаторської роботи, яку він виконує самотужки, без підтримки держави, під силу хіба що цілому підрозділу науково-дослідного інституту. Він виносить засекречені архіви нашої національної пам’яті з відкритих нині спецсхронів, «здмухуючи з них пил заборон і забуття».
Зустріч з Романом Ковалем, що відбулась у Ковельській центральній районній бібліотеці, стане незабутньою для старшокласників міської гімназії, шкіл №1, 2, 13, Дубівської ЗОШ, студентів медичного коледжу та старших жителів міста. Приїзд письменника до Ковеля організував благодійний фонд Івана Омелянюка «Майбутня Волинь-Україна», який подарував нашій бібліотеці добірку з 13 його книг та передплату на часопис «Незборима нація» на 2016 рік для бібліотек міста і Ковельського району.
Запрошуємо ковельчан прочитати книги Романа Коваля про історію боротьби за нашу державу та її національних героїв: «Отаман Зелений» (Київ, 2014), «Таємниця отамана Зеленого» (Київ, 2008), «Отаман Орлик» (Київ, 2015), «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею» (Київ, 2011), «Тиха війна Рената Польового» (Київ, 2011), «Іван Ремболович» (Київ, 2013), «Сто облич Самостійної України» (Київ, 2013), «Крізь павутиння змосковщення» (Київ, 2013), «Шевченкіана Михайла Гаврилка» (Київ, 2014),«Сто історій Визвольної війни» (Київ, 2015), «Свято, що кличе до бою. Вшанування героїв Холодного Яру» (Кам’янець-Подільський, 2013), «Подєбрадський полк» Армії УНР» (Київ, 2015) та книги Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» та «Ми ще повернемось!», перевидані Романом Ковалем.
«Бажаю відваги жити чесно» – ці слова поета і незламного політв’язня Зеновія Красівського, винесені письменником в епіграф однієї з його книг, були життєвим девізом усіх героїв його книжок – наших національних героїв, які жили, творили і загинули з ім’ям України в серці. «Вони не дожили до української Незалежності, але високо підняли її прапори і освітили їх таким сяйвом своїх душ, що навіть камінні серця повинні заплакати і переповнитись гордістю».
«Щоразу, коли вам здається, що “ВСЬО ПРОПАЛО”, переводьте захисникам України по 100 гривень», – ця оптимістична думка зі сторінки Романа Коваля в Інтернеті додає бадьорого настрою в час, коли суспільством починають опановувати зневіра й розчарування. Опустити руки і змиритися – означає вкотре зазнати поразки і повернутись до хижих обіймів «імперії зла».
Працювати для України і поривати за собою інших – такий девіз письменника-громадянина Романа Коваля. Сповнений оптимізму і віри в майбутнє України, він будить в нас почуття національної гідності, віру в свої сили, зміцнює наш дух.
Щоб не обплутало нас липке павутиння безнадії та відчаю, читаймо книги Романа Коваля – співтворімо разом із ним українську Україну, оспівану Тарасом Шевченком, омріяну і вистраждану поколіннями борців за її волю. Хай знайомство з людьми, які виборювали нашу Незалежність, будить національну свідомість і сповнює гордістю наші серця.
Слава Україні! Героям слава!
Ольга Бичковська,
бібліотекар Ковельської центральної районної бібліотеки.
Боротьба за наше право бути українцями на своїй землі триває, донедавна – в усіх сферах нашого життя, сьогодні – ще й збройна і кривава. Чому історія, зробивши коло, знову повторюється?
Ольга Бичковська.
Коментарів до новини: 1
Переглядів новини: 879
