В американців є чому повчитися
Директор Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького національного технічного університету Тетяна Селівончик (на знімку) розповідає про своє перебування в Сполучених Штатах Америки.
l
– Тетяно Василівно! Ви нещодавно з делегацією директорів українських коледжів перебували в США. Як Ви туди потрапили? Що освітянам нашої держави можна і доцільно запозичити в американських колег?
– Посольство США в Україні та Міністерство освіти і науки України проводили відбір учасників делегації, враховуючи рейтинг коледжів та активність їх адміністраторів. Мене надзвичайно порадувало те, що Ковельський промислово-економічний коледж займає одне з провідних місць серед навчальних закладів України. Адже від Волині та Рівненщини я була одна.
Впродовж 5-ти тижнів (вересень – жовтень 2018 р.) делегація керівників коледжів зі всієї України (16 осіб) на запрошення Державного департаменту США брала участь у програмі стажування "The Community College Administrator Program" (ССАР-2018), де змогла ознайомитись з роботою комунальних коледжів штату Флорида США, починаючи від історії їх розвитку, становлення і закінчуючи вивченням ролі та місця в сучасній системі освіти, впливу на розвиток економіки і рівня життя окремої територіальної громади, штату та держави.
Економісти штату Флорида підрахували, що кожен долар, вкладений в освіту, дає прибуток у 2.9 долара. На 22 млн. жителів штату Флорида (у 2018 р.) здобуття вищої освіти (вся освіта після загальноосвітньої школи) забезпечують:
– 28 комунальних коледжів (понад 800 тис. студентів здобувають рівні кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, бакалавра), на утримання яких виділяється 2,5 млрд. доларів з бюджету штату;
– 12 університетів (понад 300 тис. студентів здобувають рівні бакалавра, магістра, доктора філософії), на утримання яких виділяється 5 млрд. доларів з бюджету штату.
Популярність коледжів пояснюється їх доступністю і відкритістю для усіх випускників школи, значно меншою оплатою за навчання та зручністю доїзду до однієї години часу автомобілем.
Цікаво, що науковцями і дослідниками США протягом ХХ століття виведена формула потреби (для економіки США) фахівців з вищою освітою: 1 - 2 - 7. А саме: на 1-го магістра потрібно два бакалаври та сім випускників коледжів. Або формула: 3 - 7. За чисельністю студентів штату Флорида формула, практично, підтверджується.
Подібне співвідношення потреби у фахівцях було озвучено ще у 2008 році на нараді держав – учасниць Копенгагенського процесу у Франції. Було сказано, що у 2020 році сфера зайнятості Європи матиме потребу в кадрах з університетською освітою на 31%, із середнім професійним рівнем – на 50%, з низькою кваліфікацією – 19%. Фактично, і Європа підтверджує ту ж формулу (3 - 7), що і в США.
Для порівняння проаналізуємо подібний стан справ в Україні з чисельністю студентів (учнів) та за відповідними рівнями освіти (Державна служба статистики України) на 2017/18 рік. На 42,2 млн. жителів у нас функціонують:
– 756 професійно-технічних навчальних закладів (понад 269 тис. учнів);
– 372 заклади вищої освіти І-ІІ рівня акредитації (понад 208 тис. студентів);
– 289 заклади вищої освіти ІІІ-ІV рівня акредитації (понад 1330 тис. студентів).
Які висновки можна зробити? По-перше, кількість закладів у нас вражає – навіщо стільки? У штаті Флорида, порівняно з Україною, жителів всього у 2 рази менше!
По-друге, для України формула потреби фахівців виглядає так: 7,4 – 2,6. Заокругливши, маємо протилежну до Америки ситуацію: 7 – 3. На 7 бакалаврів-магістрів у нас 3 випускники коледжів та ПТУ!
Виникають запитання:
а) чи потрібно сучасній економіці України аж 7,4 бакалаврів і магістрів та чи достатньо 2,6 випускників коледжів та ПТНЗ? (У 1990 р. формула виглядала: 4 - 6);
б) чи може теперішній бюджет України витримувати фінансове навантаження з підготовки бакалаврів з вартістю підготовки 37794 грн. /рік проти 21945 грн./рік (наказ МОНУ №1133/833 від 19.10.2018 р.) на підготовку молодшого спеціаліста? Правда, за бюджетні кошти (по МОНУ) формула набуває вигляду: 5 - 5.
Треба зазначити, що останні півроку про це говорять і Міністр освіти Л. Гриневич, і перший Віце-Прем'єр України С. Кубів та інші члени Кабінету Міністрів України, які вважають, що потрібно, аби співвідношення спеціалістів з фаховою освітою до вищої було хоча б 60% до 40%.
– Як можна отримати освіту після закінчення школи у США?
– Доступ жителів штату Флорида до вищої освіти у коледжах не обмежується ніякими чинниками. Разом навчаються і 18-ти, і 50-річні. Виняток становлять лише технічні можливості коледжів одночасно навчати всіх бажаючих за конкретною спеціальністю.
Всі коледжі штату отримують бюджетне фінансування в межах 48 - 52 %. Решта коштів оплачують самі бажаючі здобути освіту. Знижки в оплаті за навчання отримують лише демобілізовані з армії та за відмінне навчання (до 2 відсотків).
Тобто за кошти платників податків з бюджету штату кожен громадянин може розраховувати на п’ятидесятивідсоткове фінансування здобуття ним вищої освіти.
Важливо звернути увагу і на високий рівень академічної доброчесності у всьому американському суспільстві. Зародилася дана ідея у США у 70-і роки з вимоги громадян до Уряду: "Корупції – стоп!". Чиновники з розумінням сприйняли таку вимогу і з себе започаткували приклад реалізації такої ідеї. Громадяни підтримали…
Сьогодні у США дитина 2-го класу свідомо заявляє своїм батькам, якщо не змогла підготуватися до тесту: "Краще я отримаю негативну оцінку, яку пізніше зможу виправити, аніж буду списувати у товариша". Така дитина точно не стане списувати, навчаючись далі у коледжі чи університеті, і не погодиться на пропозицію хабара від студента, будучи вже викладачем університету.
Підтвердженням академічної доброчесності є й інститути сертифікації, атестації та акредитації. Дані функції у США здійснюють громадські організації.
Сертифікатами підтверджуються професійні навички випускника після завершення навчання у коледжі. Сертифікат надає право на високооплачуване працевлаштування. За деякими спеціальностями (наприклад, дизайн приміщень) сертифікат може бути виданий лише після 2-4-х років низькооплачуваної роботи за фахом.
Процедуру атестації проходять всі школи. Щороку незалежні експерти пропонують всім школярам свої тестові завдання. За результатами тестувань визначають середній бал успішності учнів школи.
Процедуру акредитації проходять коледжі (один раз у 5 років). Коледжі готують звіт і подають на експертизу. Пізніше експерти перевіряють інформацію, подану у звіті, з фактичною на місці.
У США для підготовки бакалаврів достатньою є вимога у 25 відсотків викладачів із науковими ступенями (в Україні – 50, з відповідними наслідками фінансових витрат).
– Як коледжі співпрацюють з місцевими громадами?
– Діяльність коледжів тісно пов'язана з місцевою громадою, забезпечуючи підготовку спеціалістів, необхідних для підтримки та розвитку місцевого сектора економіки, залучення інвестицій. Саме коледжі оперативно реагують на потреби місцевого, регіонального та державного ринку праці, швидше, ніж університети, відкривають нові навчальні програми на замовлення роботодавців.
Коледжі беруть активну участь у громадському, культурному, спортивному та духовному житті громад. На утриманні Santa Fe College, наприклад, перебувають спортивні команди з баскетболу, волейболу. На балансі коледжу також знаходяться зоопарк, планетарій, театр, дитячий садочок, бізнес-інкубатори, якими користуються і жителі громади, і студенти, і викладачі.
Об'єднання різних установ, які утримуються за бюджетні кошти, під управлінням коледжу (університету) дозволяє економити бюджетні кошти та паралельно навчати за відповідними спеціальностями студентів, проводити наукові дослідження, сприяти зародженню та розвитку нового бізнесу.
– Яка фінансова підтримка у навчанні студентів коледжів?
– Така підтримка існує у різноманітних формах:
а) стипендія – не "живі" гроші, а фінансування певної частини вартості навчання або проживання;
б) знижка на навчання – може надаватись коледжем для зменшення вартості навчання на основі академічної успішності студента або за активність в житті коледжу (за участь в роботі студентського парламенту тощо);
в) фінансова допомога – надається незалежними організаціями, котрі займаються фінансовою підтримкою студентів, у тому числі іноземних. Фінансова допомога може покрити тільки частину вартості навчання або витрати на проживання під час навчання;
г) гранти на фінансування навчання – фінансування може бути повне або часткове. Гранти надають незалежні організації.
Переважна більшість студентів, які навчаються у Флориді (близько 2/3), отримують в тій чи іншій формі фінансову підтримку з різноманітних джерел, що перекриває майже всю суму оплати за навчання. Іноземні студенти мають змогу скористатися тими ж фінансовими ресурсами, що й американські (окрім федеральної допомоги).
На нашу думку, варто було б розглянути питання використання американської моделі фінансової допомоги студентам на навчання, а вивільнені кошти переорієнтувати на розвиток навчально-методичної бази коледжів.
– Як фінансуються коледжі?
– У Флориді працює система багатоканального фінансування:
а) прямі асигнування від штату, окружного або федерального уряду (гранти, що розподіляються на конкурсній основі, цільові кошти тощо (до 52%);
б) плата студентів за навчання (у Santa Fe College понад 40% надходжень);
в) додаткові джерела (продаж виробів власного виробництва чи послуг, залучення благодійних засобів від бізнес-структур і приватних осіб (8-10 %).
В Україні, на наш погляд, необхідно внести відповідні зміни до бюджетного законодавства, що дозволить коледжам отримувати кошти як з боку державних відомств та інституцій, так і з боку місцевих органів влади тощо.
Додаткове отримання коштів поки що не надто розвинене в українських коледжах, оскільки багато хто віддає перевагу заробітку додаткових коштів через оренду своїх приміщень.
Особливо впадає в око досвід американських коледжів, які виробляють товари народного вжитку із символікою коледжу, успішно виконуючи при цьому не тільки заробітні, а й рекламно-іміджеві функції, а також на замовлення місцевих громад виготовляють модульні будинки, здійснюють ремонт автомобільної техніки чи розробку різноманітного програмного забезпечення для виробничих процесів тощо.
Задля реалізації вищезазначеного в Україні необхідно створити відповідні сприятливі умови, в яких коледж зможе реалізувати комплексні освітньо-виробничі проекти і при цьому мати можливість отримати додаткові кошти за рахунок своєї діяльності.
У фінансуванні коледжів цікавим є досвід американських коледжів із залучення благодійних засобів від бізнес-структур і приватних осіб, що в Україні поки що розвинуто дуже слабко.
В Україні для залучення юридичних та фізичних осіб до співпраці із закладами освіти необхідно задіяти нормативний інструментарій, що дозволить зацікавити роботодавців займатись благодійністю та допомагати закладам освіти у створенні належних умов для розвитку навчально-методичної бази, запровадження дуальної освіти, підготовки високоякісних фахівців, які б відповідали вимогам тих самих роботодавців.
– Як у США реалізують принципи доступності до навчання людей з особливими потребами?
– Інклюзія як форма спільного буття звичайних людей і людей з обмеженими можливостями (інвалідів) у США набула великого практичного втілення. "Важливе сприйняття суспільством такої категорії людей. Поряд з тим, треба перейти від бажання допомогти таким людям до створення умов, за яких ці люди самі зможуть собі допомогти" (Dug Jones, Santa Fe College).
Спочатку у США звертали увагу на фізичні вади. Великі бюджетні кошти вкладено у створення умов для забезпечення життєдіяльності таких осіб (ліфти, пандуси, туалети) у всіх громадських установах.
Зараз до категорії інклюзивних (людей з особливими потребами) зараховують і осіб з невидимими вадами: (37% – дефіцит (втрата) уваги, гіперактивність; 19% – розумова інвалідність; 18% – душевна інвалідність (психологічні розлади, депресія); 11% – хронічні захворювання, онкологія, СНІД; 8% – порушення рухливості; 4% – зорова інвалідність, травми мозку; 2% – порушення аутичного спектру; 1% – глухота та вади слуху).
У суспільстві виховують розуміння того, що майже в кожній сім'ї є людина з особливими потребами. Великою також є ймовірність того, що кожен на старості років може набути такого статусу.
На завершення скажу: є що запозичити українській освіті у системи коледжівської освіти США. Залишається кожному на своєму рівні – депутатам, урядовцям, МОНУ, керівникам освітніх закладів, викладачам, батькам, кожному громадянину визначитись у прийнятності результату ефективності системи і спільно працювати в напрямку досягнення цього результату.
– Що ж, побачили і почули Ви багато корисного. Думаю, й читачам газети буде цікаво про це дізнатися. А загалом, яке Ваше чисто людське, як-то кажуть, враження від відвідин Сполучених Штатів Америки? Що найбільше запам'яталося?
– Перше, що приємно вразило по приїзду до США, – це усміхнені, привітні, щирі, завжди люб'язні люди. Вони відкриті для спілкування, з радістю і вогником в очах.
Усі, з ким спілкувались, знають і люблять Україну, поважають наші традиції, мають українські вишиванки (одягали їх для нас), стежать за усім, що відбувається в нашій державі, щиро співчувають та вболівають за долю українців.
Подорожували ми по усьому штату Флорида, відвідали найпотужніші, найбільш розвинені тутешні коледжі, вражені їх матеріально-технічною базою, благоустроєм. У них все – для комфорту людей.
Американці – надзвичайно палкі патріоти свого штату, рідної держави! У Флориді кожен день учнів, студентів у будь-якому навчальному закладі розпочинається з колективної клятви на вірність народу й державі. У кожному кабінеті коледжів, які ми відвідали, на почесному місці – великий прапор США. Величезного розміру прапори на флагштоках висотою до 20 метрів можна побачити по всій території штату. Це вражає.
Сьогодні США, їх керівництво активно підтримують Україну у надзвичайно складний і відповідальний період її боротьби за незалежність, цілісність території, недоторканність кордонів. Хочеться вірити, що ця підтримка посилюватиметься й увінчається перемогою українського народу.
Розмову вів
Микола ВЕЛЬМА.
НА ЗНІМКАХ: під час перебування української делегації освітян у США.
Фото з архіву Ковельського промислово-економічного коледжу ЛНТУ.
Директор Ковельського промислово-економічного коледжу Луцького національного технічного університету Тетяна Селівончик (на знімку) розповідає про своє перебування в Сполучених Штатах Америки.
ххх
– Тетяно Василівно! Ви нещодавно з делегацією директорів українських коледжів перебували в США. Як Ви туди потрапили? Що освітянам нашої держави можна і доцільно запозичити в американських колег?
– Посольство США в Україні та Міністерство освіти і науки України проводили відбір учасників делегації, враховуючи рейтинг коледжів та активність їх адміністраторів. Мене надзвичайно порадувало те, що Ковельський промислово-економічний коледж займає одне з провідних місць серед навчальних закладів України. Адже від Волині та Рівненщини я була одна.
Впродовж 5-ти тижнів (вересень – жовтень 2018 р.) делегація керівників коледжів зі всієї України (16 осіб) на запрошення Державного департаменту США брала участь у програмі стажування "The Community College Administrator Program" (ССАР-2018), де змогла ознайомитись з роботою комунальних коледжів штату Флорида США, починаючи від історії їх розвитку, становлення і закінчуючи вивченням ролі та місця в сучасній системі освіти, впливу на розвиток економіки і рівня життя окремої територіальної громади, штату та держави.
Економісти штату Флорида підрахували, що кожен долар, вкладений в освіту, дає прибуток у 2.9 долара. На 22 млн. жителів штату Флорида (у 2018 р.) здобуття вищої освіти (вся освіта після загальноосвітньої школи) забезпечують:
– 28 комунальних коледжів (понад 800 тис. студентів здобувають рівні кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, бакалавра), на утримання яких виділяється 2,5 млрд. доларів з бюджету штату;
– 12 університетів (понад 300 тис. студентів здобувають рівні бакалавра, магістра, доктора філософії), на утримання яких виділяється 5 млрд. доларів з бюджету штату.
Популярність коледжів пояснюється їх доступністю і відкритістю для усіх випускників школи, значно меншою оплатою за навчання та зручністю доїзду до однієї години часу автомобілем.
Цікаво, що науковцями і дослідниками США протягом ХХ століття виведена формула потреби (для економіки США) фахівців з вищою
освітою: 1 - 2 - 7. А саме: на 1-го магістра потрібно два бакалаври та сім випускників коледжів. Або формула: 3 - 7. За чисельністю студентів штату Флорида формула, практично, підтверджується.
Подібне співвідношення потреби у фахівцях було озвучено ще у 2008 році на нараді держав – учасниць Копенгагенського процесу у Франції. Було сказано, що у 2020 році сфера зайнятості Європи матиме потребу в кадрах з університетською освітою на 31%, із середнім професійним рівнем – на 50%, з низькою кваліфікацією – 19%. Фактично, і Європа підтверджує ту ж формулу (3 - 7), що і в США.
Для порівняння проаналізуємо подібний стан справ в Україні з чисельністю студентів (учнів) та за відповідними рівнями освіти (Державна служба статистики України) на 2017/18 рік. На 42,2 млн. жителів у нас функціонують:
– 756 професійно-технічних навчальних закладів (понад 269 тис. учнів);
– 372 заклади вищої освіти І-ІІ рівня акредитації (понад 208 тис. студентів);
– 289 заклади вищої освіти ІІІ-ІV рівня акредитації (понад 1330 тис. студентів).
Які висновки можна зробити? По-перше, кількість закладів у нас вражає – навіщо стільки? У штаті Флорида, порівняно з Україною, жителів всього у 2 рази менше!
По-друге, для України формула потреби фахівців виглядає так: 7,4 – 2,6. Заокругливши, маємо протилежну до Америки ситуацію: 7 – 3. На 7 бакалаврів-магістрів у нас 3 випускники коледжів та ПТУ!
Виникають запитання:
а) чи потрібно сучасній економіці України аж 7,4 бакалаврів і магістрів та чи достатньо 2,6 випускників коледжів та ПТНЗ? (У 1990 р. формула виглядала: 4 - 6);
б) чи може теперішній бюджет України витримувати фінансове навантаження з підготовки бакалаврів з вартістю підготовки 37794 грн. /рік проти 21945 грн./рік (наказ МОНУ №1133/833 від 19.10.2018 р.) на підготовку молодшого спеціаліста? Правда, за бюджетні кошти (по МОНУ) формула набуває вигляду: 5 - 5.
Треба зазначити, що останні півроку про це говорять і Міністр освіти Л. Гриневич, і перший Віце-Прем'єр України С. Кубів та інші члени Кабінету Міністрів України, які вважають, що потрібно, аби співвідношення спеціалістів з фаховою освітою до вищої було хоча б 60% до 40%.
– Як можна отримати освіту після закінчення школи у США?
– Доступ жителів штату Флорида до вищої освіти у коледжах не обмежується ніякими чинниками. Разом навчаються і 18-ти, і 50-річні. Виняток становлять лише технічні можливості коледжів одночасно навчати всіх бажаючих за конкретною спеціальністю.
Всі коледжі штату отримують бюджетне фінансування в межах 48 - 52 %. Решта коштів оплачують самі бажаючі здобути освіту. Знижки в оплаті за навчання отримують лише демобілізовані з армії та за відмінне навчання (до 2 відсотків).
Тобто за кошти платників податків з бюджету штату кожен громадянин може розраховувати на п’ятидесятивідсоткове фінансування здобуття ним вищої освіти.
Важливо звернути увагу і на високий рівень академічної доброчесності у всьому американському суспільстві. Зародилася дана ідея у США у 70-і роки з вимоги громадян до Уряду: "Корупції – стоп!". Чиновники з розумінням сприйняли таку вимогу і з себе започаткували приклад реалізації такої ідеї. Громадяни підтримали…
Сьогодні у США дитина 2-го класу свідомо заявляє своїм батькам, якщо не змогла підготуватися до тесту: "Краще я отримаю негативну оцінку, яку пізніше зможу виправити, аніж буду списувати у товариша". Така дитина точно не стане списувати, навчаючись далі у коледжі чи університеті, і не погодиться на пропозицію хабара від студента, будучи вже викладачем університету.
Підтвердженням академічної доброчесності є й інститути сертифікації, атестації та акредитації. Дані функції у США здійснюють громадські організації.
Сертифікатами підтверджуються професійні навички випускника після завершення навчання у коледжі. Сертифікат надає право на високооплачуване працевлаштування. За деякими спеціальностями (наприклад, дизайн приміщень) сертифікат може бути виданий лише після 2-4-х років низькооплачуваної роботи за фахом.
Процедуру атестації проходять всі школи. Щороку незалежні експерти пропонують всім школярам свої тестові завдання. За результатами тестувань визначають середній бал успішності учнів школи.
Процедуру акредитації проходять коледжі (один раз у 5 років). Коледжі готують звіт і подають на експертизу. Пізніше експерти перевіряють інформацію, подану у звіті, з фактичною на місці.
У США для підготовки бакалаврів достатньою є вимога у 25 відсотків викладачів із науковими ступенями (в Україні – 50, з відповідними наслідками фінансових витрат).
– Як коледжі співпрацюють з місцевими громадами?
– Діяльність коледжів тісно пов'язана з місцевою громадою, забезпечуючи підготовку спеціалістів, необхідних для підтримки та розвитку місцевого сектора економіки, залучення інвестицій. Саме коледжі оперативно реагують на потреби місцевого, регіонального та державного ринку праці, швидше, ніж університети, відкривають нові навчальні програми на замовлення роботодавців.
Коледжі беруть активну участь у громадському, культурному, спортивному та духовному житті громад. На утриманні Santa Fe College, наприклад, перебувають спортивні команди з баскетболу, волейболу. На балансі коледжу також знаходяться зоопарк, планетарій, театр, дитячий садочок, бізнес-інкубатори, якими користуються і жителі громади, і студенти, і викладачі.
Об'єднання різних установ, які утримуються за бюджетні кошти, під управлінням коледжу (університету) дозволяє економити бюджетні кошти та паралельно навчати за відповідними спеціальностями студентів, проводити наукові дослідження, сприяти зародженню та розвитку нового бізнесу.
– Яка фінансова підтримка у навчанні студентів коледжів?
– Така підтримка існує у різноманітних формах:
а) стипендія – не "живі" гроші, а фінансування певної частини вартості навчання або проживання;
б) знижка на навчання – може надаватись коледжем для зменшення вартості навчання на основі академічної успішності студента або за активність в житті коледжу (за участь в роботі студентського парламенту тощо);
в) фінансова допомога – надається незалежними організаціями, котрі займаються фінансовою підтримкою студентів, у тому числі іноземних. Фінансова допомога може покрити тільки частину вартості навчання або витрати на проживання під час навчання;
г) гранти на фінансування навчання – фінансування може бути повне або часткове. Гранти надають незалежні організації.
Переважна більшість студентів, які навчаються у Флориді (близько 2/3), отримують в тій чи іншій формі фінансову підтримку з різноманітних джерел, що перекриває майже всю суму оплати за навчання. Іноземні студенти мають змогу скористатися тими ж фінансовими ресурсами, що й американські (окрім федеральної допомоги).
На нашу думку, варто було б розглянути питання використання американської моделі фінансової допомоги студентам на навчання, а вивільнені кошти переорієнтувати на розвиток навчально-методичної бази коледжів.
– Як фінансуються коледжі?
– У Флориді працює система багатоканального фінансування:
а) прямі асигнування від штату, окружного або федерального уряду (гранти, що розподіляються на конкурсній основі, цільові кошти тощо (до 52%);
б) плата студентів за навчання (у Santa Fe College понад 40% надходжень);
в) додаткові джерела (продаж виробів власного виробництва чи послуг, залучення благодійних засобів від бізнес-структур і приватних осіб (8-10 %).
В Україні, на наш погляд, необхідно внести відповідні зміни до бюджетного законодавства, що дозволить коледжам отримувати кошти як з боку державних відомств та інституцій, так і з боку місцевих органів влади тощо.
Додаткове отримання коштів поки що не надто розвинене в українських коледжах, оскільки багато хто віддає перевагу заробітку додаткових коштів через оренду своїх приміщень.
Особливо впадає в око досвід американських коледжів, які виробляють товари народного вжитку із символікою коледжу, успішно виконуючи при цьому не тільки заробітні, а й рекламно-іміджеві функції, а також на замовлення місцевих громад виготовляють модульні будинки, здійснюють ремонт автомобільної техніки чи розробку різноманітного програмного забезпечення для виробничих процесів тощо.
Задля реалізації вищезазначеного в Україні необхідно створити відповідні сприятливі умови, в яких коледж зможе реалізувати комплексні освітньо-виробничі проекти і при цьому мати можливість отримати додаткові кошти за рахунок своєї діяльності.
У фінансуванні коледжів цікавим є досвід американських коледжів із залучення благодійних засобів від бізнес-структур і приватних осіб, що в Україні поки що розвинуто дуже слабко.
В Україні для залучення юридичних та фізичних осіб до співпраці із закладами освіти необхідно задіяти нормативний інструментарій, що дозволить зацікавити роботодавців займатись благодійністю та допомагати закладам освіти у створенні належних умов для розвитку навчально-методичної бази, запровадження дуальної освіти, підготовки високоякісних фахівців, які б відповідали вимогам тих самих роботодавців.
– Як у США реалізують принципи доступності до навчання людей з особливими потребами?
– Інклюзія як форма спільного буття звичайних людей і людей з обмеженими можливостями (інвалідів) у США набула великого практичного втілення. "Важливе сприйняття суспільством такої категорії людей. Поряд з тим, треба перейти від бажання допомогти таким людям до створення умов, за яких ці люди самі зможуть собі допомогти" (Dug Jones, Santa Fe College).
Спочатку у США звертали увагу на фізичні вади. Великі бюджетні кошти вкладено у створення умов для забезпечення життєдіяльності таких осіб (ліфти, пандуси, туалети) у всіх громадських установах.
Зараз до категорії інклюзивних (людей з особливими потребами) зараховують і осіб з невидимими вадами: (37% – дефіцит (втрата) уваги, гіперактивність; 19% – розумова інвалідність; 18% – душевна інвалідність (психологічні розлади, депресія); 11% – хронічні захворювання, онкологія, СНІД; 8% – порушення рухливості; 4% – зорова інвалідність, травми мозку; 2% – порушення аутичного спектру; 1% – глухота та вади слуху).
У суспільстві виховують розуміння того, що майже в кожній сім'ї є людина з особливими потребами. Великою також є ймовірність того, що кожен на старості років може набути такого статусу.
На завершення скажу: є що запозичити українській освіті у системи коледжівської освіти США. Залишається кожному на своєму рівні – депутатам, урядовцям, МОНУ, керівникам освітніх закладів, викладачам, батькам, кожному громадянину визначитись у прийнятності результату ефективності системи і спільно працювати в напрямку досягнення цього результату.
– Що ж, побачили і почули Ви багато корисного. Думаю, й читачам газети буде цікаво про це дізнатися. А загалом, яке Ваше чисто людське, як-то кажуть, враження від відвідин Сполучених Штатів Америки? Що найбільше запам'яталося?
– Перше, що приємно вразило по приїзду до США, – це усміхнені, привітні, щирі, завжди люб'язні люди. Вони відкриті для спілкування, з радістю і вогником в очах.
Усі, з ким спілкувались, знають і люблять Україну, поважають наші традиції, мають українські вишиванки (одягали їх для нас), стежать за усім, що відбувається в нашій державі, щиро співчувають та вболівають за долю українців.
Подорожували ми по усьому штату Флорида, відвідали найпотужніші, найбільш розвинені тутешні коледжі, вражені їх матеріально-технічною базою, благоустроєм. У них все – для комфорту людей.
Американці – надзвичайно палкі патріоти свого штату, рідної держави! У Флориді кожен день учнів, студентів у будь-якому навчальному закладі розпочинається з колективної клятви на вірність народу й державі. У кожному кабінеті коледжів, які ми відвідали, на почесному місці – великий прапор США. Величезного розміру прапори на флагштоках висотою до 20 метрів можна побачити по всій території штату. Це вражає.
Сьогодні США, їх керівництво активно підтримують Україну у надзвичайно складний і відповідальний період її боротьби за незалежність, цілісність території, недоторканність кордонів. Хочеться вірити, що ця підтримка посилюватиметься й увінчається перемогою українського народу.
Розмову вів Микола ВЕЛЬМА.
НА ЗНІМКАХ: під час перебування української делегації освітян у США.
Фото з архіву Ковельського промислово-економічного коледжу ЛНТУ.
Залишити коментар