Повідомлення в номер / Старі сліди нового Ковеля

Старі сліди нового Ковеля
Споконвіку людство в своєму розвитку творило нові речі, генерувало нові смисли, набувало нові території, на яких започатковувало нові поселення. Подорожани, полишаючи рідні оселі несли у далекі краї частину своєї батьківщини і, пустивши коріння на чужині, часто-густо нарікали нову обитель тим, щемливо далеким найменуванням, з якого вирушили в незвідану путь. Так з'явилися, наприклад, Нова Англія, Новий Йорк, Нова Каледонія… 
У наш високо-мобільний час, коли навколишній простір тисяч кілометрів "звузився" до десятків годин переміщення та кількох квадратних сантиметрів дисплея гаджета, на якому супутниковий навігатор покаже весь світ в прямому сенсі на долоні, важко уявити, що наші не такі вже й далекі предки мандрували поза рубежі свого традиційного місця проживання надзвичайно рідко. Для багатьох межі свого села, містечка, міста, в граничному випадку повіту - були тим крайсвітом, за яким починалися легенди.
Маркери розселення добре видно на картах: Старі Кошари – Нові Кошари, Стара Вижва – Нова Вижва, Старі Червища – Нові Червища, Старий Загорів – Новий Загорів… Історію виникнення подібних "близнюків" добре прослідковувати на картах, які останнім часом стали доступними для дослідження завдяки всесвітній мережі.
Напевно, подібні емоції охоплюють втомленого мореплавця, якому через імлу вдається побачити обриси далекого берега: NowyKowel – невідомий Новий Ковель проступив через морок століть!
Допоміг у цьому атлас 1772 року з назвою “Карти Польщі з її провінціями, воєводствами, землями і регіонами, які охоплюють територію сучасної України, Польщі, Литви, Білорусі та західних районів Росії” відомого італійського картографа Джованні Антоніо Рицци Занноні 1736-1814) – перший детальний великомасштабний атлас Польщі до її поділів у 1772, 1793 і 1795 рр. Карти гравійовані та ілюміновані від руки. Атлас складався з 23 карт (однієї генеральної карти та її окремих частин). 
Саме аркуш №14 містить позначення як Нового Ковеля, розміщеного на березі та півострові озера Нобель (нині – озеро в Зарічненському районі Рівненської області. Лежить у заплаві річки Прип’яті), так і Старого Ковеля – St.Kowel на лівому березі річки Turysk (Туриськ – вона ж нині Турія).
З огляду, що колектив, який працював над атласом, картографуючи окремі регіони та воєводства Польщі з ініціативи воєводи новогродського, князя, мецената Юзефа Олександра Яблоновського був неабияким професійним – до роботи були залучені Францішек Флоріан Чакі  – географ, капітан артилерії, картограф короля Станіслава Августа та Ян Ендерсх  1705-1769) – картограф, механік, математик короля Станіслава Августа – існують усі підстави вважати ці карти надзвичайно коректними у відтворенні об'єктів тогочасного світу.
Саме тому, для нинішніх краєзнавців відкривається значне поле для досліджень. Наприклад, існування невідомої лівої притоки Турії, у місці впадіння якої лежить Старий Ковель. Річка Турія на той час була порубіжжям: лівий берег зі Старим Ковелем – Холмська земля Руського воєводства (воєводське місто – Львів), а правий – уже Володимирський повіт Волинського воєводства (воєводське місто – Луцьк). Нижче за течією Турії – на великому острові, який омивається її рукавами західніше Каменя-Куширського – зникле, як і сам острів, древнє місто Ebras (на інших давніх картах Ibras – авт.) Замість звичного нам Стоходу ми бачимо річку Струмень…
Повертаючись до Нового Ковеля, необхідно вказати, що його сліди лишилися не тільки на вказаній вище карті. Згадка про це місто є в Універсальній географії де Бушінга, виданій у Страсбурзі в 1786 році. На сторінці 279 розділу Велике князівство Литовське зазначено Новий Ковель як Невель в якості малих поселень. Натомість, на сторінці 247 розділу Мала Польща (!) йдеться про Kowel (Ковель), як столицю князівства.
Розбіжність між картою (Новий Ковель на озері Нобель) і друкованим географічним виданням (Новий Ковель, як Невель) можна пояснити плутаниною, яка тягнеться ще з 12 століття коли в літописах поселення мало назву Небль. 
Як волость вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1158 році: "сии бо Ярополкъ  вда всю жизнь свою Небльскую волость и Дерьвьскую и Лучьскую и ижолоКиева". Назва міста уже з'являється в тому ж літописі у 1262 році: "и оугониша и оуНеблахюрода". ПЗРЛ, 492, 856.
З Неблем пов'язаний епізод історії, внесений до Галицько-Волинського літопису літом 1262 року, коли з Литви на Волинь напав "...воєвода Тюдіяминович Ковдижад, і взяли вони здобичі багато. Тому князь Василько поїхав услід за ними із сином своїм Володимиром, і з боярами своїми, і зі слугами, поклавши упрвання на бога, і на пречистую його матір, і на силу чесного хреста, і догнали вони їх коло Небля-города.
Литва ж стала була при озері [Неблі], але, побачивши війська, виладналися вони і стояли у три ряди за щитами по своєму звичаю. Василько тим часом, нарядивши свої війська, пішов супроти них. І зітнулися вони обоє, і литва, не видержавши, кинулась навтіки. Але не можна було втекти, бо обійшло було [їх] озеро довкола. І тоді стали вони сікти їх, а інші в озері потопились. І так переобили вони їх усіх, і не остався з них ні один".
І понині білоруський Невель та український Нобель, між якими, по прямій, менше десяти кілометрів ведуть свій "родовід" від того древнього Небля, на берегах якого згодом постав Новий Ковель. По тому і він канув у Лету…
Сергій Товкач.

Старі сліди нового Ковеля

Саме аркуш №14 містить позначення як Нового Ковеля, розміщеного на березі та півострові озера Нобель (нині – озеро в Зарічненськомурайоні Рівненської області. Лежить у заплаві річки Прип’яті), так і Старого Ковеля – St.Kowel на лівому березі річки Turysk (Туриськ – вона ж нині Турія).