Після отримання Православною Церквою України автокефалії пройшло зовсім мало часу, але на цю історичну, довгоочікувану подію вже вилито справжнє море помий з наклепів і брехні. Таємні й відверті адепти Кремля, агенти так званого "руського міра" із допомогою наших доморощених підбріхувачів всіляко намагаються применшувати значимість надання ПЦУ Томосу, поширюють чутки про його "незаконність", галасують про "розкол" українського Православ'я тощо.
Пропагандистська машина Кирила-Путіна від "анафеми" патріарха Філарета і Київського патріархату перейшла на нову орбіту звинувачень. Тут вже Вселенський патріарх Варфоломій "не такий" і Томос не "документ", а фейк. Московія, як кліщ, вп'ялася в духовний простір України і не хоче відпускати, вважаючи його своїм.
На жаль, на нас чекає не радість миру, а велика боротьба за право вільного, законного співіснування на своїй рідній землі. "Вісті Ковельщини" в останніх номерах уже подавали розлогий історичний матеріал про Вселенське Православ'я, який підготував протоієрей Матвій Олійник. Опоненти-супротивники ПЦУ не сплять і продовжують війну за сфери впливу. На часі – постійна роз'яснювальна робота.
Тому дуже доречною виявилася організація "круглого столу" на тему: "Православна Церква України: історія, канонічність і сучасні реалії". Ініціатором заходу виступили священнослужителі ПЦУ на чолі із о. Василем Мичком, деканом міського деканату ПЦУ, настоятелем Свято-Благовіщенського собору.
Впевнений, шановний читачу, що тебе цікавить, про що говорили священнослужителі та очільники влади і яку позицію вони відстоюють сьогодні. Скажу наперед: це патріотично-духовна з ознаками миротворчості місія.
Головний доповідач о. Василь Мичко у своєму виступі підкреслив:
"Прикро, що ми, українці, на своїй землі мусимо відстоювати свою українську православну віру.
Наша незалежність – це трагедія для Росії. Згадайте, як ще зовсім недавно нищилось все: мова, культура і віра. Влада не переймалась захистом української Церкви. З перших днів незалежності розпочалась боротьба проти неї.
Ми були "неканонічні", "розкольники". Сьогодні українцям повернули митрополію, щоб розбудовувати державу і віру. Та наші опоненти не заспокоїлися. Майже щоденно чуємо від прихильників РПЦ вихваляння царя Миколи ІІ та інших одіозних постатей минулого. При цьому наші герої знеславлюються і заносяться в ранг зрадників чи ворогів. Священнослужителі РПЦ настирливо вкладають у свідомість своїх вірних, що не можна молитися українською мовою, більше того, вимагають перехрещувати дітей та дорослих. На Сході – війна, а в МП прославляють Кирила.
Нарешті, Україна отримала Томос. Мали б радіти. У 1991 році проголосувало за незалежну Україну 98 відсотків населення. Сьогодні чомусь автокефалії не раді. Маємо усвідомити, що з нами діється. Впевнений, що ми відстоїмо свою Церкву, бо в нас є дух, віра і своя держава".
Про історію здобуття автокефалії Вселенських православних церков розповів о. Матвій Олійник, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму із Люблинця, військовий капелан. Він зауважив, що кожна Церква на теренах Європи здобула автокефалію спільно з владою і народом. Шлях становлення непростий, але ми подолаємо всі негаразди.
На темі "Обгрунтування канонічності і сутності Церкви в єдності" зупинився у своєму виступі протоієрей Станіслав Беспалов, настоятель храму Різдва Іоана Хрестителя (Ковель).
Приємно було бачити на засіданні "круглого столу" керівників районної влади: Віктора Козака, голову райдержадміністрації та Андрія Броїла, голову районної ради.
"Сьогодні ми стали свідками визначної історичної події. Але чи належно поінформовані люди про неї? Вся інформація (80%) іде від телебачення. І з тих приватних каналів на людей ллється негатив. Чимало громадян не знають, що в районі діється. Із 90-их років минулого століття ми боролися за незалежну Церкву – не вдавалося. Хотіли до Європи – не склалося. Сьогодні дороги назад немає. Ми маємо канонічну Православну Церкву України і визначились із вектором руху, знаємо, куди йти. І ми обов'язково дійдемо до кращого життя і благополуччя", – наголосив Віктор Козак.
"Ми пройшли точку неповернення, за якою – Сибір, концтабори, заслання. Про неї сповістив о. Іван Сидор, б'ючи у дзвони золотоверхого Михайлівського собору. І українці відгукнулись, повстали за волю і віру. У нас повинна бути єдина Українська Помісна Церква. Не можна розділити дитину і духовність. Церква-матір має нас об'єднувати. Потрібно нести людям правду і про історію Церкви, і про Томос. Сьогодні наші вітрила наповнює свіжий вітер. Ми маємо із цим вітром іти до Європи. Наша сила – в єдності!" – наголосив Андрій Броїло.
Свої думки висловили о. Василь Фурман, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Білина, о. Іван Оринчак, настоятель Свято-Миколаївського храму с. Колодяжного. Останній прочитав власний поетичний твір, присвячений одержанню автокефалії ПЦУ.
Своїми спогадами про участь у бойових діях на Сході країни, роль духовенства у вихованні українських воїнів поділився Сергій Козуля, волонтер і доброволець з Тойкута.
Редактор газети "Вісті Ковельщини" Микола Вельма зупинився на питаннях участі журналістів у боротьбі за незалежну Україну, єдину Православну Церкву. На його думку, треба й надалі посилювати виховання людей на засадах патріотизму і духовності, не зупинятися на досягнутому, бо боротьба за рідну мову й віру триває.
Мав слово і автор цих рядків, в якого своя точка зору щодо закидів опонентів про "втручання влади" у релігійні справи і здобуття Томосу.
Поміркуймо ж спокійно. Якщо Христос несе для нас любов, апостол Павло – добро, а Церква – моральні чесноти, то чому відгороджуватися від цих життєдайних істин? Навпаки, всіма зусиллями маємо "притягувати" православну віру якнайтісніше до суспільства, громади і кожного з нас. Якби це вдалось повною мірою, то ми б не знали, що таке корупція, хабарництво, зло і насилля.
"Круглий стіл", як поважне зібрання священиків, громади та влади, ще раз продемонстрував, що зупинятися не маємо права. За словами о. Івана Оринчака, "хто зупинився, той зробив крок назад".
Для присутніх був продемонстрований відеофільм із запитаннями і відповідями про Томос та Церкву.
Засідання "круглого столу" вів протоієрей Ростислав Дідух.
Анатолій СЕМЕНЮК.
Залишити коментар