Повідомлення в номер / Магія поезії отця Івана Оринчака

Радій, творча Ковельщино! Ще одна поетична збірка побачила світ на небосхилі краю! І назва  яка: "Душа потребує дива".

Протоієрей Іван Оринчак – автор багатьох поетичних книг. Шанувальники творчості поета і священика чекали  на цю подію з  нетерпінням. Що  із царини духовності відкриє сьогодні? Як торкнеться своїм словом Святого письма? Які настанови для душі подарує вірним?

Відкриваю першу сторінку збірки і зауважую, що я не "першопрохідець" – вже багато хто прочитав вірші, про що свідчать їх щирі відгуки замість традиційної передмови.

Вслухайтеся в цю мелодію похвальних слів: 

Галина Божик, директор  ЦБС: – "Бог щедро наділив його даром Слова, і о. Іван мудро і вдячно цим володіє. Він відкриває нам щось нове, спонукає замислитися, здивуватися, усміхнутися".

Матінка Галина Стрільчук:  – "Поезія проста і водночас глибока – це проповідь, яку легко зрозуміти всім, вона проникає в найвіддаленіші куточки душі і наповнює її світлом  Божої любові".

Тетяна Федорчук, вчитель вищої категорії: – "Щирість, відкритість, любов до життя, любові до  людей, праці,  до природи, патріотизм, вдячність і невичерпне джерело любові до рідної  батьківської землі наповнюють поезію неймовірно талановитої людини о. Івана".

Наталія Тхоржевська, вчитель: – "Духовні теми, тонко й делікатно вилиті в поетичне слово, звучать зворушливо й переконливо однаково доступно і близько дорослому і дитині".

ххх

Що додати до  цих теплих і мудрих слів? Які образні форми  слова знайти, коли в них, як в дивному лазуровому морі, купається Іван Оринчак?

Поет відкриває, немов у сповіді,  головну суть місії священика, а разом із тим поета.

Вслухаймося в цю філософську ритміку:

Як це важливо: усвідомлювати своє призначення  земне – бути "малим ліхтарем", отим "Світлом від світла". Радіти кожній людині, у глибині душі якої теплить животворчий  промінь світла.

Перегортаю сторінки. Не втомлююсь перечитувати. Ось поезія "Слова". Отець Іван із прикрістю у серці  нагадує про марнослів'я і про зраду:

Я піду за Тобою, куди б ти  не йшов…" –

Так невпевненно  прозвучало,

Бо коли розпинали Тіло  і Кров,

Тих, що йшли, було зовсім мало.

Автор знає всепереможну  силу слова в молитві. Вона ллється із глибин його душі: 

Боже, ти нас не покинь! 

Дай нам, Господи, миру  в душі. 

Благослови нам Волинь 

В молитві, у пісні й вірші.

Докопуюсь до  істини: звідки у нього ця любов і біль за народ? Благословенна молитва за край свій і Волинь? 

Переконуюсь: від родинного коріння, від батька і рідної неньки. Про них у нього лишилася світла і щемлива пам'ять. Ось перегук із відомим  сучасним поетом Миколою Луківим: 

Доки є ще живі мама й тато,

Обіймімо як би весь світ.

Це бо справді є надто багато,

Благодать для усіх наших літ!

Саме від батьків в автора ставлення до вірних своїх парафіян, як до друзів.  Він знає ціну дружби і нагадує нам, що це частинка  щастя кожного із нас:

Яке це щастя, коли є в нас друзі,

Маємо відзначити головну особливість збірки: вона проникнута християнською філософією  буття, доступною і цікавою для найбільш вибагливого читача.

Для пізнання філософської істини любові, добра, смирення та милосердя у нього – свої особисті прийоми, барвисті образи, свої, часом болючі, контрасти. Знаєте, в чому суть класики поезії чи прози? У тому, що  в прочитаному ти знаходиш, неначе свої думки, свої фарби слова, свої ідеї:

Автор не залишає без відповіді нашу людську гріховність та як навчитель і душпастир  вчить:

Сльози вмивають наш  біль  і наш жаль.

І дійсно, частково  полегшують муку,

Яку не пройшли б ми в житті своїм даль –

В молитві нам Бог Подає Свою руку.

Іван Оринчак часто посилає нам іскринки радості, стає щирим, доступним і близьким кожному з нас. Немов знявши священницьку одіж, стає перед вірними рівним і нагадує:

Яка це радість – швидко прокидатись,

Світанки у долонях потримати.

В молитві щирій Богу сповідатись,

Щоб далі друзям вірші  дарувати.

Ось на цьому перехресті високодуховного і простого, до болі земного і близького, криється магія поетичного слова протоієрея о. Івана Оринчака. Що ж, наш духовний наставнику і друже, –

ххх

У центральній районній бібліотеці минулої п'ятниці, 7 лютого ц. р., відбулась презентація збірки поезій о. Івана Оринчака, настоятеля храму  святителя Миколая Чудотворця села Колодяжного, під назвою "Душа потребує дива".

Священик, поет о. Іван Оринчак із чистим сумлінням у  новій книзі пропонує свою творчість вірянам, розкриває філософію християнської віри посередництвом витонченого поетичного слова.

"Дорогий наш отче! Потрібно писати ще і ще, творити, презентувати і на крилах небесних янголів, молитовно нести своє надбання у цей шалений, позначений гріховністю світ", – думаю я, перебуваючи, у переповненому залі районної бібліотеки шанувальниками творчості нашого славного земляка.

Животворним струмком переливаються в душі присутніх диво поетичного слова. Тон задала ведуча Ольга Бичковська. Проникливо декламувала поезію Олена Місюра із села Доротища. Зворушливо пролунала пісня  у виконанні о. Василя з Мощеної. В цю гармонію барвистого дійства органічно  вплелися ангельські голоси гурту "Джерело" із села Чаруків, що на Горохівщині.

Тішили душу і серце діти із села Дубового, якими опікується і яких веде до храму Божого Наталія Тхоржевська. Зворушливо виконав твори батька син Остап і донька Соломія, яким радіють о. Іван Оринчак та матушка Оксана.

Кожен виступ супроводжували гарячі і щирі оплески. Щирі вітання і добрі побажання звучали з вуст очільника Колодяжненської ОТГ Віталія Кашика – це ознака того, що культура в громаді на належному рівні і чільному місці.

Як і годиться, поету – заслужені квіти, дарунки і сердечні побажання. Свято вдалось! Душі, які потребували дива, отримали його сповна.

Подякуймо Богу, що в селі  Колодяжному, над яким сяє сузір'я Косачів, на творчому небосхилі з'явилася ще одна яскрава зірка отця Івана Оринчака. Творіть, наповнюйте цей світ добром і любов'ю, шановний отче Іване. Заради цього варто жити. Щасти Вам!